Теми статей
Обрати теми

Передаєш пальне на зберігання? Ти — платник акцизу!

Павленко Олексій, податковий експерт
За матеріалами категорії 114.11.1 Бази знань

Висновок документа

Госпcуб’єкт, який придбав пальне для власного споживання чи промислової переробки та планує його для зберігання відвантажити на акцизний склад іншого суб’єкта, повинен за три робочі дні до відвантаження пального зареєструватись платником «пального» акцизу

Розглянута в консультації ситуація — яскравий приклад того, як можна на рівному місці нарватися на штраф за п. 117.3 ПКУ (у розмірі вартості переданого на зберігання пального).

Але давайте спочатку проаналізуємо законність такої відповіді фіскалів. Для цього слід уважно придивитися до сукупності «пальних» термінів ПКУ і в першу чергу до терміна «реалізація пального» з п.п. 14.1.212 ПКУ, який переважно й використали податківці, щоб дійти такого фіскального висновку у цій консультації.

Отже, по-перше, реалізацією пального вважаються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без переходу, за плату (компенсацію) чи без плати.

А по-друге, така передача пального повинна здійснюватись госпсуб’єктом з акцизного складу або акцизного складу пересувного.

У нашому випадку (фізична передача пального на зберігання) перша умова, звісно, виконується, а от щодо другої маємо сумніви. Тому тут треба звернутись ще до визначень «акцизний склад пересувний» (п.п. 14.1.61 ПКУ) та «акцизний склад» (п.п. 14.1.6 ПКУ).

Пересувний акцизний склад. У п.п. 14.1.61 ПКУ чітко зазначено: не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується госпсуб’єктом, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального. Платником акцизного податку наш суб’єкт точно не є. Щодо розпорядника акцизного складу, то згідно з п.п. 14.1.224 ПКУ ним може бути тільки платник акцизного податку. Те ж саме стосується і розпорядника пересувного акцизного складу (див. цей термін у п.п. 14.1.2241 ПКУ). Тому, якщо, наприклад, пальне власнику відпустили в його власний чи орендований ним бензовоз і на ньому пальне було доставлено на місце зберігання (до акцизного складу платника акцизного податку — зберігача), то тут висновки фіскалів явно некоректні.

В такому випадку операція власника з передання пального на зберігання не може вважатись його реалізацією

Оскільки транспортний засіб власника пального не буде пересувним акцизним складом. Але тут важливо, щоб пальне постачальник одразу залив саме в бензовоз власника-поклажодавця (чи орендований ним), а не в якісь його стаціонарні ємності.

Акцизний склад. А от у визначенні акцизного складу (п.п. 14.1.6 ПКУ) є виняток, згідно з яким акцизним складом не є приміщення/територія, де загальна місткість ємностей не перевищує 200 м3, а власник або користувач такого приміщення/території отримує протягом календарного року пальне до 1000 м3 (без урахування обсягу, отриманого на АЗС/АГЗС) та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки*. Але там є таке застереження: «і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам»! За нього податківці формально й зачепились у цій консультації.

* Для платника єдиного податку групи 4 місткість ємностей значення не має.

Отже п.п. 14.1.6 ПКУ знову ж таки повертає нас до терміна «реалізація пального», і вимальовується якесь замкнене коло. Але ж якщо ставити акцент на використанні пального виключно для потреб власного споживання або переробки, можна було б легко дійти ліберальних висновків. При цьому операцію з передання пального на зберігання вважати складовою використання на власні потреби. Але нашим фіскалам така ліберальність не притаманна…

Тому, враховуючи появу цієї консультації, гопсуб’єктам, щоб не вскочити в таку халепу і не нарватися на штраф з п. 117.3 ПКУ, краще уникати стороннього зберігання пального, коли пальне передається на зберігання з приміщення/ємностей такого госпсуб’єкта.

Зрозуміло, що фіскали в цій консультації маніпулюють нормами п.п. 14.1.212 ПКУ, але сперечатись з ними може бути непросто. Та й невідомо, яких висновків дійдуть судді, якщо доведеться в такій ситуації оскаржувати рішення податківців щодо згаданого штрафу…

Як вирішити проблему. У зв’язку з цим викладемо деякі наші думки, як уникнути подібної ситуації або розрулити її.

1. Власнику треба уникнути фізичної передачі пального на зберігання — тобто краще, щоб постачальник пального одразу відвіз його на місце зберігання, а власник пального (поклажодавець) фізично його потім отримував вже безпосередньо від зберігача. І при цьому не буде мати значення, що звичайні накладні при закупівлі пального спочатку пройдуть транзитом через власника*. Про схожу схему див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 14.

* А от акцизні накладні постачальник пального повинен буде виписати безпосередньо на зберігача!

2. Якщо пальне ви вже самі відвантажили зберігачу, переробіть документи за згаданою вище схемою, щоб за документами не було видно фізичного передання власником пального на зберігання, тобто щоб з них випливало, що пальне потрапило до зберігача оминаючи власника. Якщо перевірка виявить накладні на передання пального на зберігання, наполягайте на тому, що фізичного передання не було. І що пальне постачальник відвіз напряму до зберігача, а видаткову накладну ви (як власник) виписали для обліку і підтвердження свого права власності на це пальне.

3. Згаданий вище варіант:

постачальник пального img 1 бензовоз власника (чи орендований ним) img 2 склад зберігача

Хоча, можливо, фіскали й тут спробують застосувати штраф, але формально в цьому варіанті реалізації пального не буде. Тобто можна спробувати переконати фіскалів або відбити штраф в суді.

4. Можна спробувати варіант з орендою ємності (ємностей) у зберігача. Але тоді у власника пального має бути ліцензія на це місце зберігання. Хоча отримання ліцензії може вийти власнику дешевше, аніж штраф в сумі вартості пального, або пів мільйона — за зберігання в орендованих ємностях без ліцензії…

5. Як варіант — передати пальне на зберігання суб’єкту, який має ліцензію, але не є розпорядником акцизного складу/платником пального акцизу. Звісно, якщо ви такого знайдете. Й до речі — так його можна підставити, адже повернення (фізичну передачу) вам пального зі зберігання у такого зберігача фіскали можуть розцінити як реалізацію пального…

Якщо нічого з переліченого неможливо, а пальне вже відвантажено комусь на зберігання, то ситуація патова. Якщо тихо повернути пальне і прибрати всі документи щодо зберігання (накладну, договір схову тощо), то у власника можуть бути неприємності щодо ліцензії на зберігання — адже за документами пальне повинно бути десь у власника. І тут також можуть виявити фактичною перевіркою і відсутність пального у власника, і той факт, що воно в когось зберігається нелегально… ☹

Отже завжди будьте пильні й обережні зі зберіганням власного пального!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі