Оцінювати переваги і недоліки системи оподаткування доцільно виходячи з показника податкового навантаження. Але також важливу роль у виборі системи оподаткування відіграють і загальні відмінності. Тому розпочати тут слід із переваг ЄП над загальною системою.
Переваги спрощеної системи
Простий облік і звітність. Будь-які «зменшуючі» складові у формулі, за якою рахується об’єкт оподаткування, — це завжди підстава для облікових маніпуляцій. Відтак, відсутність обліку витрат при визначенні об’єкта оподаткування ЄП знижує інтерес до платника з боку податківців. Особливо це стосується тих суб’єктів, які не є платниками ПДВ, бо ж до них не виникає і запитань, пов’язаних із податковим кредитом.
Розрахунок податкових зобов’язань з ЄП теж простіший, а отже, зменшується ризик помилки. Та й можливі санкції за порушення сплати ЄП, зокрема для ФОП груп 1 і 2, значно слабші (див. ст. 122 ПКУ) порівняно зі штрафами для загальносистемників (ст. 123, п. 126.1 ПКУ).
ПДВ-реєстрація за власним бажанням. Платники ЄП можуть самостійно вирішити, потрібно їм бути платниками ПДВ чи ні (ціна питання — ставка ЄП: 3 % з ПДВ чи 5 % без ПДВ). Вимога про обов’язкову ПДВ-реєстрацію при досягненні обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн на них не поширюється (п. 181.1 ПКУ, п.п. 14.1.139 ПКУ).
Свобода від РРО та/або КОРО і РК. ФОП-єдиноподатники можуть просто завдяки своєму єдиноподатковому статусу бути вільними від РРО (п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Щоправда, безумовною таку перевагу можна назвати лише для ФОП групи 1*. Решта ФОП повинні зважати на обсяг свого річного доходу, а також на наявність діяльності, яка вимагає обов’язкового застосування РРО (п. 296.10 ПКУ). До речі,
* Та й вони поки що зобов’язані застосовувати РРО при торгівлі побутовою технікою й медвиробами.
ця перевага спрощеної системи поступово буде зводитися нанівець, і з 01.04.2021 р. залишиться тільки у ФОП групи 1
Це встановлено Законом України від 17.02.2020 р. № 533-IX.
Необов’язкове ведення обліку товзапасів. Платники ЄП — ФОП, які НЕ Є платниками ПДВ, не зобов’язані вести облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Це означає, що таким ФОП не обов’язково мати первинні документи на придбання товарних запасів.
Майте на увазі: податківці постійно підважують право ФОП — неплатників ПДВ не вести такий облік і наполягають на обов’язковій наявності документів на товар в усіх ФОП (БЗ 107.04). І ще: після 01.08.2020 р. облік товзапасів офіційно стане обов’язковим для ФОП-безПДВшників, які торгують побутовою технікою, ліками, медичними та ювелірними виробами.
Звільнення від податків, які замінює ЄП. Перелік таких податків установлено в п. 297.1 ПКУ. Із цією перевагою треба бути обережним, адже часто платники ЄП звільнені від податків, які замінює ЄП, лише за дотримання певних умов.
Приваблює? Еге ж. Однак спрощена система містить і певні недоліки. Назвемо їх!
Недоліки спрощеної системи
Головний недолік спрощеної системи — наявність обмежень, детально висвітлених у статті «Ласкаво просимо чи вхід заборонено: хто може, а хто не може працювати на ЄП» wmjuj yjvthf. Це обмеження у обсягах доходу, використанні найманої праці, видах діяльності і формах розрахунків.
Також групи ЄП з фіксованою ставкою (групи 1 і 2) можуть бути невигідними суб’єктам господарюванням з нерегулярною діяльністю і тим, на діяльність яких суттєво впливають сезонні й циклічні фактори. Бо ж у групах 1 і 2 ЄП необхідно платити незалежно від того, яким є обсяг доходу і чи є дохід узагалі. На загальній системі у разі відсутності доходу відсутній і об’єкт оподаткування.
