Бухгалтерський облік
Різні частування для співробітників і відвідувачів офісу є для підприємства запасами, які обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали».
У міру споживання їх вартість відносять:
— або до складу витрат на збут — на рахунок 93 (якщо частування розміщуються в торговельних приміщеннях або офісах, куди за товаром/послугою приходять покупці);
— або до складу адміністративних витрат — на рахунок 92 (якщо частування розміщуються в офісах, куди заглядають партнери-постачальники, або в закритих офісах, куди приходять виключно співробітники);
— або ж до складу інших операційних чи інших витрат діяльності — на субрахунки 949, 977 (якщо витрати на частування підприємство визнає негосподарськими).
Податок на прибуток
Податкових різниць тут не виникне. Тобто витрати на офісні частування при визначенні прибуткового об’єкта оподаткування обліковують за бухгалтерськими правилами незалежно від того:
1) яким прибутківцем (малодохідником чи високодохідником) ці витрати понесені;
2) пов’язані вони з господарською діяльністю підприємства чи ні.
Підтверджують відсутність будь-яких різниць і податківці (див., наприклад, листи ДПСУ від 14.04.2020 р. № 1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК (далі — лист № 1512), від 28.11.2019 р. № 1636/6/99-00-04-07-03-15/ІПК, лист ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3048/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (далі — лист № 3048)).
ПДВ
Суми ПДВ, сплачені у вартості витрат на офісні частування, підприємство відносить до складу податкового кредиту (ПК). Звичайно, за наявності належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (ПН).
Чи потрібно такий ПК компенсувати зобов’язаннями згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ?
Якщо частування призначені не лише для співробітників, але й для ділових партнерів, питань з господарністю бути не повинно.
А ось якщо пригощаються виключно співробітники, податківці можуть заявити про негосподарське призначення таких витрат. Хоча, на наш погляд, питання тут спірне. Підприємству важливо підтримувати імідж не лише серед ділових партнерів, але й серед власних співробітників. Це стимулює персонал до досягнення більш високих результатів, допомагає підприємству привабити хороших фахівців, що безпосередньо впливає на результат господарської діяльності. Утім, доводити це фіскалам сьогодні не має сенсу. Вони самі пропонують більш простий рецепт.
Податківці вже давно говорять: якщо негосподарські витрати включаються до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування і пов’язані з отриманням доходу, то витрати визнаються понесеними в межах господарської діяльності і додаткового нарахування ПЗ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, в цьому випадку не вимагається (див., наприклад, листи ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2498/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 21.06.2019 р. № 2836/ІПК/04-36-12-01-16). Не так давно аналогічну позицію податківці озвучили конкретно щодо офісних частувань співробітників (див. лист № 1512). Виходить,
якщо витрати на офісні частування вміщуються у вартість реалізації оподатковуваних товарів (послуг), то про нарахування компенсуючих ПЗ можна не переживати
Але не все так гладко. Тут ще маячать звичайні загальнопоставні ПЗ.
У листі № 3048 податківці говорять: операції з безоплатного забезпечення працівників харчуванням за принципом «шведського столу», яке здійснюється за ініціативою роботодавця, є операцією з продажу такого харчування, який є об’єктом оподаткування ПДВ і вимагає нарахування ПЗ у загальному порядку. Аналогічну позицію податківці озвучують, і коли йдеться про забезпечення працівників спецхарчуванням (детальніше про це «Спецхарчування та інші обов’язковості» цього номера).
Тобто в забезпеченні працівників харчуванням податківці вбачають постачання цього харчування працівникам і наполягають на нарахуванні звичайних поставних ПЗ. Утім в останніх роз’ясненнях податківців вони про це не згадують.
ПДФО і ВЗ
Якщо перелік осіб, які пригостилися, чітко не визначений, то можливість персоніфікації відсутня (немає суб’єкта оподаткування — платника податку). Тому якщо офіс відкритий для відвідувачів і частування доступні всім, хто бажає, навряд чи є можливість персоніфікувати кожну особу, що пригостилася. У такій ситуації коло одержувачів доходу розмивається і питання про ПДФО (ВЗ) не постає.
У БЗ 103.02 із цього приводу є адекватне роз’яснення, в якому податківці говорять: вода, кава, чай, придбані за кошти роботодавця і призначені для споживання в офісі будь-яким співробітником або відвідувачем, не можуть розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО. Об’єкт оподаткування може виникнути в разі їх отримання безпосередньо конкретним платником.
Але навіть якщо перелік осіб, що пригостилися, точно встановлено (наприклад, пригощаються виключно співробітники), то говорити про виникнення в них оподатковуваного доходу все одно зарано. Потрібно визначити ще й суму доходу (об’єкт оподаткування), отриманого кожним з них. Якщо облік з’їденого кожним не вівся, то немає об’єкта оподаткування. Отже, ПДФО (ВЗ) утримувати ні з чого.
Водночас податківці дедалі частіше говорять про те, що відсутність можливості визначити об’єкт оподаткування (суму отриманого доходу конкретною особою) не може слугувати підставою для звільнення від оподаткування. Про це вони згадали, говорячи конкретно про офісні частування для співробітників, у своєму недавньому листі № 1512. Звучав такий підхід і раніше (див., наприклад, лист ДПСУ від 09.09.2019 р. № 87/6/99-00-04-07-03-15/ІПК, лист ДФСУ від 06.09.2018 р. № 3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). А якщо коло споживачів блага визначене (припустимо, тільки працівники підприємства), то податківці можуть спробувати визначити об’єкт оподаткування кожного методом «узяти все й поділити» (див. листи ДФСУ від 21.03.2019 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та ОВПП ДФС від 05.09.2018 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Хоча шанси відбитися від такого свавілля податківців у суді доволі великі (див., наприклад, постанову ВС від 10.06.2019 р. у справі № 808/3611/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/82294411) (див. також «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 17).
ЄСВ
Тут теж найкращий варіант — це відсутність персоніфікації + «розмите» коло тих, хто поїдає та попиває смаколики (тобто працівники і сторонні особи). Інакше якщо одержувачі — працівники, їх перелік відомий і дохід визначений, то вартість частувань перетворюється для них на зарплату (див. листи ДФСУ від 15.11.2018 р. № 4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 06.09.2018 р. № 3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (далі — лист № 3881), лист № 3048). Не переживати можна тільки з приводу непрацівників підприємства — їх дохід від частувань до бази нарахування ЄСВ однозначно не потрапить.
