Якщо підприємство потрапило в халепу (виявили безтоварні операції, фіктивні правочини тощо), то його посадовим особам може світити два типи відповідальності: (1) цивільно-правова; (2) кримінальна.
Цивільно-правова. Цей вид відповідальності загрожує тільки в специфічних випадках. Наприклад, якщо правочин учинявся внаслідок зловмисної домовленості між директорами юросіб-контрагентів (ст. 232 ЦКУ).
У такому разі юрособа може вимагати від свого керівника і керівника контрагента солідарного відшкодування збитків і моральної шкоди, заподіяних таким правочином.
Як бачите, податківці тут ні до чого. Та й безтоварність чи фіктивний правочин не завжди означає, що можна застосувати ст. 232 ЦКУ. Зловмисну домовленість ще потрібно довести у суді.
Кримінальна. Насамперед, винні посадові особи можуть потрапити під ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків), що призводить до кримінальної відповідальності у вигляді штрафів. Ця стаття загрожує при застосуванні будь-яких «ідеологій»: від безтоварності до відсутності ділової мети. Але того, що фіскали доведуть ці факти, недостатньо для ст. 212 ККУ.
Потрібно пам’ятати, що:
1) під ст. 212 ККУ потрапляє ухилення, яке призвело до ненадходження до бюджету (державних цільових фондів) певної суми. Зокрема, в значному (тобто у 2020 році — 3153000 грн і більше), великому (5255000 грн і більше) або особливо великому (7357000 грн і більше) розмірі (див. примітку до ст. 212 ККУ і п.п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ);
2) відповідальність настає за умисне ухилення. Ось що з приводу умислу говорить нам Пленум ВСУ в постанові № 15: про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можуть свідчити, наприклад, ведення подвійного (офіційного і неофіційного) обліку або завищення фактичних витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції.
При цьому якщо операцію не визнали тому, що ви не виявили розумну обережність у виборі контрагента (який виявився фіктивним), то відповідальність за ст. 212 ККУ відпаде. Ваш умисел у цьому випадку вже під питанням;
3) винуватець звільняється від відповідальності, якщо він до притягнення до кримінальної відповідальності сплатив податки, збори, фінсанкції та пеню (ч. 4 ст. 212 ККУ).
Раніше, якщо йшлося, наприклад, про безтоварні операції, то могли «пришити» і ст. 205 ККУ (фіктивне підприємництво). Але цієї статті вже немає в ККУ (з 25.09.2019 р.*).
* Див. детальніше в «Податки & бухоблік», 2019, № 78, с. 20.
Також до ст. 212 ККУ, зазвичай, підключається ст. 366 ККУ (службове підроблення). Хоча, звісно, не завжди ухилення супроводжується ще й підробленням документів.
Нереальність/безтоварність пов’язана з відшкодуванням ПДВ? До винуватців можуть застосувати ст. 190 ККУ (шахрайство) або ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Важливо! Арифметичні або технічні помилки бухгалтера не можуть бути підставою для перелічених статей ККУ. Хоча за певних умов і в разі завдання істотної шкоди державі (більше 105100 грн (п. 3 примітки до ст. 364 ККУ) ці дії можуть загрожувати ст. 367 ККУ (службова недбалість).
