Продаємо через торговельний автомат

Згідно зі ст. 703 ЦКУ продаж товарів з використанням автоматів належить до роздрібної торгівлі. А з п. 3 Правил № 369* випливає, що «автоматний» продаж товарів — це не що інше як роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу, що є однією з форм позамагазинного продажу товарів. Відповідний КВЕД — 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами». Платникам єдиного податку (ЄП) треба встигнути зареєструвати цей КВЕД ще до початку здійснення торгівлі через автомат.

* Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗіТ від 08.07.96 р. № 369.

Придбали торговельний автомат

Бухгалтерський облік. Враховуючи чималу вартість і досить тривалий очікуваний строк використання торговельний автомат (ТА) чудово вписується в критерії, встановлені п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» для основних засобів. Тому обліковують ТА на субрахунку 104 «Машини та обладнання» (куди він потрапить при введенні в експлуатацію після того, як його первісна вартість буде закумульована на субрахунку 152).

Суми нарахованої амортизації ТА включають до складу витрат на збут (рахунок 93). На цей же рахунок потраплять і витрати, пов’язані з утриманням і підтриманням ТА в робочому стані (наприклад, витрати на електроенергію, оренду площі для розміщення ТА тощо).

Хоча якщо йдеться про ТА, який задіяний у виробництві готового продукту (наприклад, кавовий автомат), суму амортизації, а також експлуатаційні витрати (або їх частину) доцільно відносити на рахунок 23.

Податок на прибуток. Високодохідники і малодохідники-добровольці здійснюють амортизаційні коригування бухфінрезультату, передбачені пп. 138.1, 138.2 ПКУ. Утім, якщо бухгалтерський строк амортизації ТА відповідає податковому (для групи 4 він становить 5 років), то ці коригування не вплинуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток. За умови, звісно, що й метод амортизації збігається.

ПДВ. ПДВ, сплачений при придбанні ТА, на загальних підставах відносять до складу податкового кредиту (ПК) за зареєстрованою ПН.

Завантажуємо товари (інгредієнти)

Якщо йдеться про кавовий автомат, у ньому зберігається сировина для виробництва напоїв (одноразові склянки, вода, цукор, сухі напівфабрикати тощо). Їх відображають у складі запасів у незавершеному виробництві. Тобто при завантаженні інгредієнтів до автомата відображають проводку: Дт 23 — Кт 20.

Якщо ж говорити про водомат (чи будь-який інший автомат, що торгує вже готовим товаром), його завантаження відображають в обліку звичайним переміщенням: Дт 282 (чи окремий аналітичний рахунок, спеціально відкритий до цього субрахунку для обліку товарів в автоматі) — Кт 281 (282).

Тобто товари/сировина, завантажені до ТА, до моменту реалізації продовжують обліковуватися на балансі продавця.

Приймаємо оплату

Як оплату ТА зазвичай приймає готівку. Хоча можливий і розрахунок платіжною карткою. І тут одразу виникають запитання про застосування РРО, а також про видачу покупцеві товарного чека.

Відповіді на них шукаємо у ст. 2 Закону про РРО*. Із наведеного там випливає, що є 3 види РРО, які можна використовувати при торгівлі через автомат:

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

1) вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР). Згідно з визначенням він призначений для реалізації фіскальних функцій, зокрема, у складі автоматів з продажу товарів (послуг);

2) власне автомат з продажу товарів (послуг), який сам собою є РРО;

3) ТА, а також інше подібне обладнання, що не передбачає видачу чека. Такі пристрої відносять до електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА).

При цьому на практиці застосовують і допущені до первісної реєстрації згідно з Держреєстром РРО тільки 2 види:

1) вбудовані ЕККР;

2) власне автомат з продажу товарів.

Саме про них ми й далі говоритимемо. Але який би з варіантів ви не використали, зверніть увагу на таке.

Фіскалізація ТА. Перед початком роботи ТА має бути переведений у фіскальний режим (зареєстрований у податковій). Підтверджують це й податківці (див. лист ДФСУ від 05.03.2019 р. № 902/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Виняток: підприємці на ЄП, дохід яких у поточному календарному році не перевищує 1 млн грн. Вони мають право не застосовувати РРО, тобто можуть здійснювати торгівлю через нефіскалізований ТА (щоправда, для другогрупників і третьогрупників ця пільга закінчиться з 01.04.2021 р.). Але про єдинників ми ще поговоримо.

А доки нагадаємо: фіскалізувати можна тільки ТА, внесений до Держреєстру РРО. Благо, що на сьогодні таких (як самих ТА, так і вбудованих до ТА ЕККР) вже існує чимало.