Також з 01.01.2021 р. спрощена система стає невигідною ще й тому, що для платників ЄП після цієї дати залишається обов’язкова сплата ЄСВ «за себе» на рівні мінімального внеску. Водночас
ФОП на загальній системі нещодавно отримали від законодавця подарунок — вони з 01.01.2021 р. звільнені від сплати ЄСВ за місяці, в яких не отримували прибуток
Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 40, с. 2.
Ну і, звичайно, аби прийняти обґрунтоване рішення щодо переходу на ЄП, буде доцільним розрахувати показник податкового навантаження на суб’єкта господарювання.
Податкове навантаження
Принцип розрахунку простий. Спочатку розраховуємо показники податкового навантаження при сплаті єдиного податку (Пє) і загальної системи оподаткування (Пз). Потім порівнюємо отримані результати, і якщо виконується нерівність: Пз > Пє, вибір на користь спрощеної системи виглядає очевидним. Адже переваги спрощеної системи у загальному випадку нівелюють її недоліки.
Під податковим навантаженням будемо розуміти загальну суму податків і внесків, що підлягають сплаті суб’єктом господарювання на загальній і на спрощеній системі. При цьому порівнювати є сенс без урахування тих податків, які однаково сплачуються на обох системах оподаткування*. Також не будемо враховувати земельний податок, від якого платники ЄП звільнені умовно — якщо земельні ділянки використовуються в господарській діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Якщо ви сплачуєте земподаток, додайте його плановану суму до загальної суми показника податкового навантаження на загальній системі (Пз), змістивши таким чином перевагу на користь ЄП. А якщо переходите на ЄП посеред року — не забудьте уточнити земподаток, починаючи з місяця, в якому ви стали платником ЄП.
* Також не враховуємо податки і ЄСВ за найманих працівників.
У загальному випадку показник Пє складається з двох величин: ставки ЄП і мінімального ЄСВ (min ЄСВ). Натомість показник Пз включає три складові: ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %) і ЄСВ (22 %). Повторимо: базою для нарахування цих податків для загальносистемника є чистий дохід ФОП (ЧД) у розумінні п. 177.2 ПКУ (ср. ). Причому сума ЄСВ на загальній системі до 01.01.2021 р. не може бути нижчою значення min ЄСВ на місяць.
Отже, вигідно обрати ЄП у тому випадку, коли виконується нерівність:
ЧД х 18 % + ЧД х 1,5 % + ЧД х 22 % (але не нижче min ЄСВ) > ставка ЄП + min ЄСВ.
Податкове навантаження для ФОП на ЄП груп 1 і 2 є величиною постійною. А ось на загальній системі вона прямо залежить від чистого доходу. Із зазначеної нерівності можна зробити висновок, що при виборі між спрощеною і загальною системою ФОП вигідно обирати загальну систему лише тоді, коли величина доходу близька до нуля або ж дохід узагалі відсутній. Починаючи з 01.01.2021 р. вигода загальної системи при відсутності доходу ще більш зросте за рахунок того, що для «сплячих» загальносистемників втратить сенс показник min ЄСВ.
Тож якщо ФОП не отримує доходів чи отримує їх зовсім мало (коли ФОП не має прибутку, тобто ЧД ≤ 0), йому вигідніше не залишатися у групі 1 або 2. Слід або перейти на загальну систему, або обрати групу 3 ЄП, для якої ставка ЄП застосовується до отриманого доходу. Вигода від перебування на загальній системі і на групі 3 ЄП при відсутності діяльності — наразі фактично аналогічна. Після 01.01.2021 р. за таких обставин вигідніше буде перебувати на загальній системі, ніж на групі 3 ЄП — аби не платити min ЄСВ.
