Теми статей
Обрати теми

Додаток 7 (Д7)

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Додаток Д7 потрібен для пропорційного обліку ПДВ у випадках, визначених законодавством. Його подають дві категорії платників:
— платники, які одночасно здійснюють оподатковувану і неоподатковувану діяльність і розподіляють ПДВ за ст. 199 ПКУ (таблиці 1, 2, 3 додатка Д7) і
— платники-касовики, що одночасно застосовують два методи нарахування ПЗ: разом з касовим методом також метод першої події (таблиця 4 додатка Д7).

Якщо ваше підприємство не здійснює неоподатковуваних операцій і не застосовує касового методу, то додаток Д7 разом з декларацією з ПДВ подавати взагалі не потрібно.

Розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ

Платники, які здійснюють оподатковувану і неоподатковувану діяльність, повинні за придбаннями подвійного призначення (призначеними для одночасного використання у двох видах діяльності) розподіляти ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ. Для цього вони розраховують частку оподатковуваних операцій (ЧВ — «частку використання») і частку неоподатковуваних операцій (антиЧВ, як 100 % — ЧВ). І розподіляють ПДВ шляхом нарахування розподільчих компенсуючих ПЗ, виходячи з частки неоподатковуваних операцій (з використанням антиЧВ).

При цьому коефіцієнти ЧВ і антиЧВ розраховують у таблиці 1 додатка Д7.

Розрахунок ЧВ з антиЧВ. Таблиця 1 додатка Д7 містить декілька рядків для розрахунку ЧВ і антиЧВ. Розглянемо, у яких звітних періодах розраховують ці показники, і коли платники подають додаток Д7 із заповненою таблицею 1.

Розрахунок ЧВ з антиЧВ у таблиці 1 Д7

Рядок

Обсяги, за який період беремо в розрахунок

Коли подаємо додаток Д7 з таким заповненим рядком таблиці 1

ряд. 1

обсяги за попередній календарний рік

Ряд. 1 таблиці 1 Д7 заповнюють платники, у яких у минулому році вже були подвійні операції. За її допомогою вони декларують минулорічне антиЧВ, яке використовуватимуть при розподілі весь поточний рік (п. 199.2 ПКУ). Тому такі платники заповнюють ряд. 1 таблиці 1 Д7 у декларації за січень.

Ряд. 1 таблиці 1 Д7 за січень = ряд. 3.1 таблиці 1 Д7 за грудень минулого року

ряд. 2

обсяги за перший період, у якому виникли

подвійні операції

Ряд. 2 таблиці 1 Д7 заповнюють платники, у яких уперше виникли подвійні операції. У ньому вони вперше розраховують антиЧВ за підсумками місяця їх появи, щоб використовувати при розподілі до кінця поточного року (п. 199.3 ПКУ). Тому такі платники ряд. 2 таблиці 1 Д7 заповнюють у декларації за період появи подвійних операцій. Щоправда, якщо розраховане значення антиЧВ виявиться менше 0,01 %, то розподіляти ПДВ не доведеться (проте додаток Д7 краще заповнити і подати)

ряд. 3.1

обсяги за поточний календарний рік*

У ряд. 3.1 розраховують фактичне значення ЧВ з антиЧВ за даними поточного року. У цього рядка подвійне призначення. Значення ряд. 3.1 таблиці 1 Д7 використовують під час:

— проведення річного перерахунку ПДВ за товарами/послугами і «новими» НА (у таблиці 2 Д7);

— проведення першого річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 1 таблиці 3).

Тому ряд. 3.1 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

ряд. 3.2

обсяги за 2 календарних роки (поточний і попередній)*

Ряд. 3.2 таблиці 1 Д7 використовують при проведенні другого річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 2 таблиці 3).

Тому ряд. 3.2 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

ряд. 3.3

обсяги за 3 календарних роки (поточний і два попередніх)*

Ряд. 3.3 таблиці 1 Д7 використовують при проведенні третього завершального річного перерахунку за «старими» НА (для ряд. 3 таблиці 3).

Тому ряд. 3.3 заповнюють у декларації за грудень/IV квартал**

* При анулюванні ПДВ-реєстрації ряд. 3.1 — 3.3 заповнюють в останній декларації (виходячи з обсягів до дати анулювання, п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21).

** Хоча за законопроєктом № 1210 квартальний період з ПДВ збираються скасувати.

Коефіцієнти ЧВ з антиЧВ розраховують у гр. 6 і 7 таблиці 1 Д7 у відсотках з двома знаками після коми.

Річний перерахунок. Таблицю 2 додатка Д7 заповнюють раз на рік — у декларації за останній звітний період року (грудень/IV квартал). У ній здійснюють загальний річний перерахунок з ПДВ (п. 199.4 ПКУ). Тобто суму розподільчих ПЗ, нарахованих протягом року (з використанням минулорічного антиЧВ), за підсумками року перераховують.

