Податкова реформа, яка довго припадала пилом у шафі

* Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX.

ПДВ

Штрафи до особливих ПН/РК. Закон № 466 увів окремий штраф за затримку чи відсутність реєстрації пільгових, нульових, компенсуючих (п. 198.5 ПКУ), розподільчих (ст. 199 ПКУ), дотягуючих до мінбази (п. 201.4 ПКУ) ПН та РК до них (нова редакція п. 120¹.1 та 120¹.2 ПКУ).

Розмір штрафу складатиме:

— за порушення строків реєстрації — 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн;

— за відсутність реєстрації — 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн.

Як бачимо, з 23.05.2020 р. за прострочення реєстрації компенсуючих, розподільчих та дотягуючих до мінбази ПН/РК діятиме не старий розмір штрафу (від 10 до 50 % від суми ПДВ), а новий. А він дещо менший в порівнянні із загальним. Хоч невелике, але послаблення.

Звертаємо увагу: на період карантину, а саме починаючи з 01.03.2020 р. і напевно до кінця червня, Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 42, с. 2) введено мораторій на штрафи за несвоєчасну реєстрацію будь-яких ПН/РК. Тому як старих, так і нових штрафів за прострочення реєстрації ПН/РК із строком реєстрації з 1 березня по 30 червня боятися не слід.

Строки реєстрації ПН. Уведено новий строк для реєстрації у ЄРПН зведених компенсуючих та розподільчих ПН/РК. З 23.05.2020 р. їх реєструють протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ).

ПК за митними деклараціями. З 23.05.2020 р. платники ПДВ отримали право включати до ПК суми ПДВ, підтверджені як звичайною митною декларацією, так і тимчасовою, додатковою та іншими видами митних декларацій (п. 198.6 ПКУ).

ФОП та імпорт послуг. У ПКУ з’явилася пряма норма, яка змушує суб’єктів господарювання, як юросіб, так і ФОП (платників або неплатників ПДВ), які сплачують нерезиденту за отримані від нього послуги, місцем постачання яких є територія України (ст. 186.3 ПКУ), виступати податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету (п. 208.1 ПКУ).

Звітний період. Після оновлення п. 202.2 ПКУ

Квартальний звітний період скасовано. Як саме буде застосовувати це нововведення єдинник-квартальник при звітуванні за ІІ квартал і червень, поки що незрозуміло. Зачекаємо роз’яснень фіскалів.

Реєстрація платником ПДВ. Змінено правила ПДВ-реєстрації. Так, заяву на ПДВ-реєстрацію подаватимуть лише в електронному вигляді (п. 183.7 ПКУ). Крім того, це слід робити не пізніше ніж за 10 (раніше — за 20) календарних днів до початку періоду, з якого такі особи будуть платниками ПДВ. Також скорочено і строк подачі реєстраційної заяви суб’єкту, який безПДВшну ставку ЄП групи 3 змінює на ПДВшну. Її подаватимуть за 10 (раніше — за 15) днів до початку кварталу переходу на ПДВ ставку з ЄП.

База оподаткування ПДВ. З 23.05.2020 р. з бази оподаткування ПДВ виключили відшкодування шкоди (п. 188.1 ПКУ). Отже, з цієї дати всі суб’єкти, які отримують відшкодування за пошкодження товару, можуть дихати з полегшенням. Більше фіскали не вимагатимуть нараховувати ПДВ при отриманні відшкодування.

ПДВ-пільги. Підкоригували і правила застосування ПДВ-пільг. Так, зокрема, з 23.05.2020 р.:

— аграрії зможуть безперешкодно розраховувати на звільнення від ПДВ при імпорті племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів. Річ у тому, що тепер у п. 197.18 ПКУ прямо вказано, що при імпорті таких товарів пільгу отримує будь-який сільгосптоваровиробник, а не тільки платник спецрежиму з ПДВ (яких уже років зо три не існує);

— скасовано соєву ПДВ-пільгу при експорті сої і ріпаку невиробниками такої продукції. Тобто відтепер

— ПДВ-пільга не поширюється на імпорт електрогенераторів для відновлюваних джерел енергії (вітрової). До цього мала діяти до 31.12.2022 р.