Тепер припустимо, що ми говоримо про прибуткових ФОП — тих, для яких виконується нерівність ЧД ≥ 0. Тут вигода для тих, хто може дозволити собі групу 1 чи групу 2, очевидна (якщо порівнювати із загальною системою).
Якщо ж прибутковий ФОП через ПКУшні обмеження не може дозволити собі групи з фіксованою ставкою ЄП, йому доводиться обирати між групою 3 і загальною системою. Що вигідніше? Аби це з’ясувати, доведеться визначити рентабельність продажів. Також цей показник знадобиться і юрособам, які подумують про перехід на ЄП.
Очевидна вигода від ЄП є в тому разі, коли, залишаючись на загальній системі, суб’єкт господарювання може потрапити під обов’язкову ПДВ-реєстрацію (п. 181.1 ПКУ), а перехід на ЄП за ставкою 5 % дозволить йому уникнути ПДВ-реєстрації. Складніше визначити вигоду в ситуації, при якій статус платника ПДВ не змінюється залежно від системи оподаткування.
Спочатку про юросіб. Податкове навантаження на ЄП відповідає сумі ЄП, визначеного як добуток доходу і ставки ЄП (3 або 5 %). Водночас податкове навантаження для загальної системи відповідає сумі прибутку (Пр) і складає 18 % від прибутку, визначеного згідно зі ст. 134 ПКУ. Тож перехід із загальної системи на спрощену буде вигідний при виконанні такої нерівності:
Пр х 18 % > Д х ставка ЄП (3 або 5 %).
Рентабельність продажів (Р) — це відношення прибутку (Пр) до доходу (Д) від реалізації (за вирахуванням ПДВ), якщо він «сидить» у продажній вартості).
Тобто Р = Пр : Д або Пр = Д х Р. Відтак, рівняння для розрахунку рентабельності набуває такого вигляду:
(Д х Р) х 18 % = Д х ставка ЄП.
Звідси визначимо рентабельність, при перевищенні якої нерівність змінюватиметься на користь ЄП (Пз > Пє): Р = (Д х ставка ЄП) : : (Д х 18 %) або
Р = ставка ЄП : 18 %.
Нескладно підрахувати, що при виборі ставки ЄП 5 % рентабельність продажів має становити більше 27,78 %, а при обранні ставки ЄП 3 % — більше 16,67 %. Якщо рентабельність менша, то без урахуванням інших переваг обирати ЄП підприємству невигідно.
Тепер про ФОП. Для ФОП-загальносистемника податкове навантаження розраховується за формулою: Пз = (Д х Р) х 0,18 + (Д х Р) х х 0,015 + min ЄСВ. Відтак, рівняння матиме такий вигляд:
Д х ставка ЄП + min ЄСВ = 0,195 (Д х Р) + + min ЄСВ.
Оскільки значення min ЄСВ поки що однакове для обох систем оподаткування, їх у формулі не враховуємо. Звідси:
Р = ставка ЄП : 0,195.
Якщо припустити, що ЧД < 4723* грн на місяць, тобто ФОП на загальній системі сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі**, рентабельність для вибору ставки ЄП 5 % має становити більше 25,6 %, а для вибору ставки ЄП 3 % — більше 15,4 %. Інакше загальна система вигідніше, ніж ЄП. А от якщо ЧД > 4723 грн на місяць, суттєво буде зростати податкове навантаження ФОП-загальносистемника. Адже до показника Пз додається ще 22 % від ЧД.
* Ґрунтуємося на МЗП, установленій на 01.01.2020 р. (4723 грн).
** Після 01.01.2021 р. ФОП на загальній системі будуть звільнені від ЄСВ за місяці, в яких не отримають прибутку. Відтак вигода від перебування на загальній системі за відсутності доходу зросте.
Попереджаємо: наші розрахунки — приблизні. Але вони вкажуть вам орієнтир і допоможуть визначити, чи вигідно вам обирати ЄП. Бо ж на перший погляд вигідна спрощена система може виявитися недоцільною.
