Карантин: уточнюємо плату за землю

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 24, с. 24.

Плата за землю — це складова податку на майно (п.п. 265.1.3 ПКУ). Для платників земельного податку підставою для сплати є статус власника чи постійного землекористувача (п. 269.1 ПКУ), а для платників орендної плати — наявність договору оренди земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).

В умовах загальнонаціонального карантину, коли бізнес об’єктивно змушений згорнути чи принаймні уповільнити свою діяльність, законодавець люб’язно погодився звільнити платників земподатку та орендної плати від цих платежів. Що із цього вийшло? Давайте подивимося!

Які ділянки потрапили під звільнення?

Згідно з п. 52⁴ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 52⁴) за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р. не нараховується і не сплачується плата за землю (земельний податку та орендна плата) за

Це дуже цікаве уточнення.

По-перше, формально п. 52⁴ виписано так, що тимчасове призупинення діяльності у зв’язку із карантином можна тлумачити в тому ключі, що ділянка вже не використовується у господарській діяльності і, відповідно, «карантинне» звільнення її не стосується. Звісно, законодавець мав на увазі зовсім інше — якщо використання землі до уведення карантину мало господарське спрямування, то саме на таку землю і має поширюватися це звільнення. Для прикладу, поле для гольфу, що належить спортивному клубові, звільнятиметься від земельного податку, навіть якщо клуб наразі припинив свою діяльність. Натомість, поле для гольфу, на якому час від часу розважаються засновники підприємства, під це звільнення не потрапляє.

По-друге, зазначена норма жодним чином не зачіпає єдинників. Вона ані розширює, ані обмежує те звільнення від земподатку, яке вони й так мають згідно з п.п. 4 п. 297.1 ПКУ.

По-третє, із визначення господарської діяльності (п.п. 14.1.36 ПКУ) випливає, що земельні ділянки, які знаходяться у власності звичайних фізосіб, узагалі проходять повз «карантинне» звільнення і за такі ділянки плата за землю в період карантину сплачуватиметься у звичайному порядку. Отже,

Разом з тим слід мати на увазі, що такого суб’єкта права власності на землю, як ФОП, у цивільному законодавстві немає. Ба більше! Немає й такого платника плати за землю у податковому законодавстві. ПКУ чітко визначає, що нарахування сум податку фізичним особам (отже, і фізособам-підприємцям у тому числі) проводять контролюючі органи (п. 286.5), а юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і декларують свої податкові зобов’язання (п. 286.2). Тож і уточнюватися у зв’язку із карантинним звільненням мають лише «юрики». ФОП-землевласникам і землекористувачам зменшити плату за землю за березень — квітень мають податківці.

На жаль, маємо вже тривожний сигнал — див. інформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7*, автори якого заявляють, що ФОП у частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати прирівняні до юросіб. А далі заводять свою давню пісню (див. БЗ 111.05): якщо ФОП мають правовстановлюючі документи на землю, такі особи також самостійно обчислюють плату за землю і подають податкову декларацію. Тим самим, схоже, натякають, що лише такі ФОП (яких, узагалі-то, не має існувати в природі, оскільки земля оформлюється не на ФОП, а на фізичну особу) можуть розраховувати на «карантинне» звільнення.

* Див.: tax.gov.ua/data/material/000/322/412719/Informaciyniy_list_7.pdf

Решті ФОП фіскали можуть і не відкоригувати плату за землю, посилаючись на те, що на «фізиків» це звільнення не поширюється. Якщо станеться саме так, закликаємо вас звертатися до контролерів з вимогою провести перерахунок. Ну а далі, якщо знадобиться, позиватися на них до суду.

Як юрособам скористатися звільненням?

Наразі п. 52⁴ надає їм право подати уточнюючу декларацію. І в ній відобразити зміну податкових зобов’язань із плати за землю за березень і квітень 2020 року.

Нагадаємо, що є два варіанти для подання «земельної» декларації — річний і місячний. Розглянемо окремо, як скористатися «карантинним» звільненням платникам при обранні кожного з двох варіантів.

Річна декларація. Її подають станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року (п. 286.2 ПКУ). Відповідно якщо платник обрав річний варіант, то він вже подав декларацію на 2020 рік. Тож

Для цього потрібно подати декларацію на 2020 рік з відміткою «Уточнююча» та заповнити в ній поле «з урахуванням уточнень з». У цьому полі зазначаємо «01.03», адже саме з цієї дати відбулися зміни, що вплинули на розмір податкового зобов’язання з плати за землю (БЗ 111.05).

Подати уточнюючу декларацію слід не пізніше граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю за березень, тобто не пізніше 30 квітня, причому без жодних самоштрафів та/або пені.

