* Подробиці про закон див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 24, с. 24.
Що таке «соціально значущі товари»? Їх перелік можна знайти в постанові КМУ від 13.06.2002 р. № 803. Туди потрапили, наприклад, борошно пшеничне вищого сорту, хліб пшеничний з цього ж борошна, макаронні вироби (вермішель), гречка, рис, картопля, сіль тощо.
Що може КМУ? «Цінові» повноваження Кабміну передбачені в ст. 13 Закону про ціни**. Він здійснює держрегулювання цін, зокрема, на соціально значущі товари (фіксовані або граничні ціни, граничний рівень торгової націнки тощо).
** Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI.
Безпосередньо ж контролювати держціни на соцзначущі товари можуть Держпродспоживслужба та органи місцевого самоврядування (ОМС). Окремо згадаємо Антимонопольний комітет (АМКУ).
Тож чи є контроль? Як ви розумієте, наявність спеціального держоргану ще не означає, що існує необхідна нормативка для контролю. На сьогодні тут великі проблеми.
Зокрема, ще в 2017 році той же Кабмін скасував держрегулювання цін на продовольчі товари на ринках (див. постанову КМУ від 07.06.2017 р. № 394). Серед них і соціально значущі товари. За держорганами і ОМС залишилася лише функція моніторингу цін (виходячи з постанови КМУ від 13.06.2002 р. № 803, яку ми вже згадували). Тож
держоргани і ОМС можуть лише моніторити ціни на соціально значущі товари
Інакше кажучи, санкції за порушення «цінових» норм (див. нижче) застосувати до госпсуб’єктів не можна. Принаймні доки не з’являться відповідні положення про держрегулювання цін.
Представники держорганів і ОМС можуть лише рекомендувати встановити певні ціни на підставі результатів моніторингу.
Єдино можлива загроза — АМКУ. Проте він береться до справи тільки тоді, коли мова зайде про погоджені дії госпсуб’єктів. У такому разі можуть інкримінувати порушення конкурентного законодавства (ст. 6, 8 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III).
До речі, АМКУ активно проводить моніторинг і закликає продуктових ритейлерів надавати інформацію про ціни***. Так намагаються виявити порушення конкурентного законодавства.
*** Див. за посиланням: amcu.gov.ua/news/koronavirus-karantin-cini-na-produkti-harchuvannya-poziciya-amku
А якщо введуть держрегулювання? У такому разі за порушення норм про держрегулювання цін загрожуватимуть адміністративно-господарські санкції (п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону про ціни).
Серед таких санкцій вилучення необґрунтовано отриманої виручки (позитивної різниці між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару і виручкою за держрегульованими цінами) і штраф у розмірі 100 % необґрунтовано отриманої виручки (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни). Посадові ж особи потраплять під відповідальність за ст. 1652 КУпАП (порушення порядку формування і застосування цін і тарифів). Штраф за порушення, вчинене вперше, — від 85 грн до 170 грн, за повторне — від 170 грн до 255 грн.
