Спершу нагадаємо загальні правила відображення ПК і його коригування.
ПК. Можливість відобразити ПК у покупця з’являється тільки після реєстрації ПН. І якщо ПН зареєстрована продавцем:
— своєчасно, то право на ПК у покупця виникає в періоді складання ПН;
— несвоєчасно, то право на ПК виникає в періоді реєстрації ПН.
Хоча ПК можна відобразити і пізніше з урахуванням 1095 днів (п. 198.6 ПКУ; БЗ 101.13). Щоправда, у планах у законодавців такий 3-річний строк відображення ПК урізати до 180-денного або 365-денного (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2021, № 47, с. 5 і новину на buhgalter911.com/news/news-1059682.html).
Оскільки в даному випадку червнева ПН була зареєстрована із запізненням у липні, то місяцем виникнення права на ПК у покупця є липень. Тому червневу ПН можна відобразити у ПК у липневій декларації — не раніше.
Коригування ПК. А ось коли заходить мова про коригування ПДВ, то за загальними правилами покупець повинен зменшити (відкоригувати) ПК саме в періоді проведення перерахунку ПДВ, незалежно від періоду отримання РК від продавця і періоду його реєстрації (п.п. 192.1.1 ПКУ, п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). Таким періодом перерахунку в даному випадку є червень. Але чи можна покупцеві у ситуації, що виникла (при запізнілій реєстрації ПН і у зв’язку з цим липневому відображенні ПК) відкоригувати ПК заздалегідь — у червні? Тобто, по суті, ще до того, як виникло право на ПК?
Якщо РК раніше, ніж ПН. Правду кажучи, проводити ПК-коригування у червні зарано. Адже коригувати в червні просто нема чого! Судіть самі: у червні ПК не відображали, оскільки на той момент на нього ще не мали права. А як, питається, можна відкоригувати (зменшити) той ПК, якого і зовсім не було? Тому проводити ПК-коригування у червні — ще до відображення ПК — неправильно.
Отже, однієї умови про проведення ПК-коригування в періоді перерахунку недостатньо. А для коригування ще важливе само відображення ПК. Оскільки відкоригувати можна тільки відображений ПК, на який у покупця виникло право.
Причому аргументи на користь такого висновку знаходимо і в самому коригувальному п.п. «б» п.п. 192.1.1 ПКУ. Дивіться: він вимагає від покупця при проведенні перерахунку і зменшенні суми компенсації зменшити ПК за результатами такого податкового періоду за умови, що покупець на дату проведення такого коригування зареєстрований як платник ПДВ і збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням товарів і послуг. Тобто норми цього підпункту передбачають, що відкоригувати можна тільки показаний ПК, на який у покупця виникло право.
Тому у ситуації, що виникла, покупцеві доведеться усі операції провести в декларації за липень і відобразити в ній і ПК (у ряд. 10), і ПК-коригування (у ряд. 14).
Що у продавця? А ось у продавця у такому разі усі операції пройдуть червнем. Оскільки задекларувати ПЗ продавцеві треба в періоді першої події, тобто у червні (не важливо, коли зареєстрована ПН: своєчасно/несвоєчасно). Та й відкоригувати (зменшити) ПЗ продавцеві треба чітко в тому періоді, в якому виникло право на таке зменшення: тобто при своєчасній реєстрації РК — у періоді складання РК (а таким періодом є червень). Тому продавцеві в червні слід було показати і ПЗ (у ряд. 1 декларації), і їх коригування (у ряд. 7 декларації).