Якщо неприбуткові вимоги порушені

НПО виявила порушення самостійне

Порядок дій НПО, яка порушила неприбуткові вимоги, прописаний у п.п. 133.4.3 ПКУ. Там сказано, що в разі недотримання вимог п. 133.4 ПКУ (а для релігійних організацій — абз. 2 п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 ПКУ) НПО потрібно:

— подати у строк, передбачений для місячного податкового (звітного) періоду (протягом 20 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного місяця, в якому допущено порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ)), Звіт про використання доходів (прибутку) НПО за період з початку року (або з дати отримання неприбуткового статусу, якщо він отриманий пізніше) по останній день місяця, в якому допущено порушення;

— зазначити і заплатити суму самостійно нарахованого зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. А якщо точніше, виходячи з балансової вартості активів, використаних не за цільовим призначенням (БЗ 102.04). Інші операції, здійснені в місяці, в якому допущено порушення, податком на прибуток не оподатковуються. Адже згідно з п.п. 133.4.3 ПКУ і п. 17 Порядку № 440

Тобто оподаткування по повній включається тільки з місяця, що настає за місяцем, в якому були порушені вимоги п. 133.4 ПКУ.

Зверніть увагу: подати Звіт необхідно не лише в разі нецільового використання коштів, але й у разі, якщо статутні документи припинили відповідати вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ (хоча зобов’язань у такому випадку не буде). Крім того, у разі внесення змін до статутних документів НПО зобов’язана подати реєстраційну заяву з відміткою «зміни» разом із копіями документів згідно з п. 6 Порядку № 440 протягом 30 календарних днів з дати держреєстрації таких змін, а якщо держреєстрація змін не потрібна — протягом 30 календарних днів із дати виникнення зазначених обставин (п. 14 Порядку № 440).

А що далі?

За період з першого дня місяця, що настає за місяцем, в якому допущено порушення, по 31 грудня звітного року НПО зобов’язана:

— щокварталу подавати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток (протягом 40 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ));

— сплачувати податок у строк, передбачений для квартального періоду (протягом 10 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ));

— подавати фінансову звітність у порядку, передбаченому для платників податку на прибуток (щоквартально разом із декларацією з податку на прибуток, причому навіть у тому випадку, якщо за бухгалтерським законодавством квартальну фінзвітність підприємство в принципі складати не повинно (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779)).

Із наступного звітного податкового року жодних особливостей для такої НПО не передбачено — вона подає декларацію та фінансову звітність, сплачує податок у загальному порядку, як і будь-який інший платник податку на прибуток (п.п. 133.4.3 ПКУ).

Порушення виявили контролери

У п.п. 133.4.4 ПКУ сказано: якщо контролери встановлять факт використання доходів НПО для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ, вони виключать таку організацію з Реєстру та нарахують зобов’язання з податку на прибуток, штраф і пеню згідно з ПКУ. Причому податкові зобов’язання, штраф і пеня в такому разі нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому допущено порушення. Тобто

А не на суму операцій нецільового використання активів, як у випадку з самовиявленням.

Не уникнути тут і штрафів згідно з п. 123.1 ПКУ — у розмірі 25 % (50 % — при повторному порушенні протягом 1095 днів) нарахованого контролерами зобов’язання. Та й пеню податківці, напевно, розрахують по повній — на всю суму нарахованих зобов’язань, починаючи з першого робочого дня, що йде за останнім днем граничного строку сплати зобов’язань за період, у якому були порушені вимоги п. 133.4 ПКУ.

Хоча в разі своєчасної сплати платником зобов’язань, нарахованих контролерами, підстав для пені взагалі немає (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 12, с. 4). А тим більше розрахованої, виходячи з повної суми таких зобов’язань. Адже навіть якщо погодитися з нарахуванням пені за занижений період, зобов’язання за період, в якому допущене порушення, занижені тільки на суму операцій нецільового використання, які, у разі порушення вимог п. 133.4 ПКУ, платник повинен був нарахувати самостійно.

Зверніть увагу: у п.п. 133.4.4 ПКУ згадується тільки про використання доходів на цілі, не передбачені п.п. 133.4.2 ПКУ. А ось про розподіл доходів серед учасників і про відповідність статутних документів вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ не згадується. Так що ж, у разі таких порушень НПО нічого не загрожує?

Загрожує. І в разі розподілу доходів, і в разі невідповідності НПО та/або її статутних документів вимогам з п. 133.4 ПКУ податківці виключать НПО з Реєстру (п. 16 Порядку № 440). І зроблять це з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому були не дотримані вимоги п. 133.4 ПКУ (п. 17 Порядку № 440).

Причому в разі розподілу доходів податківці, орієнтуючись на норму п.п. 133.4.4 ПКУ, теж нарахують зобов’язання, штраф і пеню за весь період, починаючи з місяця порушення. Адже розподіл доходів — це не що інше, як використання доходів для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ. А ось у разі невідповідності статутних документів, зобов’язання/штраф/пеня будуть нараховані починаючи з місяця, що настає за місяцем порушення, тобто з дати виключення організації з Реєстру неприбутківців.

Рішення про виключення з Реєстру податківці направлять НПО в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (електронною поштою в порядку, передбаченому п. 42.4 ПКУ, поштою на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручать платникові або його представникові).

Загрожують платникові і штрафи за неподання податковоприбуткової звітності (звіту про використання доходів неприбутківця/декларації) згідно з п. 120.1 ПКУ (у розмірі 170 грн. (згідно із Законом № 1210 — 340 грн.), за повторне порушення протягом року — 1020 грн.), а в разі неподання реєстраційної заяви «зміни» — штраф згідно з п. 117.1 ПКУ (у розмірі 510 грн. (1020 грн. — згідно із Законом № 1210), за повторне порушення протягом року — 1020 грн. (2040 грн. — згідно із Законом № 1210).

«З коли» можна знову в неприбутківці?

Ні в ПКУ, ні в Порядку № 440 немає жодних прямих вказівок щодо того, «з коли» може повторно зареєструватися неприбутківцем уже одного разу розреєстрована НПО. Це дозволяє припустити, що знову потрапити до Реєстру НПО зможе відразу, як усуне порушення — внесе зміни до статутних документів, припинить розподіляти доходи між учасниками та їх використовуватиме виключно на цілі, визначені п.п. 133.4.2 ПКУ. Тобто щойно знову стане відповідати вимогам з п. 133.4 ПКУ.

Проте податківці раніше висловлювали іншу точку зору. Вони говорили, що НПО, виключена з Реєстру, може подати заяву про повторне включення до Реєстру тільки після закінчення звітного календарного року, в якому вона була виключена (див., наприклад, лист ДФСУ від 19.06.2017 р. № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, роз’яснення з БЗ 102.04, що втратило чинність з 01.01.2018 р.). І хоча роз’яснення з БЗ 102.04 втратило чинність у зв’язку з внесенням змін до ПКУ, в ПКУ відтоді із цього приводу нічого не змінилося. Тому підстав для перегляду позиції у фіскалів насправді немає. І цілком імовірно, що податківці дотримуються цієї точки зору і сьогодні.

Обґрунтування такому підходу можна вбачити у вимогах п.п. 133.4.3 ПКУ, згідно з яким платник, що порушив умови неприбутковості, протягом року зобов’язаний звітувати по-особливому (щоквартально подавати декларацію разом з фінзвітністю і платити податок) і тільки з наступного року переходить на загальні правила. Тобто тільки з наступного року він поновлює всі свої права та обов’язки, у тому числі й можливість зареєструватися НПО.

Якщо логіка дійсно така, то в разі добровільної розреєстрації (коли НПО виключається з Реєстру не з причини порушення умов перебування, а за заявою платника), правило «наступного року» працювати не повинно. Адже в такому разі норми п.п. 133.4.3 ПКУ не працюють. НПО відразу після виключення з Реєстру прирівнюється до платника податку на прибуток (причому до новоствореного платника (див. БЗ 102.04)) з усіма його правами й обов’язками.

Виходить, НПО, яка планує здійснювати операції, що не відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ, може анулювати свій неприбутковий статус заздалегідь, подавши реєстраційну заяву з відміткою «Виключення з Реєстру неприбуткових установ і організацій». Фіскали виключать її з Реєстру датою надходження відповідної заяви (п. 17 Порядку № 440). А після того, як усі заборонені операції будуть здійснені і за умови, що виконуються вимоги п. 133.4 ПКУ, НПО зможе знову подати заяву про включення до Реєстру. В усякому разі формально в законодавстві жодних перешкод для таких дій немає.

Які звіти подавати за рік таких реєстрацій-розреєстрацій?

Порядок подання звітів платником, який у середині року прийняв рішення про перехід на загальну систему, роз’яснюють податківці (БЗ 102.04). У такому разі подають:

— за період перебування в Реєстрі — Звіт про використання доходів (прибутку) НПО за базовий звітний податковий період, що дорівнює календарному року, з показниками діяльності, розрахованими за період перебування в Реєстрі, та фінансову звітність за рік — протягом 60 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного податкового року;

— за період перебування на загальній системі оподаткування — декларацію з податку на прибуток за базовий звітний податковий період, що дорівнює календарному року, з показниками діяльності, розрахованими за період перебування на загальній системі, та фінансову звітність за рік — протягом 60 календарних днів після закінчення звітного податкового року.

Мабуть, так само слід звітувати й у разі повторного включення НПО до Реєстру. Причому одного Звіту про використання доходу (за два рвані періоди року), очевидно, буде цілком достатньо. У заголовній частині такого Звіту потрібно зазначити дату і номер останнього рішення про включення до Реєстру і присвоєння ознаки неприбутковості (БЗ 102.04).