Видача фіскального чека. За загальним правилом (п. 2 ст. 3 Закону про РРО) необхідно видавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми і змісту на повну суму операції. Жодних винятків ані для вбудованих ЕККР, ані для автоматів з продажу товарів у Законі немає.

Створення Z-звіту. Пункт 9 ст. 3 Закону про РРО звільняє ТА (але не вбудовані ЕККР!) від щоденного створення фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

Отже, якщо згідно з техдокументацією у вашому ТА стоїть саме вбудований ЕККР — ви повинні забезпечити щоденне зняття з нього Z-звітів.

Що стосується власне ТА, то в п. 26 Вимог № 13** сказано: формування підсумків інформації, накопиченої за добу в оперативній (фіскальній) пам’яті, та занесення сумарних даних продажів за добу до фіскальної пам’яті повинні проводитися щодоби автоматично при зміні поточної дати. Тобто тут без щоденного підбиття підсумків теж не обійтися. Проте виконати цю вимогу можна й без складання Z-звіту.

** Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів, затверджені Держкомісією з питань впровадження електронних систем засобів контролю та управління товарним і грошовим оборотом від 27.06.2002 р. № 13.

Передача інформації на сервер ДПС. Тут теж обов’язок для різних видів пристроїв різний.

Так, вбудовані ЕККР повинні подавати на сервер ДПС електронні копії розрахункових документів і Z-звітів, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або приєднаних до нього модемів (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Водночас власне ТА повинні передавати податківцям інформацію про обсяг розрахункових операцій, яка міститься в їх фіскальній пам’яті (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Як бачимо, цей обов’язок повністю корелює з попереднім. Утім, ніщо не заважає налаштувати власне ТА так, щоб він формував і відправляв до податкової як копії електронних чеків, так і Z-звіти. Порушення Закону тут точно не буде.

А ось щодня інкасувати ТА потреби немає (детальніше про це скажемо далі).

Облік грошей в автоматі. ТА по суті є операційною касою підприємства. Тому грошові кошти в ТА обліковують на спеціально виділеному субрахунку рахунку 30 (наприклад, на субрахунку 303 або 305 «Готівка в ТА»). А якщо розрахунок здійснюється платіжною карткою — на субрахунку 333.

Продаємо товар

Бухоблік. Дохід у роздрібній торгівлі визнають одночасно з надходженням коштів. Але тут ще важлива наявність інформації про здійснений продаж. Адже тільки у такому разі можна достовірно визначити суму доходу (і можуть бути виконані інші доходні критерії з п. 8 П(С)БО 15). Як ми вже знаємо, ЕККР зобов’язаний формувати щоденні Z-звіти, а ТА-РРО — підбивати щоденні підсумки здійснених операцій. При отриманні цієї інформації у підприємства є всі підстави відобразити продаж в обліку. Тобто на дату розрахунку покупцями в автоматі відображають проводку: Дт 303, 305, 333 — Кт 702. Одночасно списують собівартість реалізованого товару: Дт 902 — Кт 282. Якщо ТА виробляє продукцію (наприклад, готує каву), проводки будуть такими: Дт 303, 305, 333 — Кт 701, Дт 26 — Кт 23, Дт 901 — Кт 26.

Податок на прибуток. При реалізації товарів через ТА податкових різниць не виникає.

ПДВ. Згідно з п. 187.2 ПКУ при постачанні товарів або послуг з використанням ТА датою податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ вважається дата вилучення виручки з таких автоматів. Але! Тут йдеться про ТА (чи інше подібне обладнання), що не має касового апарату, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою.

Як бачите, тут вирішальне значення має наявність фізособи, яка проводить оплати через РРО автомата. Але на сьогодні таке, у принципі, навряд чи можливо. Якщо ТА оснащений РРО, він працює автоматично. Особи, яка контролює здійснення оплат, при ньому немає.

А раз так, то формальна дія п. 187.2 ПКУ поширюється як на продажі через автомат, оснащений вбудованим ЕККР, так і на продажі через ТА-РРО. Тобто формально ПЗ з ПДВ при будь-якій автоматній торгівлі виникають тільки на дату інкасації.

Хоча, звісно, за наявності Z-звіту і продажу, відображеного у бухобліку на дату здійснення розрахунку покупцем, відкладати момент виникнення ПЗ до інкасації здається дивним.

На наш погляд, якщо ви торгуєте через фіскалізований ТА і хочете нараховувати ПДВ-зобов’язання за фактом інкасації, краще підкріпити цю позицію індивідуальною податковою консультацією.

А ось якщо ТА нефіскалізований, тобто РРО в ньому взагалі немає (що цілком може бути у ФОП на ЄП групи 3, платника ПДВ з доходом менше 1 млн), то тут іншої дати ПЗ (крім як дати інкасації) і не вигадаєш.

