Фінансова звітність
Дія Закону про бухоблік поширюється і на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Тому, як і інші підприємства, представництва нерезидентів повинні вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.
Для іноземних представництв установлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік)
Тому представництва, крім зобов’язаних складати фінзвітність за міжнародними стандартами, можуть керуватися НП(С)БО 25 і складати фінансову звітність малого підприємства: за формами № 1-м, № 2-м. Адже саме такий комплект звітності передбачений для іноземних представництв (п.п. 1 п. 2 розд. І НП(С)БО 25, лист Мінфіну від 27.04.2007 р. № 31-34000-10-10/8916).
Утім, майте на увазі, що за бажанням представництва можуть застосовувати НП(С)БО 1 і складати за загальними правилами повну фінансову звітність (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1).
Нагадаємо, що і малу, і повну фінансову звітність подають користувачам (зокрема, органам статистики) щоквартально і за підсумками року (пп. 2, 5 Порядку № 419), див. таблицю:
Фінзвітність іноземних представництв
| Фінзвітність | Квартальна | Річна |
| Фінансова звітність малого підприємства (за НП(С)БО 25) | 1) ф. № 1-м «Баланс»; 2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати» | 1) ф. № 1-м «Баланс»; 2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати» |
| або за бажанням | ||
| Повна фінансова звітність (за НП(С)БО 1) | 1) ф. № 1 «Баланс»; 2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» | 1) ф. № 1 «Баланс»; 2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»; 3) ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів»; 4) ф. № 4 «Звіт про власний капітал»; 5) ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» |
| Строки подання | не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом | не пізніше за 28 лютого наступного року |
Детальніше про подання фінзвітності див. спецвипуск «Податки & бухоблік», 2020, № 103.
Бухоблік. Для ведення бухобліку представництво за вибором може застосовувати:
— або спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, див. п. 2 цього наказу),
— або загальний План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291).
При цьому здійснені госпоперації, само собою, мають бути підтверджені первинкою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку, складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад українською мовою (п. 1.3 Положення № 88). Такий переклад може бути виконаний як сторонніми, так і своїми силами. В останньому випадку на перекладі зазначають прізвище, ініціали, посаду працівника, що перекладав документ, і засвідчують написом «Переклад згідно з оригіналом» (лист ДПАУ від 05.05.2011 р. № 8434/6/15-0315).
Якісь особливі правила бухобліку операцій для іноземних представництв не встановлені. Тому вони ведуть бухоблік у загальновстановленому порядку.
Декларація з податку на прибуток
Платник — нерезидент. Ще раз повторимо, що з 01.01.2021 р. зміщено акценти. Платниками податку на прибуток визнаються не власне ПП, а нерезиденти, що здійснюють на території України госпдіяльність через свої постійні представництва (п.п. 133.2.2 ПКУ). Детальніше про це див. у статті «Нерезидент — платник податку».
Щоправда, в перехідному періоді вже відкриті ПП (зареєстровані платниками податків, у тому числі податку на прибуток до 01.01.2021 р.) тимчасово залишаються платниками податків до взяття на облік і реєстрації нерезидентів (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Утім, перереєстрація платника з ПП на нерезидента — швидше, технічний момент. Оскільки, як пояснюють контролери (див. роз’яснення за посиланням: officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453289.html), ставши платником податку на прибуток,
нерезидент, по суті, продовжує вести податковоприбутковий облік і вважається правонаступником свого ПП щодо податкових активів та зобов’язань, сформованих у попередніх періодах
Ну а на ділі продовжувати вести облік, як і раніше, будуть ПП, просто в платниках податку на прибуток стане фігурувати нерезидент.
Якихось особливих правил податковоприбуткового обліку для ПП не встановлено. Тому податковоприбутковий облік вони ведуть за загальними правилами.
Що це означає? Що, як і інші платники податків, залежно від доходу за звітний рік (не перевищує/перевищує 40 млн грн), ПП в податковоприбутковому обліку може бути малодохідником або високодохідником. Тому в питаннях розрахунку різниць або вибору звітного періоду повинно орієнтуватися на загальновстановлені правила. Пояснимо.
Податковоприбуткові різниці. Нагадаємо: об’єктом оподаткування податком на прибуток є бухфінрезультат, який у випадках, визначених ПКУ, платники повинні коригувати на різниці. При цьому малодохідники (платники з річним доходом, що не перевищує 40 млн грн) можуть відмовитися від розрахунку різниць з розд. ІІІ ПКУ (за винятком збитків минулих років).