Касовий метод. Касовий метод з виконання підрядних будівельних робіт поширюється як на підрядників, так і на субпідрядників (оновлений п. 187.1 ПКУ).

Крім того, з 23.05.2020 р. при касовому методі включення в ПК вхідного ПДВ не обмежується 1095 днями. Такий ПДВ може потрапити в ПК і пізніше, але у рамках 60 днів після оплати, надання інших видів компенсацій (п. 198.6 ПКУ).

Перевірка при відшкодуванні ПДВ. Позапланова перевірка заявленого до відшкодування ПДВ буде проводитися протягом 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації (п. 200.11 ПКУ).

Податок на прибуток

Платники. До платників податку на прибуток віднесено (пп. 133.1, 133.5 ПКУ) юросіб-спрощенців і ФОП, у тому числі ФОП — платників ЄП, а також незалежних професіоналів при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України (їх перелік шукайте у п. 141.4 ПКУ).

Таким чином, якщо вищеназвані особи виплачуватимуть дохід нерезидентам, то вони мають утримати з нього податок на прибуток з доходів нерезидента і подати річну декларацію з податку на прибуток із додатком ПН. Утім, і раніше фіскали вимагали від них утримувати податок з доходів, виплачених нерезидентам (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 14, с. 4).

Крім того, з 01.01.2021 р. платниками податку на прибуток стануть юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п.п. 133.1.5 ПКУ).

Звертаємо увагу! Отримали зелене світло бути неприбутківцями житлово-будівельні кооперативи без наявності в установчих документах умови про передачу їх активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, або зарахування їх до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (п.п. 133.4.1 ПКУ).

Із 20 на 40. З 23.05.2020 р. до когорти високодохідників будуть належати тільки підприємства, у яких дохід за рік перевищує не 20, а цілих 40 млн грн (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Отже, суб’єкти, які за результатами роботи у 2019 році отримали дохід у розмірі, більшому за 20 млн, і повинні були у 2020 році застосовувати податкові різниці (вони так робили, звітуючи за І квартал), після 23.05.2020 р. такі різниці формально можуть не застосовувати. Водночас, як посеред року відмовитися від різниць, не ясно. Доведеться чекати на роз’яснення фіскалів.

Крім того, всі пам’ятають, що підприємства, які стають високодохідниками, повинні звітувати щокварталу. Тому одразу виникає запитання, чи не вказує зміна у розмежуванні підприємств на малодохідників/високодохідників на те, що з 23.05.2020 р. всі суб’єкти, у яких дохід за 2019 рік більший, ніж 20 млн, і менший за 40, уже можуть не подавати декларацію щокварталу і переходити на річний звітний період.

На жаль, ні. Річ у тому, що для цілей подання декларації щокварталу чи один раз на рік вимоги до високодохідників не зміняться аж до початку 2021 року (п. 137.5 ПКУ). Отже, тим підприємствам, які у 2020 році подавали декларацію щокварталу, доведеться це робити до кінця року. При цьому не має значення, чи перевищив у 2019 році дохід підприємства межу у 40 млн грн.

Тобто, щоб звітувати один раз на рік, підприємствам, які звітують щокварталу, у 2020 році доведеться за рік отримати дохід не більший за 40 млн грн.

Фінзвітність разом із декларацією. Змінено також правила звітування з податку на прибуток, а саме правила подання річної декларації.

Так, відтепер у п. 46.2 ПКУ міститься норма, що вимагає від прибутківців, які зобов’язані оприлюднити річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, подати фіскалам до 10 червня річну фінзвітність, яка перевірена аудиторами і буде оприлюднена з аудиторським звітом у встановленому порядку.

Звертаємо увагу! Закон № 466 набрав чинність у 2020 році, тому сподіваємося, що ці оновлені правила звітування за рік фіскали дозволять застосовувати уже при звітуванні за 2020 рік. При цьому стосуються вони подання саме річної декларації з податку на прибуток.