Якщо розрахунок у ТА здійснюється карткою, дату ПЗ визначають згідно з п. 187.5 ПКУ. Тобто у такому разі ПДВ-зобов’язання виникнуть на дату здійснення розрахунку покупцем.

На постачання через ТА може бути складена підсумкова ПН.

Оприбутковуємо виручку

Здавалося б, поки немає відповідальності за порушення порядку оприбуткування готівки, про це можна було б і не говорити. Але ми все ж таки скажемо. ☺

Отже, готівка, що надходить до каси, має бути оприбуткована в день її отримання в повній сумі (п. 11 Положення № 148*). Чи можливо виконати цю умову для ТА?

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

ТА в розумінні Положення № 148 є відокремленим підрозділом. А оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів, що проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом 1095 днів і занесення інформації згідно з цими чеками до відповідних книг обліку (про КОРО на ТА говорити сенсу немає). Таким чином, достатньо виконати щоденний Z-звіт — і готівка вважатиметься оприбуткованою.

Таким чином, якщо ТА працює із вбудованим ЕККР, який щодня друкує Z-звіт, проблем з оприбуткуванням не буде. Повністю оприбуткованою буде виручка й у ТА-РРО, який щодня друкує Z-звіт попри те, що не зобов’язаний робити це згідно із законом. Якщо ж ми маємо справу з власне ТА, який не формує щоденний Z-звіт, а лише підбиває підсумки проведених за день операцій, щоденне оприбуткування буде відсутнє. Утім, зважаючи на відсутність штрафів, з цього приводу можна й не хвилюватися.

Врахуйте, що щодня інкасувати виручку ТА зовсім необов’язково. Після виконання Z-звіту просто здійснюється операція «Службове внесення», і ТА може приймати оплати далі. Тобто

Зрозуміло, що залишок коштів в автоматі на кінець дня не повинен перевищувати встановленого на підприємстві ліміту каси.

На практиці інкасацію виручки з автомата зазвичай проводять одночасно із завантаженням нової партії товару (інгредієнтів).

Окремо для єдиноподатників

У разі здійснення торгівлі з використанням ТА або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності РРО або програмного РРО, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких автоматів виручки (п. 292.7 ПКУ). Як ви вже, напевно, зрозуміли, цією нормою можуть керуватися єдинники, що застосовують нефіскалізовані РРО (домільйонники, які до 01.04.2021 р. можуть це робити на законних підставах).

А ось

Необхідні дані про суму доходу беруть із Z-звіту або щоденних підсумків операцій. Але це тільки якщо розрахунок у ТА здійснюється готівкою. Якщо ж розрахунок здійснюється банківською карткою, дохід виникне на дату надходження коштів на поточний рахунок єдинника.

З 01.04.2021 р. не застосовувати РРО зможуть тільки платники на групі 1 ЄП. Тобто торгувати через нефіскалізований РРО із зазначеної дати зможе тільки першогрупник. Але чи можна взагалі першогрупнику торгувати через автомат?

Через нього, як ви пам’ятаєте, дозволено здійснювати тільки роздрібний продаж з торговельних місць на ринках. Чи можна вважати торговельний автомат торговельним місцем?

Торговельне місце — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентаря (вагів, лотків тощо) і здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п. 1.8 Інструкції про заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг…», затвердженої наказом Держкомстату від 26.07.2005 р. № 209).

На наш погляд, ТА цілком підпадає під це визначення. А якщо так, то першогрупники мають право здійснювати торгівлю із застосуванням автоматів, розміщених на території ринку. Хоча не зайвим буде отримати із цього приводу ІПК (детальніше про першогрупників див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 68, с. 20).

Документальне оформлення

Спеціальні первинні документи, які використовуються при здійсненні операцій, що супроводжують «автоматну» торгівлю, на законодавчому рівні не затверджені. Тому підприємство може або використовувати наявні стандартні форми первинки (наприклад, задокументувати факт переміщення товару до ТА можна за допомогою накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11)), або ж розробити документи самостійно.

Відзначимо, що при реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше за один раз на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88). Тобто на підставі Z-звіту або щоденних підсумків операцій підприємство повинне щодня складати звіт про продажі, на підставі якого буде відображений дохід і списана собівартість реалізованого товару.

Якщо завантаження товарів/інгредієнтів до автомата та інкасація грошей з автомата здійснюються одночасно, ці операції можуть бути оформлені одним документом.

Ну й наостанок наведемо приклад.

Приклад. Підприємство продає товари через власний ТА (який є РРО). 10.09 переміщено товарів до ТА на суму 1200 грн (у тому числі ПДВ — 200 грн). 12.09 інкасовано з автомата 900 грн. Виручку передано до каси підприємства.

Облік продажу через автомат