З тим, що відмовитися від розрахунку різниць з розд. III ПКУ можуть і «малодоходні» ПП, згодні й податківці. Фіскали роз’яснюють: якщо за підсумками 2020 року річний бухдохід ПП не перевищує 40 млн грн, то таке ПП може не коригувати фінрезультат до оподаткування на різниці з розд. III ПКУ (лист ДПСУ від 28.01.2021 р. № 318/ІПК/99-00-21-02-02-06). Нагадаємо, що в такому разі для нерозрахунку різниць у заключній частині декларації проставляють відмітку-відмову від різниць.
І навпаки, «високодохідному» ПП (з річним бухдоходом, що перевищує 40 млн грн) доведеться, як і звичайному високодохіднику, розраховувати різниці з розд. III ПКУ.
Утім, неважливо, ким є ПП: малодохідником/високодохідником, якщо за підсумками 2020 року отримані податкові збитки (заповнений ряд. 04 декларації за 2020 рік), їх переносять на 2021 рік (до ряд. 3.2.4 додатка РІ, п.п. 140.4.4 ПКУ). Адже нерезидент, як зазначалося, є правонаступником ПП. Тому через перереєстрацію платника із ПП на нерезидента по- даткові збитки минулих років не обриваються (не втрачаються).
Звітний період (рік/квартал). Тут нічого особливого — правила ті ж, що й для інших платників. Так, якщо нерезидент тільки відкриває у 2021-му в Україні постійне представництво, то для ПП, що відкривається, в такому році відкриття (як для новачка) діє річний період (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тому декларацію з податку на прибуток уперше потрібно подавати аж за 2021 рік.
А ось із якою періодичністю (щоквартально/щорічно) звітувати у 2021-му з податку на прибуток уже діючим ПП, залежить від бухдоходу за попередній рік (тобто того, чи перевищений критерій у 40 млн грн, п.п. 134.1.1 ПКУ). Причому хоча за правилами 2021-го платником податку на прибуток стає нерезидент, а не ПП, ниточка не переривається. Тобто для вибору звітного періоду нерезидент дивиться на дохід ПП за минулий рік (і не починає, скажімо, як новий платник-річник усе з чистого аркуша). Тому якщо у 2020-му ПП було квартальником (здавало декларації з податку на прибуток щоквартально) і дохід ПП за 2020-й перевищує 40 млн грн, то і нерезидент залишиться у квартальниках та продовжуватиме звітувати з податку на прибуток у 2021-му щоквартально і подавати квартальні декларації (див. роз’яснення за посиланням: officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453289.html).
Звітний період з податку на прибуток у ПП нерезидентів
| Звітний період: | Для яких ПП діє |
| рік | — у році відкриття — для ПП, що відкриваються (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ); — для діючих ПП, бухдохід за минулий рік яких не перевищує 40 млн грн (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ) |
| квартал | — для діючих ПП, бухдохід за минулий рік яких перевищує 40 млн грн (п. 137.4 ПКУ) |
Форма декларації. Зі звітних періодів 2021 року ПП, як і всі платники, звітують за допомогою загальної форми декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.
Спеціальні Розрахунки для ПП, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544 (у яких раніше представництва могли розраховувати прибуток двома іншими способами: на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом із застосуванням коефіцієнта 0,7), скасовано. Хоча, нагадаємо, ними можна було відзвітувати за 2020 рік (лист ДПСУ від 27.01.2021 р. № 2367/7/99-00-21-02-01-07).
Фінзвітність — додаток до декларації. Також не забувайте, що додатком до декларації з податку на прибуток виступає фінзвітність (п. 46.2 ПКУ). Тому в заключній частині декларації проставляють відмітки про поданий комплект фінзвітності (про конкретні форми) і додаток «ФЗ». У ряд. 01 і 02 декларації з податку на прибуток відповідно зазначають дохід і фінрезультат з фінзвітності. Якщо ПП складає фінзвітність малого підприємства (за НП(С)БО 25), то:
— до ряд. 01 декларації переносять показник ряд. 2280 ф. № 2-м, а
— до ряд. 02 декларації переносять показник ряд. 2290 ф. № 2-м.
Про це говорилося і в листі ДПСУ від 02.02.2021 р. № 340/ІПК/99-00-21-02-02-06. Далі в ряд. 03 декларації за необхідності розраховують податкові різниці, у ряд. 04 виводять об’єкт оподаткування, а в ряд. 17 — 19 декларують податок на прибуток.
І не переймайтеся, з декларацією з податку на прибуток потрібно подавати саме фінансову звітність представництва. Тобто достатньо саме фінзвітності ПП. А ось через те, що нерезидент став платником податку на прибуток, готувати додатково фінзвітність ще й за себе (крім фінзвітності ПП) нерезиденту в цьому випадку не потрібно. На це звертають увагу і податківці (див. роз’яснення за посиланням: officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453289.html).