Для цього:

— використовують дані свіжорозрахованого антиЧВ за поточний звітний рік, визначеного виходячи з фактичних обсягів операцій за рік;

— складають РК до зведених розподільчих ПН. Відповідно номери та дати таких ПН і РК до них зазначають у гр. 2, 3 і 4, 5 таблиці 2 додатка Д7. У загальному випадку складають 12 РК до 12 щомісячних зведених розподільчих ПН. Хоча РК може бути і більше (якщо таких ПН складалося більше) або менше (якщо в якихось періодах часткові ПЗ не нараховувалися);

— загальні результати перерахунку підраховують у гр. 6 — 9 таблиці 2 додатка Д7, звідки їх переносять до додатка Д1 (до останнього рядка таблиці 1), а звідти — до ряд. 4.1 і 4.2 декларації (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21, БЗ 101.24).

Важливо! Результати річного перерахунку відображають суворо в декларації за останній період року незалежно від реєстрації РК, навіть якщо РК зареєстровані несвоєчасно (БЗ 101.24).

Перерахунки за «старими» НА. Таблицю 3 додатка Д7 заповнюють раз на рік — у декларації за останній звітний період року (грудень/IV квартал). Вона призначена для проведення трикратних річних перерахунків за «старими» необоротними активами (НА) подвійного призначення, куплених/виготовлених до 01.07.2015 р. (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Утім, для більшості платників такі перерахунки вже залишилися позаду. Вони можуть тягнутися хіба що в тих платників, які «старі» НА подвійного призначення (придбані/виготовлені до 01.07.2015 р.) ввели в експлуатацію із затримкою, через що за ними змістився і початок проведення триразових перерахунків. Адже додаткові «необоротні» перерахунки потрібно проводити за підсумками одного, двох і трьох років, наступних за роком введення «подвійних» НА в експлуатацію (тобто з року, наступного (!) за роком, у якому вони почали експлуатуватися). Хоча цей випадок, повторюємо, більше рідкість.

При проведенні річних перерахунків за «старими» НА врахуйте, що:

1) «придбаними» до 01.07.2015 р. вважаються НА, як отримані, так і передоплачені до цієї дати. Тому їх перераховують за старими правилами (лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15);

2) оскільки за такими НА за старими правилами розподілялася сума вхідного ПДВ, то перерахунку підлягає сума, включена до ПК. При цьому результати перерахунку за «старими» НА відображають у спеціальному ряд. 15 декларацій з ПДВ за грудень/IV квартал (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21). Жодні РК не складають, а результати перерахунку ПДВ оформляють бухдовідкою (за даними таблиці 3 додатка Д7);

3) для проведення перерахунку використовують значення ЧВ з гр. 6 (оскільки коригують ПК). При цьому ЧВ розраховують у ряд. 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 наростаючим підсумком за даними одного, двох, трьох років.

Детальніше про розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 1-2.

Розподіл ПК касовиками

Таблицю 4 додатка Д7 заповнюють платники податків, які одночасно застосовують касовий метод і метод першої події (п. 16 розд. III Порядку № 21).

Зверніть увагу на два моменти:

— ідеться саме про одночасне використання двох методів нарахування ПЗ. Тому якщо ви працюєте тільки за касовим методом, то додаток Д7 з таблицею 4 вам подавати не потрібно;

— таблицю 4 заповнюють будь-які «одночасні» касовики — ті, які працюють як за п. 187.10 ПКУ, так і відповідно до інших норм (наприклад, за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Ідея, закладена в таблиці 4 додатка Д7, така.

При одночасній роботі за касовим методом і методом першої події дати виникнення ПЗ і ПК (за постачаннями і придбаннями) повинні визначатися на паритетних підставах. А отже, за придбаннями, призначеними для касового методу, відобразити ПК можна тільки після оплати товарів (послуг), що придбаваються. Інакше якщо перша подія — оприбуткування товару (отримання послуг), то відобразити ПК платник ще не має права. А зможе це зробити тільки після перерахування оплати за такі товари (послуги) постачальникові.

А ось якщо перша подія, навпаки, — оплата товарів (послуг), що придбаваються, то одночасно виконуються умови відображення ПК і для касового, і для звичайного випадку.

Причому податківці також висловлюються за розподіл ПК за товарами/послугами, які одночасно використовуються для касових, і для першоподієвих операцій — пропорційно обсягам постачання (БЗ 101.13, лист ДПСУ від 15.01.2019 р. № 148/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4233/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча цей момент ПКУ не врегульований.

Ну і врахуйте, що з метою мінімальних розбіжностей обсягів постачання і сум ПДВ таблиці 2, 3, 4 додатка Д7 заповнюються в гривнях з копійками, а ось підсумковий показник («Всього») відображається в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (БЗ 101.24).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі