Розділ III декларації з ПДВ

У цьому розділі декларації виводять підсумки за період і відображають:

— податок, що сплачується (через електронний ПДВ-рахунок) до бюджету (ряд. 18), або

— бюджетне відшкодування (БВ), заявлене: на банківський рахунок (ряд. 20.2.1) та/або в рахунок погашення зобов’язань/боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2), та/або

— перехідний мінус (ряд. 21), що переноситься на наступний період, — до складу податкового кредиту (ПК).

Врахуйте: розділ III (як і розділ II) може заповнюватися, навіть якщо в поточному періоді взагалі жодних операцій не було (оскільки від’ємне значення може переходити до ряд. 16.1 з попереднього періоду).

Заповнення розділу III залежить від того, яке значення (позитивне чи від’ємне) отримали за період — і якщо:

(ряд. 9) - (ряд. 17) = позитивне значення, то заповнюється лише ряд. 18 декларації;

(ряд. 9) - (ряд. 17) = від’ємне значення, то заповнюються ряд. 19 — 21 декларації

Цей рядок заповнюють, якщо в поточному періоді ПЗ (ряд. 9) > ПК (ряд. 17). Тоді в ряд. 18 виводять різницю (позитивне значення), тобто декларують суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

При цьому інші рядки розділу III декларації не заповнюють, а заповнюють тільки її завершальну частину.

Важливо! Показник ряд. 18 проводиться за особовим рахунком

Цей рядок заповнюють, якщо в поточному періоді ПК (ряд. 17) > ПЗ(ряд. 9). Тоді в ряд. 19 виводять різницю (від’ємне значення), тобто декларують «мінус», що виник. Причому врахуйте: сам показник у цьому рядку записують без (!) знака «мінус». Далі вам потрібно вирішити, що робити з від’ємним значенням, що виникло, і залежно від прийнятого рішення, а також суми регліміту заповнити інші рядки розділу III

Цей рядок заповнюють, якщо від’ємне значення ряд. 19 > ліміту реєстрації. Тоді в ряд. 19.1 виводять різницю (суму перевищення від’ємного значення над лімітом реєстрації), тобто: ряд. 19.1 = ряд. 19 — ліміт реєстрації (при цьому суму ліміту довідково наводять в окремому службовому полі ряд. 19.1). Навіщо? Якщо від’ємне значення перевищило ліміт, то сума перевищення не може брати участі (!) в розрахунку БВ/погашенні податкового боргу (п. 200.4 ПКУ). Її можна тільки переносити на наступний період (до складу ПК наступного звітного періоду). Тому суму перевищення з ряд. 19.1 переносять до ряд. 21 декларації (а звідти — до ряд. 16.1 декларації за наступний період).

А ось якщо значення ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації, то ряд. 19.1 не заповнюють (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21), а показник ряд. 19 відразу переносять до ряд. 20

У цьому окремому полі ряд. 19.1 довідково зазначають величину ліміту реєстрації (!) на дату подання декларації. Тобто «найсвіжіші» дані про ліміт на дату подання декларації (приміром, вечірні дані, якщо декларацію відправлено ввечері). А от якщо ряд. 19 порожній (немає від’ємного значення), то це службове поле не заповнюють (БЗ 101.24)

У ряд. 20 показують від’ємне значення (у межах ліміту реєстрації), яким платник повинен розпорядитися в поточному періоді. До цього рядка переносять:

— значення ряд. 19 (якщо ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації);

— різницю: ряд. 19 — ряд. 19.1 (якщо ряд. 19 > ліміту реєстрації).

Далі показують способи використання такого від’ємного значення з урахуванням п. 200.4 ПКУ.

Нагадаємо, що за правилами цього пункту від’ємне значення передусім враховується в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності — ряд. 20.1). І тільки після цього:

— або (за заявою платника) підлягає БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок (ряд. 20.2.1) та/або в рахунок погашення зобов’язань/боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2),

— та/або зараховується до складу ПК наступного періоду (ряд. 20.3).

