* Затверджені наказом від 06.07.2018 р. № 602 («Податки & бухоблік», 2018, № 57, с. 4).
** Див. постанову ВС від 03.08.2020 р. у справі № 826/13307/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/90804292).
Як було. Чесно кажучи, то гірше, то ліпше. Однозначності в питанні плати за неоформлену землю не було ніколи. Відомі два крайні підходи до його вирішення. Перший: користування землею в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ). Другий: платити земельний податок мають власники землі і постійні землекористувачі за даними держземкадастру (п. 286.1 ПКУ). На цьому підході врешті-решт зупинився і Мінфін.
Ви запитаєте, в чому крайність цих підходів?
Узагалі-то, принцип платності землекористування дуже простий: користуєшся — плати, не платиш — звільни землю. Але це легше сказати, ніж зробити. Адже земля — не квартира, її на ключ не замкнеш. Земля — вона всюди, а користування нею — це не лише безпосередня обробка.
Користування землею буває ще й опосередкованим — через експлуатацію нерухомого майна, побудованого на ній. Причому власники такої нерухомості часто не мають на земельну ділянку жодного оформленого і зареєстрованого речового права (ні власності, ні постійного користування, ні оренди). Тобто за податковим законодавством не повинні вносити плату за землю. Більше того, іноді не виділена (не сформована) і сама ділянка, що ще більше ускладнює справляння плати за землю.
Що відбулося. Верховний Суд вирішив, що обов’язок зі сплати земельного податку виникає в силу фактичного користування земельною ділянкою (у тому числі у разі користування нею внаслідок набуття права власності на нерухоме майно). При цьому абсолютно не важливо, чи був дотриманий порядок оформлення права землекористування. Колегія суддів спеціально підкреслила, що сплачувати земельний податок слід навіть за несформовані земельні ділянки, а відсутність у них кадастрового номера не повинна вважатися перешкодою для виконання такого обов’язку.
Які можуть бути наслідки. Найдалекосяжніші. Причому торкнуться вони можуть практично усіх, хто досі не оформив своє землекористування. Упевнені, податківці не втратять нагоди донарахувати земельний податок фактичним землекористувачам. Результат судових спорів за такими донарахуваннями тепер майже вирішений наперед — вони, на жаль, будуть не на користь платників.
А поки вітер не змінився, є сенс якомога скоріше отримати ІПК, що ви таки не зобов’язані були платити земподаток. Вона вас не захистить від сплати донарахованих зобов’язань, зате гарантує відсутність штрафів (п. 53.1 ПКУ). До речі, донарахувати податок фіскали можуть без дотримання строку давності (п.п. 102.2.1 ПКУ).
Так чи інакше, але придивитися до цього рішення ВС потрібно у будь-якому випадку. І почекати, як на нього відреагують контролери. Якщо ми щось довідаємося, продовжимо розмову.
Ну а про те, що непогано б і право землекористування оформити, ми навіть не говоримо.