Звітувати за рік за новими правилами у 2021 році прибутківці, які оприлюднюють річну фінзвітність разом з аудиторським звітом (а саме підприємства, що становляють громадський інтерес (у тому числі великі), ПАО, загальнодержавні природні монополісти, добувні підприємства, середні та мікро- і малі фінансові установи), будуть так:

1) спочатку вони мають подати у загальні строки, встановлені для звітування за рік, річну декларацію з податку на прибуток за 2020 рік разом із річною фінзвітністю (Балансом та звітом про фінрезультати), складеною до перевірки аудитором;

2) потім, після того як буде проведено аудиторську перевірку річної фінзвітності за 2020 рік, прибутківцю слід подати фіскалам перевірений аудитором увесь комплект фінансової звітності до 10 червня.

Підприємство має його просто оприлюднити.

Звертаємо увагу! Якщо в результаті перевірки фінзвітності аудитором буде встановлено, що у річній фінзвітності є помилка, яка вплинула на розрахунок податку на прибуток, прибутківці зобов’язані подати уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня (п. 50.1 ПКУ).

Прибутківці, які не оприлюднюють фінзвітність з аудиторським висновком, а саме малі і мікропідприємства, подають фінзвітність (Баланс та звіт про фінрезультати) тільки разом із декларацію у строки для подачі такої річної декларації.

Основні засоби. Оновлено також критерії віднесення активів до ОЗ. Відтепер до них будуть відносити активи, вартість яких більше 20 тис. грн, а не 6 тис., як було раніше. Якщо вартість активів менша за 20 тис, то це не ОЗ для цілей оподаткування (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Новий вартісний критерій стосується нових ОЗ. Старі ж ОЗ будуть обліковуватися як основні засоби, навіть коли при введенні в експлуатації їх вартість була менша 20 тис. грн.

З 23.05.2020 р. витрати на нові активи, вартість яких не перевищує 20 тис. грн, будуть визнаватися МНМА, отже їх вартість можна одразу списати на витрати, наприклад, через метод амортизації 100 % при введенні в експлуатацію. При цьому жодних податкових різниць не буде. Хоча підприємство може обрати й інший метод амортизації, передбачений для МНМА, наприклад, 50 % на 50 % або прямолінійний.

При цьому, щоб не нараховувати окремо амортизацію за новими ОЗ у бухобліку і в податковому (це стосується високодохідників), радимо вартісний критерій розмежування ОЗ і МНМА на рівні 20 тис. грн прописати і в наказі про облікову політику.

Тоді у вас за новими ОЗ вартістю від 6 до 20 тис. грн амортизаційних різниць не виникатиме. Якщо цього не зробити, то від амортизаційних різниць і головного болю при визначенні, що потрапляє до витрат, а що ні, не уникнути.

Агрорік. Знову повернули аграріям право звітувати з податку на прибуток раз на рік у специфічний строк, а саме за період з 1 липня минулого року до 30 червня поточного року. Раніше фіскали забороняли вибирати аграрію-прибутківцю такий період, оскільки у п.п. 137.4.1 ПКУ йшлося про те, що таким звітним періодом міг скористатися тільки спецрежимник (а їх уже три роки як немає). Тепер усі перепони знято.

Амортизація. Скориговано правила нарахування податкової амортизації, а саме з 23.05.2020 р.:

1) дозволено використання в податковому обліку виробничого методу нарахування амортизації (п.п. 138.3.1 ПКУ). До цього його використовувати не дозволяли. Правила переходу на цей метод шукайте у п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

2) у п.п. 138.3.1 ПКУ прямо вказано, що

Враховуючи це, а також той факт, що за правилами МСФЗ нарахування амортизації не припиняється на період реконструкції, модернізації ОЗ, у високодохідників через податкові різниці з витрат випаде сума амортизації, нарахованої за такий період. Щоб цього не сталося, доречно на період реконструкції впровадити виробничий метод нарахування амортизації;

3) дано право застосовувати такі укорочені мінімальні строки використання ОЗ для ОЗ:

— гр. 3 (але тільки передавальні пристрої) — 5 років (замість 10);

— гр. 4 (машини та обладнання) — 2 роки (замість 5);

— гр. 5 (транспортні засоби) — 2 роки (замість 5);

— гр. 9 (інші ОЗ) = 5 років (замість 12).

Такі скорочені строки експлуатації стосуються тільки нових (що не були у використанні) ОЗ, які введені у використання в період з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. і будуть використані у власній госпдіяльності та не можуть продаватись або надаватись в оренду (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги за надання в оренду майна).

Податкові різниці. Змінено правила застосування багатьох податкових різниць, а саме:

1) з 01.01.2021 р. буде змінено правила застосування тонкої капіталізації із п. 140.2 ПКУ. Так, щоб застосовувати цю різницю, потрібно, щоб, як раніше, сума боргових зобов’язань перевищувала суму власного капіталу більше ніж у 3,5 разу. Але тепер:

— до розрахунку боргових зобов’язань будуть потрапляти борги за операціями з будь-якими нерезидентами, а не тільки пов’язаними;

— під різницю для тих, у кого виконується вищезгадане перевищення, підпадають проценти за усіма кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що обліковуються на балансі станом на 01.01.2021 р., у тому числі в операціях з резидентами;

— до розрахунку не беруться лише проценти, що підлягають капіталізації, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію;

— дозволений ліміт витрат знижений з 50 % до 30 %, при цьому він розраховується з урахуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток, збільшеного на суму бухгалтерських фінвитрат та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності;

— оновлена різниця тепер не стосується також фінустанов та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю;

2) з 23.05.2020 р. з’явилася нова різниця для правонаступників (п.п. 140.4.5 ПКУ). За нею платник податку — правонаступник має зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, але не більше суми власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку — правонаступник були пов’язаними особами більше ніж 18 послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

3) з 23.05.2020 р. потрібно буде коригувати за результатами року (збільшити на 30 %) фінрезультат також і на вартість проданих товарів/послуг неблагонадійним нерезидентам (п.п. 140.5.5¹ ПКУ);

4) з 23.05.2020 р. доведеться збільшувати фінрезультат не лише на суми ЦП-штрафів, нарахованих на користь неплатників податку на прибуток (окрім фізосіб) та прибутківців-нульовиків, а й на суму штрафів, нарахованих податківцями та іншими держорганами (п.п 140.5.11 ПКУ);

5) з 23.05.2020 р.

Якщо такої мети не буде, то доведеться з подачі фіскалів знімати витрати за такою операцією (п.п 140.5.15 ПКУ).

Прирівняні до дивідендів. Щоб суб’єкти не ховали дивідендні виплати під витрати, з 01.01.2021 р. вводиться таке поняття, як виплати, прирівняні до дивідендів (п.п. 14.1.49 ПКУ), які будуть оподатковуватися за своїми специфічними правилами. Це торкнеться головним чином контрольованих операцій.

ПДФО, ВЗ

Продаж рухомого майна. З 23.05.2020 р. третій і наступний продаж протягом звітного року легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню не як раніше — за ставкою 5 %, а за ставкою 18 % (п. 173.2 ПКУ).

Продаж нерухомості. Звільняється від сплати ПДФО за ставкою 5 % продаж не частіше одного разу протягом звітного року об’єктів незавершеного будівництва житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку за умови перебування такого майна у власності платника понад 3 роки або отримання майна у спадщину (п.п. 172.2 ПКУ).

ПДФО- і ВЗ-перевірки. З 01.01.2021 р. перевірити податкового агента з приводу утримання ПДФО і ВЗ при виплаті зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами, фіскали зможуть протягом 2555 днів (тобто 7 років) (п. 102.1 ПКУ).

Штраф за ф. № 1ДФ. З 23.05.2020 р. збільшено розмір відповідальності за неподання, подання з порушенням строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками ф. № 1ДФ з 510 грн до 1020 грн, а за повторне порушення — з 1020 грн до 2040 грн (п. 119.1 ПКУ).

Інвестактив. Прирівняли до продажу інвестактиву операції з повернення платнику податку коштів або майна із статутного капіталу емітента, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента (п.п. 170.2.2 ПКУ).

Підприємці

Спрощенці. Підкоригували і певні правила роботи на спрощеній системі:

1) з 01.07.2020 р. спрощенець груп 1 — 3 буде звільнений від земподатку, тільки якщо земля використовується у його підприємницькій діяльності і він не здає земельні ділянки та/або нерухоме майно, що знаходиться на них, в оренду (найм, позичку) (п. 297.1 ПКУ).