Причому платник сам вирішує (має право вибору): заявляти чи не заявляти БВ (категоричних вимог неодмінно при сплаченому ПК заявляти БВ немає). Причому можна: заявити до БВ увесь «мінус» із ряд. 20.2 (або його частину) або взагалі не заявляти БВ, а такий «мінус» перенести на наступний період — до наступної декларації (тобто з ряд. 20 — до ряд. 20.3 і 21, а звідти — до ряд. 16.1 декларації наступного періоду)

За наявності податкового боргу з ПДВ від’ємне значення насамперед зараховується в зменшення податкового боргу (у тому числі відстроченого або розстроченого, п.п. «а» п. 200.4 ПКУ). У такому разі в декларації заповнюють ряд. 20.1. Зверніть увагу: нараховані на такий борг (і не сплачені) штрафи та пеня також підпадають під визначення «податкового боргу» (див. пп. 14.1.39 і 14.1.175 ПКУ). Тому від’ємне значення в такому разі записують до цього рядка з урахуванням штрафів і пені (БЗ 101.24, 101.26).

Врахуйте: на суму, відображену в ряд. 20.1, зменшиться ліміт реєстрації (БЗ 101.17, листи ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2466/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15). Хоча таке зменшення ліміту спірне, адже це не відшкодування.

Важливо! Показник ряд. 20.1 проводиться за особовим рахунком

Рядок 20.2 заповнюють, якщо від’ємне значення (чи його частину) вирішили заявити до БВ. Врахуйте: до БВ можна заявляти «мінус», що залишився після погашення податкового боргу (за його наявності).

Існує два способи отримання БВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

— грошовий — грошовими коштами на поточний рахунок платника в банку (ряд. 20.2.1);

— негрошовий — у рахунок погашення платежів до держбюджету (ряд. 20.2.2).

Рішення про те, яку суму від’ємного значення з ряд. 20.2 заявляти до БВ (усю чи тільки частину) і яким способом/способами отримувати БВ, платник приймає самостійно. Хоча зазвичай обирають перший спосіб отримання БВ.

Для того щоб заявити БВ, повинна виконуватися умова: вхідний ПК має бути сплачений постачальникам (у поточному періоді або в попередніх) і за наявності потрібної суми ліміту.

Причому заявити БВ (при сплаченому ПК) можна вже в першому періоді виникнення від’ємного значення (п. 200.4 ПКУ). А можна (якщо «мінус» зберігся) і з часом — у подальших періодах, і навіть, як роз’яснюють податківці, після 1095 днів (БЗ 101.26, лист ДПСУ від 06.02.2020 р. № 486/6/99-00-04-01-03-06/ІПК, щоправда, радимо тоді отримати ІПК на свою адресу). Тож із часом право на БВ не втрачається.

До заповненого ряд. 20.2 декларації подають (п.п. 4 п. 5 розд. III Порядку № 21):

— додаток Д3 (з розрахунком заявленої суми відшкодування в таблиці 1 і розшифруванням цієї суми за контрагентами/періодами формування/оплатами в таблиці 2).

При цьому до ряд. 20.2 переносять значення з ряд. 3 табл. 1 додатка Д3;

— додаток Д4 (у першій частині якого безпосередньо заявляють суму БВ і спосіб її отримання, п. 200.7 ПКУ).

Врахуйте: на суму з ряд. 20.2 зменшиться ліміт реєстрації (після подання декларації, а не за фактом отримання БВ)

Рядок 20.2.1 заповнюють, якщо хочуть отримати БВ грошовими коштами — на поточний рахунок у банку (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка повинне відповідати сумі, записаній словами і цифрами в полі «а) у сумі (ряд. 20.2.1)» додатка Д4. При цьому в Д4 зазначають реквізити рахунку, на який бажають отримати БВ.

Важливо! Показник ряд. 20.2.1 проводиться за особовим рахунком

Рядок 20.2.2 заповнюють, якщо хочуть БВ направити в рахунок сплати грошових зобов’язань/погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету (п.п. «б» п. 200.4, п.п. «в» п. 87.1 ПКУ). Врахуйте, що в такий спосіб за допомогою БВ:

— можна погашати всі платежі (податки/збори), що зараховуються до Держбюджету і перелічені в ст. 29 БКУ (за винятком тих, які згідно зі ст. 64, 66, 69, 691 і 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами, БЗ 101.24);

— щоправда, при цьому, як роз’яснюють контролери, такий залік можливий тільки з тими («нерозподілюваними») платежами, які повністю (!) сплачуються до Держбюджету. А ось залік із «розподілюваними» платежами (тобто які розподіляються в пропорціях між державним і місцевими бюджетами) неможливий (БЗ 101.24, лист ДПСУ від 12.12.2019 р. № 1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК, лист Мінфіну від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072).

Тому не можна зарахувати БВ у рахунок: (1) «розподілюваних» податку на прибуток, ПДФО, екологічного податку, рентної плати за користування надрами (лист ДПСУ від 12.12.2019 р. № 1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК), (2) «місцевого» податку на майно (у тому числі податку на нерухомість, земельного податку або орендної плати за землю, лист ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), а також (3) тих, які не є податковими платежами «страхового» ЄСВ та держдивідендів (лист Офісу ВПП ДФСУ від 19.08.2019 р. № 3880/ІПК/28-10-27-01-11). А можна в рахунок: «нерозподілюваних» акцизного податку і рентної плати (наприклад, за користування радіочастотним ресурсом) (лист ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13). Тому на практиці цей спосіб БВ малозастосовний (про нього також див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 62, с. 23).

Значення ряд. 20.2.2 розписують у полі «б) у сумі, зазначеній у рядку 20.2.2…» додатка Д4. При цьому в таблиці 1 конкретизують, у якій сумі в рахунок яких платежів до Держбюджету направляти БВ: у гр. 2 зазначають код бюджетної класифікації платежу (згідно з наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11), у гр. 3 — рахунок платежу в Казначействі, а також суми: в гр. 4 — словами, у гр. 5 — цифрами. При цьому підсумкове значення гр. 5 ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д4 повинно відповідати значенню ряд. 20.2.2.

Важливо! Показник ряд. 20.2.2 проводиться за особовим рахунком

У ряд. 20.3 показують залишок від’ємного значення, який переходить до складу ПК наступного звітного періоду (п.п. «в» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка визначають розрахунковим шляхом, тобто: ряд. 20.3 = ряд. 20 - ряд. 20.1 - ряд. 20.2.

Проте якщо немає податкового боргу і не заявлене БВ, то до ряд. 20.3 переносять значення з ряд. 20.

Якщо ж за сплаченою частиною в ряд. 20.2 заявлене БВ, то до ряд. 20.3 може перейти неоплачений залишок від’ємного ПДВ (у межах ліміту реєстрації)

У ряд. 21 збирають увесь залишок від’ємного значення, який переходить на наступний звітний період: ряд. 21 = ряд. 19.1 + ряд. 20.3.

До заповненого ряд. 21 декларації подають додаток Д2, у таблиці 1 якого розшифровують від’ємне значення за періодами його виникнення. При цьому ряд. 21 = ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д2.

Увага! Значення ряд. 21 переносять до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду (п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

Причому перехідний оплачений залишок від’ємного значення може обліковуватися в цьому рядку і після закінчення 1095 днів з дати виникнення ПК до повного його погашення (БЗ 101.24).

У цьому рядку може значитися і від’ємне значення, отримане від реорганізованого підприємства правонаступником. Тоді таку суму правонаступник повинен відзначити ще й у гр. 5 таблиці 1 додатка Д2