Ситуація із реєстрацією юридичної особи чи ФОП «на квартирі» — дуже поширена. Тож це питання потребує детального висвітлення. Розглянемо його окремо для підприємств і для підприємців.
Юридична особа. Фактично інформація про юридичну адресу підприємства вже є у ЄДР. Податківці наполягають, аби юрособа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) подала повідомлення за ф. № 20-ОПП (БЗ 116.11).
Чи є об’єктом оподаткування для підприємства квартира, де проживає засновник і у якій це підприємство зареєстровано? Якщо таку квартиру переобладнано під офіс, кабінет чи склад і там фактично здійснюється господарська діяльність підприємства — однозначно так. У такому випадку у графі 3 ф. № 20-ОПП інформацію про квартиру зазначаємо відповідно до функціонального призначення приміщення (наприклад, код «240» — кабінет; «378» — офіс; «468» — склад; «55» — архів).
Проте в більшості випадків у своїй квартирі продовжує жити засновник, і ніякої господарської діяльності там немає. Можна подумати, що в такому випадку наявність цієї квартири не означає для підприємства обов’язок щодо сплати податків і зборів. Тож сміливі платники можуть вважати, що у ф. № 20-ОПП такій квартирі не місце (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 47, с. 11; 2020, № 60, с. 2).
Однак якщо дивитися з погляду обережного платника, не все так просто. Юридичну особу не можна просто так зареєструвати у квартирі якогось громадянина, хай навіть він і засновник цього підприємства. Відповідно до бухоблікового принципу автономності особисте майно власників підприємства не відображається у фінзвітності цього підприємства (ст. 4 Закону про бухоблік).
Відтак, юридична особа може зареєструватися у квартирі засновника, або якщо він уніс цю квартиру до капіталу підприємства, або якщо підприємство орендує цю квартиру у свого власника. У першому випадку власник отримує корпоративні права і право на отримання дивідендів, а в другому — підприємство сплачує своєму засновнику орендні платежі. Тож така квартира в будь-якому випадку є для підприємства об’єктом оподаткування.
Квартира, у якій не здійснюється діяльність, відображається у графі 3 ф. № 20-ОПП з кодом «682» (квартира). Вид права для квартири, внесеної до капіталу підприємства, зазначаємо у графі 10 з кодом «1» (право власності), адже така квартира є майном підприємства і обліковується на його балансі.
Якщо ж квартира орендується у засновника, зазначаємо код виду права «7» (довгострокове користування, оренда) або «8» (короткострокове користування, оренда або найм). Таким самим чином зазначається вид права у випадку, коли квартира відповідно до договору між засновником і підприємством перебуває у спільному користуванні.
Розглянемо декілька прикладів заповнення ф. № 20-ОПП.
Приклад 1. Масажний кабінет «Релакс» зареєстровано в квартирі засновника на території Подільського р-ну м. Києва. Масажний кабінет розташовано безпосередньо в цій квартирі. Квартиру внесено до статутного капіталу підприємства.
Приклад 2. Цифрову типографію зареєстровано у квартирі засновника на території Новокодацького р-ну м. Дніпра. Квартира орендується у власника (договір оренди на 12 років). У квартирі фактично проживають засновник і члени його родини.
Зверніть увагу! Із листа ДПСУ від 17.07.2020 р. № 2937/ІПК/99-00-12-01-03-06 випливає, що у графі 4 потрібно зазначати найменування не як торговельну марку, а як змістовну характеристику об’єкта (наприклад, «модуль водопостачання розсадника», а не торговельну марку цього модуля, чи «масажний кабінет», а не назву цього кабінету — для нашого прикладу 1).
Тож якщо вам думка податківців ближче — користуйтеся нею. А цьому питанні чітких правил немає.
ФОП. Якщо у власній квартирі зареєстрований ФОП? Він не може ані прийняти власну квартиру на баланс (адже ФОП не веде бухобліку), ані орендувати цю квартиру у самого себе.
Податківці заявляють, що ф. № 20-ОПП ФОП має подати, тільки якщо місце його проживання є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності (БЗ 116.11).
Тож можна подумати, що коли господарська діяльність у квартирі фактично не здійснюється, ф. № 20-ОПП подавати не потрібно. Однак податківці продовжують наполягати, що податкова адреса (а для ФОП це якраз місце проживання) сама по собі безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, навіть якщо господарська діяльність здійснюється не за місцем податкової адреси (див. БЗ 107.01.04).
Тож, у принципі, податківці можуть заявити, що власне реєстрація ФОП у квартирі сама по собі робить таку квартиру його об’єктом оподаткування і, відповідно, вимагає подання ф. № 20-ОПП.
Податок на нерухомість. Здавалося б, питання реєстрації суб’єкта господарювання «на квартирі» і подання ф. № 20-ОПП з інформацією про таку квартиру не мають прямого стосунку до податку на нерухомість. Але це тільки на перший погляд.
Ми вже говорили, що власне факт реєстрації юридичної особи чи ФОП «на квартирі» може розглядатися як здійснення господарської діяльності. У свою чергу, п.п. 266.4.3 ПКУ проголошує: як загальнодержавні, так і місцеві пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Тож ФОП, який зареєструвався у своїй квартирі, чи засновник, який вніс цю квартиру до статутного капіталу свого підприємства (або здає цю квартиру своєму підприємству в оренду) майже напевно втратять своє право зменшити об’єкт оподаткування податком на нерухомість на «квартирні» 60 кв. метрів чи «змішані» 180 кв. метрів (якщо у фізичної особи — ФОП чи засновника юрособи — у власності одночасно перебувають квартира і будинок) (див. п.п. 266.4.1 ПКУ).
Відповідно якщо платник подає ф. № 20-ОПП з інформацією про квартиру, необхідно готуватися, що сплачувати податок на нерухомість за цю квартиру, найімовірніше, доведеться «по повній програмі».
