Так, виправити таку помилку можна, головне, встигнути це зробити до прийняття контролерами податкового повідомлення-рішення (ППР) за результатами такої камеральної перевірки. А тепер детальніше.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податків (п.п. 75.1.1 ПКУ). Така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення (ст. 76 ПКУ). Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час її проведення не обов’язкові.
Строк проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку становить 30 календарних днів, що настають після дня граничного строку їх подання, а якщо ці документи були подані пізніше, — після дня їх фактичного подання (п. 76.3 ПКУ).
При встановленні порушень, за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, що проводили перевірку, і після реєстрації в контролюючому органі вручається або направляється для підписання протягом трьох робочих днів платникові податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).
Документи вважаються належним чином врученими, зокрема, надісланими за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платникові податків (див. п. 42.2 ПКУ, 130.04 БЗ). При цьому ППР приймається керівником контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платникові податків акта перевірки в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ (п. 86.8 ПКУ).
Утім, платник, який виявив помилку в поданій ним раніше податковій декларації, має право виправитися згідно з п. 50.1 ПКУ. Причому заборона на запуск процедури самовиправлення встановлена виключно в разі проведення документальних планових і позапланових перевірок за будь-який звітний період, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Тобто про період проведення камеральної перевірки тут немає ні слова. А отже, платник податків під час проведення саме камеральної перевірки має повне право подати УД за період, що перевіряється. Аналогічну позицію підтримують і самі фіскали (див. матеріали ГУ ДФС у Тернопільській області*). Вважаємо, тут головне — вкластися з уточненнями до дати прийняття ППР за результатами такої перевірки. Якщо між актом камеральної перевірки й отриманням ППР подати УД, то податківці повинні прийняти ППР з урахуванням поданої УД (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 4).
* tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/316925.html
Щоправда, врахуйте: на практиці податківці часто не хочуть визнавати за платником право на подання УД за період, охоплений камеральною перевіркою (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 4). А ось суди приймають бік платника (див. постанову Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 805/2408/16-а, від 05.09.2019 р. у справі № 803/1595/14).
Водночас врахуйте: у податківців з’явиться право ще раз позапланово перевірити підкоригований період (п. 50.3 та п.п. 78.1.3 ПКУ). Радує, що перевірці в цьому випадку підлягає тільки виправлена операція.
