* Див. «Податки & бухоблік», 2017, № 59, с. 23.
Причому
відшкодування шкоди не залежить від того, чи винуваті фіскали
Тим не менш для того, щоб отримати відшкодування, потрібно доводити в суді:
1) незаконність рішення, дії або бездіяльності податківців;
2) саму шкоду;
3) причинно-наслідковий зв’язок між п. 1 і п. 2. Тобто те, що саме незаконні рішення/дії/бездіяльність призвели до шкоди.
Якщо з пп. 1 і 2 багато хто справлявся, то з останнім були проблеми. Суди не вбачали причинно-наслідкового зв’язку між незаконними рішеннями/діями/бездіяльністю і шкодою платника (див., наприклад, постанову ВГСУ від 09.11.2016 р. у справі № 910/4519/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/62695353).
Ситуація на полі судової практики залишалася такою доволі довго. Негативних прикладів предостатньо: постанови ВС від 13.11.2019 р. у справі № 922/2488/18, від 21.12.2018 р. у справі № 920/31/18** тощо.
** Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/85866873 і reyestr.court.gov.ua/Review/78807905 відповідно.
Але Верховний Суд (ВС) усе ж почав переходити на бік платника. Так, госпсуб’єктам удавалося довести наявність причинно-наслідкового зв’язку в митній сфері. Платники отримували відшкодування шкоди, завданої незаконною затримкою вантажу на митниці (див. постанови ВС від 04.10.2019 р. у справі № 910/17909/17 і від 19.09.2019 р. у справі № 910/14842/18***).
*** Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/84816905 і reyestr.court.gov.ua/Review/84454000 відповідно.
Апогеєм позитивності ☺ стала постанова Великої Палати ВС від 14.04.2020 р. у справі № 925/1196/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/89181204. ФОП удалося вибити відшкодування збитків і моральної шкоди (шкоди для ділової репутації). Також він спробував отримати відшкодування упущеної вигоди. Причина спору: податківці незаконно «призупинили» договір про визнання електронних документів. Через це у ФОП не зареєструвалися ПН (ситуація відбувалася ще в «доблокувальні» часи). Підприємцеві довелося призупинити свою діяльність.
Поки він судився за реєстрацію ПН в адмінсуді, контрагенти через госпсуд устигли стягнути з нього пеню за несвоєчасну поставку товару (факт поставки в договорі був прив’язаний до реєстрації ПН). Рішення, що зобов’язує зареєструвати спірні накладні, ФОП отримав і вирішив звернутися до госпсуду для стягнення відшкодування.
Суди першої й апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь платника частково, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди (традиційна практика) і відмовивши у відшкодуванні упущеної вигоди. ВС цю позицію підтримав. Моральну шкоду ФОП підтверджував листками непрацездатності та твердженням: довелося призупинити діяльність, це вдарило по діловій репутації.
Зазначимо: саме санкції контрагента за нереєстрацію ПН найпростіше підвести під компенсацію від податківців. Адже тут причинно-наслідковий зв’язок видно неозброєним оком. В інших випадках стягнути з держбюджету відшкодування шкоди залишається складним завданням, але здійсненним!
До речі, Закон № 466 з 01.01.2021 р. вносить корективи до процесу відшкодування (див. детальніше в «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 6). Так, відшкодування в повному обсязі залишиться. У ПКУ навіть з’явиться приблизний перелік того, що можна включити в шкоду. Але загалом ситуацію, на нашу думку, нові норми кардинально навряд чи змінять.