Інакше попередня (неуточнена) сума плати за землю буде вважатися узгодженим грошовим зобов’язанням, яке потрібно сплатити. Щоправда, штраф згідно зі ст. 126 ПКУ за несплату неуточненої суми плати за землю платнику не загрожує, оскільки п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлює мораторій на податкові штрафи за порушення, вчинені з 01.03.2020 р. до 31.05.2020 р.

Спочатку про уточнення земельного податку. За своєю суттю звільнення, надане п. 52⁴, є пільгою (див. п. 30.1 ПКУ). Проте в останньому Довіднику № 96/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2020 р. коду для такої пільги, звісно, ще немає. За таких обставин у колонці 14 «код пільги» розділу І можна за аналогією з ПДВ (див. примітку 6 до форми податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307) проставити умовний код «99999999». У колонці 15 «розмір пільги» розділу І зазначаємо площу земділянки, яка звільняється від оподаткування (по суті, всю площу, оподатковувану за звичайних умов), а у колонці 16 «сума пільги» розділу І — загальну суму земподатку, первісно нараховану за березень і квітень. Відповідно у колонці 17 «Річна сума земельного податку (до сплати)» розділу І декларації буде вже річна сума земподатку за вирахуванням «карантинної» пільги.

Разом з тим існує ще один варіант заповнення розділу І уточнюючої декларації: не задіюючи «пільгові» колонки 14 — 16. Тоді у колонці 13 «Річна сума земельного податку» слід навести податкове зобов’язання за 10 місяців (тобто без урахування сум за березень — квітень), а у колонці 17 — продублювати цю суму. Якщо навіть згодом податківці роз’яснять, що слід було уточнюватись через пільгу, це можна буде зробити протягом 1095 днів без жодних штрафів.

Який би варіант ви не обрали, все одно показник колонки 17 розділу І переносите до колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ декларації. Якщо інших уточнень ви не проводите, то колонки 4-5 і 8 — 15 рядка 3 залишаєте без змін, а колонки 6 і 7 рядка 3 — порожніми.

Внаслідок такої маніпуляції сума земподатку до сплати у колонках 4, 5 і 8 — 15 не зміниться. За цими колонками сума земподатку у рядках 3 і 4 розділу ІІІ буде повністю збігатися. Натомість значення колонки 3 рядка 6 розділу ІІІ відповідатиме значенню колонки 16 розділу І.

Зверніть увагу! У колонках 6 і 7 рядка 3 після самовиправлення зазначатиметься нульова сума земподатку до сплати, а у колонках 6 і 7 рядка 4 стоятимуть суми, нараховані на початку року у річній декларації. Тому після порівняння показників рядків 3 і 4 у рядку 6 буде відображено зменшення зобов’язань за березень (у колонці 6) та квітень (у колонці 7).

Колонки 4, 5 і 8 – 15 рядка 6 залишаться порожніми. Звісно, якщо у вас не буде інших уточнень.

Тепер кілька слів про орендну плату. Тут принцип заповнення розділу ІІІ уточнюючої декларації аналогічний до ситуації із земельним податком. А от принцип заповнення розділу ІІ — зовсім інший, оскільки застосування пільг із орендної плати ані ПКУ, ані форма декларації не передбачає. Тож річну суму орендної плати спочатку треба розрахувати не за увесь рік, а за 10 місяців, після чого зазначити її у колонці 12 розділу ІІ, вимкнувши автоматичний розрахунок.

Щомісячна декларація. За такого вибору вам буде дещо простіше. Строк подання місячної декларації — протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ). Тож місячні платники свої декларації за березень ще не встигли подати. Відповідно їм (на відміну від річників) не потрібно нічого уточнювати і виправляти.

А чи потрібно взагалі у такому разі подавати нульові декларації за березень і квітень?

Певно, що так. Адже тільки подання річної декларації звільняє вас від щомісячного декларування (п. 286.2 ПКУ). І, як нам здається, ця спеціальна норма превалює над загальною нормою п. 49.2 ПКУ, що дозволяє подавати декларації лише за ті періоди, в яких виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Наостанок пропонуємо вам приклад уточнення земподатку у зв’язку із «карантинним» звільненням (див. рисунок).

завантажити файл

Фрагмент уточнюючої декларації з плати за землю за 2020 рік

Що ж, землі під час карантину теж буде відпочинок. Два місяці — це, звичайно, не біблійний «рік спокою для землі» (Левит 25:4-5), але теж приємно. А після нашої статті ви точно знатимете, що вам робити, аби дарма не переплачувати за землю.