Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ухилення від сплати податків & фіктивні юрособи

Амброзяк Наталя, юрист
Податки & бухоблік Вересень, 2019/№ 78
Друк
Закон України від 18.09.2019 р. № 101-IX

Закон № 101 вносить зміни до Кримінального кодексу (далі — КК).

висновок документа

Підвищено штрафи, а також суми недоплат до бюджету або держцільових фондів для кваліфікації злочину за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів))

За умисне ухилення від сплати податків (зборів) передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафів. Розмір штрафу залежить від суми недоплати до бюджету (держцільового фонду).

З 25 вересня 2019 року (дати набрання чинності змінами) недоплата в значному розмірі повинна в 3000 і більше разів перевищити ПСП, тобто у 2019 році — 2881500 грн. і більше (раніше — у 1000 і більше разів, тобто — 960500 грн. і більше).

Недоплата у великому розмірі — у 5000 і більше разів — 4802500 грн. і більше (раніше — у 3000 разів і більше, тобто 2881500 грн. і більше).

Недоплата в особливо великому розмірі — у 7000 і більше разів — 6723500 грн. і більше (раніше — в 5000 разів і більше, тобто 4802500 грн. і більше).

Як бачимо, після набрання чинності змінами суми недоплати для появи «кримінальної справи» істотно зросли. Таким чином, недоплата в сумі менше ніж 2881500 грн. під ухилення від сплати податків не потрапляє.

Від масштабу недоплати залежить і штраф (він прив’язаний не до ПСП, а до неоподатковуваного мінімуму — 17 грн.). Штрафи зросли у декілька разів. Тепер за значний розмір ухилення штраф становить від 3 до 5 тис. нмдг (51000 грн. — 85000 грн.).

За великий розмір недоплати (чи за попередньою змовою групою осіб) — штраф від 5 до 7 тис. нмдг (51000 грн. — 119000 грн.).

Штраф за особливо великий розмір недоплати не змінився і становить від 15 до 25 тис. нмдг (25000 грн. — 425000 грн.). Сума недоплати до бюджету за ст. 212 КК не включає донараховані пеню і штрафи (п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р. № 15). Тобто підраховуються «голі» несплачені податки та/або збори (обов’язкові платежі).

Наявність акта перевірки або податкове повідомлення-рішення (ППР) на «кримінальну» суму не означає, що автоматично буде «заведена справа». Так, якщо ППР проходить процедуру адміністративного або судового оскарження, то в загальному випадку платника не можуть одразу звинувачувати в ухиленні від сплати податків. Для пред’явлення повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення за ст. 212 КК потрібні будуть не лише спірне ППР, а й інші докази. Більше того, повідомлення про підозру в скоєнні цього злочину не може призупиняти розгляд справи щодо оскарження ППР. Про це нам говорять положення п. 56.22 ПКУ (ср. ).

Зауважте: навіть якщо ППР стало погодженим, то для кримінальної відповідальності потрібно встановити увесь склад правопорушення, зокрема умисел* винного і причинно-наслідковий зв’язок між його діями і ненадходженням грошей до бюджету (держцільового фонду).

* Детальніше про умисел див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 3.

Важливо! Щодо сум недоплат діє зворотна сила закону у часі. Тобто нові норми будуть поширюватися на осіб, що (ч. 1 ст. 5 КК):

— вчинили правопорушення за ст. 212 КК до набрання чинності Законом № 101;

— відбувають покарання за цією статтею;

— відбули покарання за ст. 212 КК, але які мають судимість.

А ось для нових штрафів зворотна сила Закону № 101 діяти не буде.

висновок документа

Відповідальність за ст. 205 КК (фіктивне підприємництво) скасовано

Нагадаємо: відповідно до ст. 205 КК фіктивне підприємництво — це створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності.

Норма, звісно, потрібна. Але в останні декілька років цю статтю використовували у своїх цілях контролюючі органи. Як?

По-перше, для визнання операцій нереальними. Діяло це так:

1) у ланцюжку постачальників допитували директора одного з них. Такий директор говорив, що не має жодного відношення до діяльності юрособи;

2) підприємництво визнавали фіктивним, директорові та/або засновникам (учасникам) інкримінували ст. 205 ККУ;

3) податківці йшли ланцюжком із перевірками аж до кінцевого споживача та визнавали операції нереальними, знімаючи витрати.

Свого часу Верховний Суд висловлював жорстку позицію щодо реальності операцій у цьому випадку.

Зокрема, вважалося, що документи, видані фіктивною юрособою, не можуть підтверджувати реальність операції. Тобто операція визнавалася нереальною автоматично (див. постанови ВС від 24.10.2018 р. у справі № 826/13586/13-а та від 28.08.2018 р. у справі № 826/147/14).

Хоча можна знайти практику Верховного Суду з більш зваженим підходом, де судді розбиралися в тому, чи дійсно вирок за ст. 205 КК впливає на реальність конкретної госпоперації (див. постанови ВС від 20.11.2018 р. у справі № 808/2858/16, від 08.11.2018 р. у справі № 826/15028/17; від 19.09.2018 р. у справі № 809/2438/15 тощо).

Також зустрічалася судова практика, в якій для визнання госпоперацій нереальними використовували протоколи допитів директорів або засновників (учасників) юросіб у межах слідчих дій за ст. 205 КК. Однак Верховний Суд у своїх «свіжих» рішеннях говорить про те, що такого протоколу недостатньо для того, щоб визнати операцію нереальною (див. постанову ВС від 06.08.2019 р. у справі № 520/8681/18).

По-друге, ст. 205 КК свого часу використовували для вилучення оригіналів документів та арештів ПДВшного реглімиту деяких юросіб. Ця схема діяла так:

1) допитувався директор фірми в ланцюжку постачальників, який відмовлявся від діяльності юрособи;

2) вносилася заява до ЄРДР** про скоєння злочину за ст. 205 КК;

** Єдиний реєстр досудових розслідувань.

3) у межах кримінального провадження накладалися арешти на ПДВшний реєстраційний ліміт***, могли проводитися обшуки, вилучатися оригінали фінансових документів тощо.

*** Про арешт регліміту читайте детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 82, с. 25.

Увага! Щодо скасування ст. 205 КК діє зворотна дія закону у часі.

Звісно, не можна говорити, що норма ст. 205 КК неефективна через те, що її застосовують у своїх інтересах. Це передусім незаконні дії контролюючих і правоохоронних органів. Але маємо те, що маємо.

Може, ст. 205 ККУ відчиняє двері всіляким шахраям, які займаються фіктивним підприємництвом?

Давайте не поспішатимемо з висновками, а подивимося на інші статті КК.

Наприклад, є ст. 2051 КК, яка встановлює відповідальність за внесення до документів, які ви подаєте держреєстратору при реєстрації юрособи або ФОП, свідомо неправдивих відомостей, а також за умисне подання для проведення такої реєстрації документів, що містять неправдиві відомості.

Також залишаються статті, що стосуються шахрайства (ст. 190 КК), легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 і 2091 КК), підробки документів (ст. 358 КК), зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 3641 КК). Ну і врешті-решт, залишається ст. 212 КК. Таким чином, у деяких випадках дії, що підпадали під ст. 205 КК, можна кваліфікувати за іншими статтями цього Кодексу.

Тому робити прогнози щодо того, як ми житимемо без ст. 205 ККУ, доки рано.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі