Теми статей
Обрати теми

Перенесення строків: загальна ідея

Нестеренко Максим, податковий експерт
Епідемія коронавірусу, як і належить, захопила нас усіх зненацька. Уряд був змушений вживати негайних карантинних заходів, які уповільнили діяльність суб’єктів господарювання. Разом із цим, незважаючи на карантин, невблаганно наближаються строки, відведені суб’єктам господарювання на виконання визначених законодавством податкових та інших обов’язків. Розуміючи об’єктивну неможливість вчасно виконати ці обов’язки в умовах карантину, законодавець подбав про перенесення строків на їх виконання. Сьогоднішній тематичний номер — саме про ці перенесення!

«Карантинні» закони № 533 і № 540 містять вичерпний перелік випадків, у яких законодавець вирішив перенести строки, відведені суб’єктам господарювання на виконання їхніх податкових та інших обов’язків. Водночас було перенесено і строки, відведені на реалізацію прав платників, а також строки, протягом яких податкові органи можуть реалізовувати свої повноваження.

Усі випадки перенесення строків можна умовно поділити на кілька груп:

— строки, пов’язані з виконанням обов’язків (подання звітності, сплата податкових зобов’язань, оприлюднення фінансової звітності);

— строки, відведені для оскарження рішень податківців;

— строки на проведення перевірок;

— строки давності (згідно з ЦКУ та ПКУ);

— інші випадки.

Якщо проаналізувати норми закону, які регулюють питання про перенесення строків, то можна узагальнити, що

головна ідея законодавця — нівелювати вплив карантинних обмежень на можливості суб’єктів господарювання і податкових органів виконувати покладені на них обов’язки

Тобто правила перенесення строків виписані так, аби період дії карантину «винести за дужки» і виключити із загального розрахунку строків, відведених на виконання дій, строк на виконання яких визначено законодавством.

Відразу скажемо: універсальної норми, яка б визначала перенесення усіх строків у зв’язку із карантином, немає. Немає такого правила, як скасування одним махом різних видів штрафів за податкові порушення (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) чи введення мораторію на різні види перевірок (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У кожному випадку перенесення строків відбувається на підставі окремої норми, яка прямо чи опосередковано дає підстави здійснити перенесення.

Наскільки це вдалося законодавцю? Про це ви дізнаєтеся сьогодні! Коротко про «карантинні» перенесення строків ми вже повідомляли вам у «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 2. Також майте на увазі: наразі прийнято у першому читанні законопроєкт 3329-д*. Якщо він стане законом, порядок перенесення строків дещо зміниться.

* Див.: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68724

У сьогоднішньому тематичному номері ми придивимося до цих перенесень ближче і приділимо особливу увагу кожному із них. Крім того, ми визначимо ситуації, яких карантинне перенесення строків НЕ стосується.

Також поговоримо про окремі ситуації, коли перенесення строків прямо не випливає з норм закону, але є можливим у зв’язку із тим, що порушення законодавчо визначених строків не тягне за собою якихось негативних наслідків (у вигляді штрафів тощо).

Тож починаємо нашу мандрівку теренами цивільного і податкового законодавства, аби розібратися, яким саме чином діють правила перенесення строків у конкретних ситуаціях!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі