Цими наказами затверджені загальні методрекомендації для перевірок (Методрекомендації № 470) і ті, що стосуються перевірок у зв’язку з припиненням ФОП (Методрекомендації № 499). Що ж відрізняє нові методрекомендації від попередніх (затверджених наказом ДФСУ від 31.07.2014 р. № 22, який, до речі, ще діє)? У більшості своїй спільного дуже багато.
Висновок документа
Рішення про доцільність проведення перевірки приймає керівник органу ДПС (безпосередньо ДПСУ). А про необхідність перевірки ФОП після припинення статусу «підприємець» — спеціальна комісія
Як і раніше, за новими Методрекомендаціями № 470 рішення про призначення перевірки приймає керівник органу ДПС (або безпосередньо ДПСУ), а не сам інспектор. Інспектор подає доповідну записку із вказівкою на те, що є підстави для проведення позапланової документальної або фактичної перевірки. У свою чергу, керівник органу ДПС розглядає цю записку і приймає рішення про доцільність проведення перевірки.
А ось про необхідність перевірки ФОП у разі його припинення в ЄДР тепер прийматиме рішення комісія (п. 3.1 Методрекомендацій № 499). При цьому без «ліквідаційної» перевірки за податками/зборами і ЄСВ можуть проскочити ті ФОП (п. 3.7 Методрекомендацій № 499):
— у яких звітність з нульовими показниками;
— щодо яких відсутня в інформаційних базах ДПС інформація про:
а) отримання доходів (у тому числі від госпдіяльності і тих, які не оподатковуються) від податкових агентів;
б) відкриті розрахункові рахунки в періоді, що перевіряється. Тобто те, що ФОП закриє рахунок перед ліквідацією, не пройде.
Тут може не пройти багато хто. Особливо з урахуванням того, що строків давності за ЄСВ немає;
в) наявність найманих працівників і про нарахування (виплату) їм зарплати або нарахування (виплату) оплати за цивільно-правовими договорами;
г) податковий борг, заборгованість (недоїмку) з ЄСВ та інших платежів, підконтрольних ДПС. Зауважте: тих, хто був зареєстрований до 01.10.2013 р., шерститимуть і через Пенсійний фонд за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2013 р. Тому і в цих періодах має бути усе чисто (п. 3.8 Методрекомендацій № 499);
д) розстрочені, відстрочені, реструктуризовані суми платежів та про оскарження в адміністративному/судовому порядку або відкриті виконавчі провадження.
Висновок документа
Перед тим, як прийти на перевірку, може відбуватися доперевірочна підготовка відносно платника
Говоримо зараз про п. 2.1 Методрекомендацій № 470. Практично такий же пункт був і в старих Методрекомендаціях № 22.
Тут зверніть увагу на такі нюанси.
1. Доперевірочна робота йде на підставі даних, які змогли зібрати податківці зі своїх баз даних. Зіставляються дані ЄРПН, ЄРАН, а також про зупинку реєстрації і відмову в реєстрації ПН/РК. Також зіставляються дані фінансової і податкової звітності щодо розбіжностей, частоти/періодичності коригувань фінзвітності і подання уточнюючих розрахунків. Це, звісно, не злочин. Але може викликати у перевіряючих підозри. Крім того, серед переліку інформації, що аналізується, є інформація з відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет тощо). Враховуються відносини з нерезидентами (у тому числі зареєстрованими в офшорах).
Відносини з пов’язаними особами — ще одна сфера інтересу. Хоча в ПКУ прямий вплив на оподаткування пов’язані особи мають лише у рамках трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ). Привертають увагу й операції, пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом. Вивчається ще й інформація про застосування платником схем ухилення від сплати податків або схем мінімізації (якщо такі проводилися). Тут нагадаємо: не варто це плутати з податковою оптимізацією. Вона не правопорушення, а використання усіх прав і можливостей платника по повній.
Також інформацію податківці отримують за допомогою запитів, які вони надсилають платникам податків. Тож не втомлюємося повторювати: до відповіді на запит треба підходити обдумано і намагатися зайвих документів не надавати. А вже якщо і надавати, то бути упевненими в них на усі 100 %.
2. Інформація, отримана податківцями, може не відразу «вистрілити». Прибігти на перевірку до вас можуть, але не негайно. Залежно від гіпотетичних втрат бюджету інформація про можливі «порушення» може враховуватися для майбутніх перевірок.
Висновок документа
Доперевірочні або післяперевірочні спори вирішуться у спеціальних комісіях, а в процесі перевірки можуть проходити робочі зустрічі з платниками
І знову, по суті, нічого нового. Але у будь-якому випадку треба запам’ятати декілька важливих моментів (п. 2.1 Методрекомендацій № 470):
1) йдеться про так звані робочі зустрічі платників у рамках проведення тієї або іншої перевірки з перевіряючими і тими, хто їх очолює. Можуть також залучити представників інших відділів.
Обговорюють на таких зустрічах виявлені порушення, пояснення платника, повноту пред’явлення останнім документів;
2) робочі зустрічі рекомендується проводити не пізніше, ніж за один робочий день до закінчення перевірки (для звичайних платників) або за два робочі дні (для великих платників). При цьому пропонувати час, дату і місце проведення зустрічі може платник. Щоправда, письмово;
3) за результатами зустрічі рекомендується складати протокол, а їх облік ведеться у спеціальному журналі.
Ключове слово тут — рекомендується. Тобто якщо такого протоколу не буде, це не вплине на результати обговорення.
Втім, і сам протокол не оскаржиш, оскільки формально він не впливає на права та обов’язки платника;
4) якщо раптом виникають спори в процесі проведення перевірки або після неї, то питання передається постійно діючій комісії в тому ж органі ДПС. Ця ж комісія розглядає заперечення на акти перевірок. За результатами розгляду приймається обґрунтований висновок. Він потім обов’язково враховується в процесі подальшої перевірки і лягає в основу акта (довідки) за її результатами або при розгляді заперечень на акт. Також складається протокол засідання. Зауважимо: подібна комісія буде виведена на рівень ПКУ тільки з 01.01.2021 р. (див. ст. 86 ПКУ в редакції від 1 січня).