Отже, тим, хто здає в оренду нерухомість, слід уточнити/нарахувати плату за землю в частині земподатку з 01.07.2020 р.;

2) з 23.05.2020 р. скинути з ЄП через податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів можуть, тільки коли розмір боргу більше 1020 грн (п.п. 298.2.3 ПКУ).

Загальносистемники. Змінили також правила визначення витрат у ФОП-загальносистемників. Так, відтепер:

1) до витрат ФОП може включати податок на майно, крім податку на нерухомість за житлові будинки. Тобто на розмір інших видів податку на майно можна зменшувати об’єкт оподаткування (п.п. 177.4.3 ПКУ);

2) вантажівки уже не є об’єктами подвійного призначення, тобто витрати на їх придбання можна амортизувати, якщо використовувати у підприємницькій діяльності (п.п. 177.4.6 ПКУ);

3) витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення ОЗ (крім поточного ремонту) ФОП відтепер буде амортизувати, хоча раніше включав одразу до втрат. А от витрати на поточний ремонт, як і раніше, буде прямо відносити на витрати періоду (п.п. 177.4.6 ПКУ).

Інші зміни

Строки сплати. З 23.05.2020 р., якщо граничний строк сплати зобов’язань припадатиме на вихідний або святковий день, то діятиме правило перенесення такого строку на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ).

Контрольовані операції та КІК. З 01.01.2021 р. удосконалять контроль за трансфертним ціноутворенням, впровадять нові правила оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами, а також уведуть у вжиток поняття «контрольовані іноземні компанії» (КІК) та встановлять правила оподаткування їх прибутків тощо.

Держдивіденди. Зміни, що стосуються правил стягнення держдивідендів:

1) контролювати нарахування та сплату держдивідендів будуть податківці (нові пп. 19¹.1.51 та 19¹.1.52 ПКУ);

2) розрахунок держдивідендів прирівнюють до податкової декларації (оновлений п. 46.1 ПКУ), сума держдивідендів є грошовим зобов’язанням в розумінні ПКУ.

Отже, за неподачу розрахунку і несплату держдивідендів застосовуються штрафи як за несвоєчасне звітування і несплату зобов’язань.

Акцизний податок. З 01.01.2021 р. електронні сигарети та рідини, що використовуються в них, стануть підакцизними товарами (п.п. 14.1.212 ПКУ) та оподатковуватимуться акцизним податком.

Податок на нерухомість. З 23.05.2020 р., щоб отримати звільнення з податку на нерухомість за будівлі промисловості, потрібно, щоб:

1) будівлі були віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000;

2) вони мають використовуються за призначенням у госпдіяльності;

3) їх використовувати мають як юрособи, так і ФОП, основна діяльність яких класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010;

4) будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Крім того, суперставку у 25000 грн застосовуватимуть при розрахунку податку за житлову великогабаритну нерухомість (квартира 300 м², а будинок 500 м²) і фізособи, і юрособи (п.п. 266.7.1¹ ПКУ).

Постійні представництва. Тут такі зміни:

1) розширили визначення та ознаки постійних представництв нерезидентів;

2) залишили лише прямий метод визначення оподатковуваного прибутку (п.п. 141.4.7 ПКУ);

3) увели штраф у розмірі 1 млн грн за ведення нерезидентом діяльності через відокремлений підрозділ, у т. ч. постійне представництво, без взяття на податковий облік (п. 117.4 ПКУ).

Рентна плата. Змінено розмір ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди) (п.п. 252.20 ПКУ) та за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 256.3 ПКУ).

Податкові перевірки. Удосконалено правила проведення податкових перевірок. Наприклад, уведено обмеження на кількість оновлень планів-графіків перевірок до двох разів на рік.

Крім того, у 2 рази збільшено низку штрафів, наприклад, за невзяття на облік (п. 117.1 ПКУ), неповідомлення банку про те, що фізособа зареєстрована як ФОП (п. 118.3 ПКУ), неподання декларації (п. 121.1 ПКУ) тощо.

Це лише вершина айсбергу. Детальний аналіз Закону № 466 шукайте в наступних номерах.