Визначаємося з вихідними, святковими (неробочими) днями
Спочатку з’ясуємо, які дні є вихідними відповідно до чинного законодавства?
Вихідні дні — це дні, в які працівник не працює та які визначені саме як вихідні графіком роботи підприємства (графіком виходу на роботу або графіком змінності) на підставі ст. 67, ст. 68 та ст. 69 КЗпП.
При 5-денному робочому тижні працівникам надають два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства за погодженням із профспілкою. Як правило, це субота.
Але на підприємствах, що працюють безперервно, вихідні дні надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (виходу на роботу) (ст. 69 КЗпП).
Святковi та неробочi днi визначенi ст. 73 КЗпП. У випадку, коли вихідний день збігається зі святковим (неробочим) днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового (неробочого) дня. Підприємство також має право перенести робочі дні для більш раціонального використання робочого часу та відзначення свят.
Прийняття на роботу та переведення
Головною підставою для виникнення трудових відносин між працівником та роботодавцем, тобто для прийняття працівника на роботу, є укладення трудового договору.
Трудовий договір — це угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати відповідні умови праці (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Вимоги щодо укладення трудового договору регламентує ст. 24 КЗпП. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без одночасного виконання таких умов: без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням), та повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу.
Як бачимо, законодавчі норми не обмежують роботодавця у даті, з якої можна укласти трудовий договір, та даті наказу, яким він оформлюється. Отже,
трудовий договір з працівником можна укладати з дня, який є вихідним днем для працівника та/або підприємства, чи зі святкового (неробочого) дня
Наведемо приклад. Підприємство, що працює за 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, має виробничу потребу прийняти працівника на роботу з 01.05.2021 р. Укладення трудового договору між підприємством і працівником оформлено наказом від 29.04.2021 р. У наказі зазначено, що працівник приймається з 01.05.2021 р. Саме з цієї дати працівник буде перебувати з підприємством у трудових відносинах. Повідомлення про прийняття на роботу було подане 30.04.2021 р. Згідно з графіком роботи підприємства 1 — 4 травня — вихідні дні. Тому першим робочим днем у працівника буде 05.05.2021 р. Переведення працівників підприємства на іншу роботу регулюється ст. 32, 33 та ст. 34 КЗпП. Вони також не містять заборон на переведення працівника на іншу роботу з вихідного або святкового (неробочого) дня.
Таким чином, якщо в цьому є необхідність, працівника можна перевести на іншу посаду на підприємстві з 1 травня 2021 року, тобто з дня, який є святковим.
Звільнення
Питання звільнення у вихідний або святковий (неробочий) день виникають, наприклад, якщо працівник при звільненні не бажає виходити на роботу після відпустки, хвороби, висловлюючи бажання звільнитися останнім днем відпустки чи лікарняного. Або у разі, якщо останній день строкового договору припадає на день, що є вихідним для працівника та підприємства чи святковим (неробочим) днем. Якщо працівника не звільнити в останній день дії строкового трудового договору, то з наступного дня такий строковий договір перетвориться на безстроковий.
Трудове законодавство не забороняє припиняти трудові відносини у вихідний день працівника та підприємства або у святковий (неробочий день)
А як при цьому виконати вимоги ст. 47 КЗпП, що встановлює обов’язок роботодавця провести розрахунок з працівником у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП (в загальному випадку — у день звільнення), і видати йому в день звільнення належно оформлену трудову книжку?
Відповідь на це запитання надавало свого часу Мінсоцполітики у листі від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134. На його думку, якщо останній день дії трудового договору припадає на день, що є вихідним для працівника і підприємства, то роботодавець повинен ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, виплатити всі належні йому від підприємства суми, заповнити та видати належним чином оформлену трудову книжку в останній робочий день працівника.
Таким же чином необхідно діяти, якщо останній день трудових відносин з працівником — це святковий (неробочий) день.
Наприклад, останній день дії строкового трудового договору з працівником підприємства, що працює за 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, припав на неділю 09.05.2021 р. У такому випадку необхідно видати наказ про звільнення працівника не пізніше п’ятниці 7 травня, але із зазначенням дати звільнення 09.05.2021 р., яка обумовлена строком трудового договору. Ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок та видати трудову книжку потрібно у його останній робочий день — у п’ятницю 7 травня.
ВИСНОВКИ
- Приймати працівника на роботу (переводити його на іншу роботу) з дня, який є для нього вихідним згідно з графіком роботи підприємства (графіком змінності, індивідуальним графіком роботи), не заборонено.
- Незалежно від підстав звільнення законодавство дозволяє звільняти працівника у вихідний для працівника/підприємства або святковий (неробочий) день.
