Повернення грошей у ЗЕД-операціях

Розпочнемо з того, коли важливо стежити за граничними строками повернення передоплати (авансу). А вже далі розповімо про облікові особливості.

Валютний нагляд

Річ у тому, що перерахування авансу за договором імпорту товарів може потрапити під валютний нагляд (п. 7 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7). Нацбанком у такому разі встановлений строк розрахунків із нерезидентом (отримання імпортного товару), який не повинен перевищувати 365 календарних днів (п. 21 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5). Водночас такі граничні строки розрахунків не поширюються на операції, сума яких менше незначного розміру* та поодиноких винятків із п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67.

* Йдеться про суму, еквівалентну 400000 грн, — розмір, установлений для фіноперацій, що підпадають під обов’язковий фінмоніторинг (п.п. 1 п. 22 Положення № 5).

Якщо ваш аванс виявився під валютним ковпаком (розмір авансу 400 тис. грн і вище), то за порушення граничних строків розрахунку вам загрожує нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від вартості недоотриманих товарів (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII).

Тому якщо угода не відбулася, затягування нерезидентом із поверненням авансу може влетіти вам у додаткову копієчку. До речі, на аванс, отриманий від нерезидента, вищезгадані обмеження не поширюються. Тож тут можна не квапитися з поверненням.

Приємний момент: наразі валютне законодавство не вимагає перераховувати до бюджету позитивну курсову різницю, яка могла виникнути в разі продажу поверненої валюти на міжбанку. Раніше цей платіж був передбачений Положенням № 281 (див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 35-36, с. 37).

Податковий облік

Податок на прибуток. У цьому питанні повністю орієнтуємося на бухоблік. Жодних особливостей і коригувань фінрезультату до оподаткування за операціями повернення передоплати в ПКУ не передбачено.

ПДВ. Повернення передоплати ніяких ПДВ-наслідків не викликає. Річ у тому, що авансова оплата вартості товарів, які вивозяться за межі митної території України або ввозяться на митну територію України, не змінюють значення сум податку, що відносяться до податкового кредиту (ПК) або податкових зобов’язань (ПЗ) платника (експортера або імпортера). Про це прямо сказано в п. 187.11 ПКУ.

Аванси, отримані за експортом/імпортом послуг із місцем постачання за межами території України, також у ПДВ-обліку платника жодної ролі не відіграють. Адже такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ).

ПДВ-нюанси можуть з’явитися тільки при експорті/імпорті послуг з місцем постачання на території України. Дата виникнення ПЗ визначається за правилом першої події: при експорті послуг згідно з п. 187.1 ПКУ, а при імпорті послуг — згідно з п. 187.8 ПКУ. А це означає, що нарахувати ПЗ доведеться вже на дату перерахування/отримання авансу.

Крім того, при імпорті послуг з місцем постачання на території України в резидента виникає ще й право на ПК на суми такого ПДВ. Датою віднесення сум податку до ПК є дата складання платником податкової накладної (ПН) за такими операціями за умови її своєчасної реєстрації в ЄРПН (пп. 198.2 і 208.2 ПКУ). При несвоєчасній реєстрації ПН право на ПК виникає на дату такої реєстрації.

Чи потрібно коригувати нараховані ПЗ і суми ПК при поверненні таких авансових сум?

При цьому підстави для коригування і складання РК закладені в ст. 192 ПКУ. Жодних винятків для ЗЕД-послуг тут немає.

Водночас щодо імпорту послуг за ситуації, коли нерезидент прощає заборгованість (перша подія: надана послуга нерезидентом), фіскали пропонують нараховані ПЗ і ПК взагалі не чіпати (101.15 БЗ**). Консультація приємна, але використати її в цьому випадку, вважаємо, безпечніше, заручившись індивідуальним роз’ясненням.

** Ця консультація з 03.07.2021 р. переведена до нечинних у зв’язку зі змінами в ПКУ, хоча ці зміни жодним чином не торкнулися норм ПКУ, що коментувалися.

Ті, хто не наважиться дотримуватися лояльної позиції фіскалів, коригують імпортні ПЗ і ПК за загальними правилами:

1) зменшують ПЗ у періоді повернення авансу на підставі РК із кодом причини «103» «Повернення товару або авансових платежів»;

2) тут же зменшують ПК.

Важливо! Зменшити ПЗ можна тільки після реєстрації РК (п.п. 192.1.1 ПКУ), а ось прибрати ПК доведеться обов’язково у періоді повернення авансу незалежно від факту реєстрації такого РК.

Бухгалтерський облік

Головна фішка бухобліку будь-якої операції в іноземній валюті — це застосування вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Питання, передусім, виникають із перерахунком операції в інвалюті у валюту балансу (гривню) і відображенням курсових різниць, що виникають у зв’язку з цим.

Отже, заборгованість за перерахованим/отриманим авансом в інвалюті є немонетарною статтею (оскільки очікується погашення заборгованості в негрошовій формі).

Таким чином, на дату перерахування/отримання авансу відображаємо заборгованість за курсом НБУ на дату такого перерахування/отримання і жодних перерахунків далі не здійснюємо (пп. 4, 5 НП(С)БО 21).

Проте пам’ятаємо: тільки-но з’ясується, що сума авансу підлягає поверненню (ЗЕД-контракт розірвано), заборгованість перетвориться з немонетарної в монетарну. Причому цю обставину слід зафіксувати документально. Адже логічно вже на дату прийняття такого рішення визначити різницю між курсом НБУ, що діяв на цю дату, і курсом НБУ, за яким вона значилася на балансі.

Надалі платникові щодо цієї монетарної заборгованості належить визначати курсові різниці (пп. 7, 8 НП(С)БО 21): на дату здійснення господарської операції і на дату балансу.

Зверніть увагу на особливості повернення авансу, на суму якого заборгованість була в бухобліку списана як безнадійна. У момент її списання в бухобліку заборгованість: кредиторська (Дт 312 — Кт 632) потрапила в доходи (Кт 717), а дебіторська (Дт 362 — Кт 312) — до витрат (Дт 944). Тож при поверненні такої безнадійки, відповідно, доведеться відобразити: за дебіторською заборгованістю дохід (Дт 377 — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»), а за кредиторською заборгованістю відкоригувати нараховані раніше доходи («сторно» Дт 685 — Кт 717).

Розглянемо описане на умовних прикладах.

Відобразимо операції з прикладів 1 і 2 у проводках.

Повернення авансу в іноземній валюті