За відпрацьований робочий рік працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю не менш як 24 календарних дні. Проте не обов’язково використовувати таку відпустку за один раз. На прохання працівника і з дозволу роботодавця вона може бути поділена на частини будь-якої тривалості, за умови, що основна безперервна частина такої відпустки становитиме не менше 14 календарних днів.
Важливо! Безперервна частина необов’язково має бути першою. А невикористана частина (чи частини) щорічної відпустки надається:
— як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після його закінчення;
— з будь-якого дня тижня, незалежно від того, в який з днів тижня закінчилася попередня використана її частина.
Таким чином, щорічна відпустка може бути поділена, наприклад, так: 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 14 = 24 (к. дн.). Надані ці частини можуть бути з одного й того ж або з різних днів тижня.
Тривалість відпусток розраховується в календарних днях незалежно від режимів та графіків роботи. Вихідні дні включаємо до тривалості щорічних відпусток та нараховуємо за них відпускні. Жодних особливих умов для них не передбачено. Отже, законодавчих обмежень щодо надання працівнику щорічної відпустки починаючи з вихідного дня немає.
Робимо висновок: щорічну відпустку чи її частину (в тому числі тривалістю 2 дні) можна надати працівникові з будь-якого дня тижня, у тому числі з суботи чи неділі.
Але надання відпустки у вихідні дні — це тонкий лід, ступати по якому треба обережно.
Якщо у роботодавця відпустки на вихідні набудуть масового характеру, представники Держпраці під час перевірки можуть запідозрити, що роботодавець здійснює приховану виплату компенсації за невикористану відпустку.
Який вихід? Якщо бажаєте перестрахуватися, то радимо діяти так. Виходимо з того, що черговість надання щорічних відпусток установлюється графіком відпусток. При цьому конкретний строк надання щорічної відпустки обов’язково має бути погоджений між працівником та роботодавцем.
Варіант 1. Вносимо до графіку відпусток щорічну відпустку повної тривалості однією частиною. Затверджуємо графік. Ознайомлюємо з ним працівника. Згодом цей працівник надає заяву з проханням поділити відпустку у зв’язку із сімейними обставинами на частини, наприклад, 14 к. дн., 2 к. дн., 2 к. дн., 2 к. дн., 2 к. дн., 2 к. дн., та надати їх з таких-то дат. При цьому ці дати припадають на суботи. На підставі заяви працівника роботодавець вносить зміни до графіку відпусток. Такими діями роботодавець закріплює ініціативу саме працівника йти у відпустку у суботу та неділю та не порушує трудове законодавство.
Які причини бажання працівника взяти відпустку в ті дні, коли він згідно з графіком роботи у будь-якому разі відпочиває?
Можливо, працівнику потрібне офіційне підтвердження того, що він у відпустці саме в ті дати, які припадають на суботу та неділю (наприклад, для суду).
Крім того, відпустка у вихідні дає можливість працівнику отримати додаткові гроші. Крім зарплати за відпрацьовані робочі дні, відпускник отримує ще й оплату за дні відпустки у суботу та неділю.
Варіант 2. Він підійде для дуже обережних роботодавців. Діємо, як і у варіанті 1. Проте ділиму частину відпустки 10 к. дн. розбиваємо так: 3 к. дн. + 3 к. дн. + 3 к. дн. + 1 к. дн. та надаємо ці частини з п’ятниці. Така відпустка зачіпає не тільки вихідні, а ще й робочий день і не повинна викликати запитання у перевіряючих.
