Висновок документа
При доставці товару з післяплатою один чек РРО про оплату товару зобов’язане видати покупцеві поштове відділення, а інший (без грошей!) — повинен вкласти в посилку з товаром продавець
Немає нічого нуднішого доводити те, що і так зрозуміло. А якщо до того ж опонент тебе не чує (чи не хоче чути), тоді будь-яка подібна розмова — час, витрачений даремно.
На щастя, ми опонуємо фіскалам, а не вам, шановні читачі. З вами ми на одному боці, і наше завдання — пояснити вам, як діяти в умовах абсолютної неадекватності їхніх РРО-роз’яснень.
Одне з останніх таких роз’яснень перед вами. Ситуація дуже проста: ФОП-єдиноподатник відправляє товар з післяплатою. Чи слід використовувати в цьому випадку РРО? Ні, жодним РРО тут і не пахне (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 16). Бо без грошей немає і РРО!
А ось податківці плутаються у своїх свідченнях. ☺ То вони говорять (БЗ 109.03), що документ на підтвердження оплати товару покупцеві має видати поштове відділення, а продавець вкладе в посилку з товаром свою видаткову накладну — вона і підтверджуватиме отримання товару покупцем.
То стверджують (БЗ 109.06), що у разі проведення розрахункових операцій у кредит або з відстроченням платежу (а це післяплата і є) необхідно при відпуску товару (без грошей!) видати покупцеві розрахунковий документ із зазначенням форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».
І ось — нова вигадка податківців: нехай про всяк випадок виб’ють чек і продавець, і пошта. Як мовиться, зайвих чеків не буває. ☺
З таким підходом ми не згодні, бо він зовсім не логічний і до того ж не відповідає закону.
Дивіться: є дві самостійні категорії — товар і гроші, які обліковуються і переміщуються незалежно одна від одної. Так, облік товару ведеться і в кількісному, і в грошовому вираженні, але це не означає, що рух товару без його оплати слід проводити через РРО. Чому? Тому що РРО, як можна зрозуміти з розшифровки цієї абревіатури, призначений для реєстрації розрахункових операцій, а такими є тільки рух грошей (здебільшого готівкових, але якщо застосовувалися платіжні картки, то ще і безготівкових). Це випливає з визначення розрахункової операції (див. ст. 2 Закону про РРО). Податківці ж безсовісно перебріхують Закон, заявляючи, що «розрахунковий документ має бути сформований і роздрукований у момент здійснення розрахункової операції — у цьому випадку при відпуску товару» (див. лист ДПСУ від 15.06.2020 р. № 2419/6/99-00-07-05-02-06/ІПК). Ну і про що з ними далі можна говорити?!
Як же правильно торгувати з післяплатою? Запам’ятайте: товар, відправлений з післяплатою, не РРОшиться. У посилку ви можете вкласти товарний чек, видаткову накладну тощо плюс гарантійний талон (за необхідності).
Далі, при оплаті товару покупцем поштове відділення видасть йому чек на свої послуги доставки і на суму післяплати. Якщо, звичайно, воно не залучає до отримання грошей за такі послуги фінансового посередника (як, наприклад, «Нова пошта» співпрацює з NovaPay). У такому разі згідно з п. 2 ст. 9 Закону про РРО фінпосередник може працювати без касових апаратів (лист ДФСУ від 27.08.2020 р. № 3587/ІПК/99-00-07-05-01-06). І нарешті, якщо такий фінпосередник переказує продавцеві безготівкові кошти, то останній РРО не застосовує (лист ГУ ДФС у Львівській обл. від 20.05.2019 р. № 2243/ІПК/10/13-01-14-07-1). Якщо ж продавець отримує готівку, тоді РРО йому, безумовно, знадобиться. Ось і вся премудрість.
