Амністія капіталів: ДПСУ пробує пояснити

Починаючи з 21.07.2021 р. набрали чинності зміни до ПКУ, які передбачають звільнення від відповідальності за податкові порушення для тих фізосіб, які добровільно задекларують свої активи, з яких не сплачено податки. З цією процедурою ви вже знайомі (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 59, с. 20).

Податківці нічого революційного порівняно з нашою статтею не роз’яснили. Тому зупинимося лише на тих моментах, яким у нашій статті не знайшлося місця.

Тонкощі декларування (запитання № 1, 3). Податківці виклали своє розуміння п. 1 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ:

— по-перше, неофіційними вважаються активи, які виникли за рахунок доходів, з яких не сплачено ПДФО та/або ВЗ. Саме несплата цих податків дає право на амністію. Тобто, наприклад, якщо фізособа придбала за рахунок лівих доходів будинок площею 300 м² і сплачувала за цей будинок податок на нерухомість, вона все одно має внести цей будинок у нульову декларацію. Бо ж хоча податок за володіння будинком сплачувався, придбано його за гроші, які не оподатковувались ПДФО. Не зрозуміло, чи поширюється амністія на активи, придбані за рахунок підприємницьких доходів ФОП, з яких не сплачено ЄП. На нашу думку, повинна поширюватися;

— по-друге, в нульову декларацію потрапляють неофіційні активи, набуті в будь-який момент часу в минулому (але не пізніше 01.01.2021 р.). Тобто 1095-денний строк (п. 44.3 ПКУ) тут не працює. Навіть якщо ліві доходи мали місце 20 років тому, але майно, придбане за їх рахунок, досі у власності фізособи, амністувати таке майно можна. Зазначати дату отримання лівих доходів і джерело їх походження не потрібно. Єдина умова — доходи мають бути отримані законним шляхом;

— по-третє, декларується актуальний майновий стан фізособи, а не історія набуття неофіційних активів. Це випливає і з п. 4 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ. Тобто в нульову декларацію потрапляють лише ті активи і лише в тій формі, кількості й сумі, які належать фізособі на дату подання цієї декларації. Так, у 2009 — 2013 рр. отримано ліві доходи. У 2013 році за рахунок цих доходів придбали автівку, а у 2020-му її продали і кошти від продажу лежать у банку. В декларацію потрапить тільки сума грошей, отримана від продажу авто. А якщо ці гроші безповоротно витрачені (наприклад, на відпочинок) — декларувати немає чого.

Сумлінні платники (запитання № 11). У п. 10 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ визначено склад та обсяг майна, яке підлягає безумовній податковій амністії. Як ми і прогнозували, податківці уточнюють: це НЕ податкова пільга. Якщо в минулому фізособа сумлінно платила ПДФО з доходів, за які придбала свою єдину квартиру площею 70 м², це не означає, що тепер сума сплаченого з таких доходів ПДФО перетворилася на переплату*. Також податківці навряд чи закриють очі на набуття фізособами після 01.01.2021 р. лівих активів у межах обсягів, які визначено п. 10 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ.

* Подавати нульову декларацію для підтвердження чистоти своїх доходів сумлінним платникам теж не потрібно.

Безумовна амністія — це одноразова поблажка для тих фізосіб, які до 01.01.2021 р. не встигли намолотити великі обсяги неофіційних активів. Вони можуть не подавати нульову декларацію, а податковій наказано вважати їх такими, що сплатили ПДФО у повному обсязі. Але ця поблажка нічого не змінює для сумлінних платників, які до 01.01.2021 р. сплачували ПДФО і військовий збір навіть із незначних доходів. Тобто виходить, що амністія опосередковано ставить порушників у більш вигідне становище, ніж сумлінних платників. І де тоді принцип рівності усіх платників (п.п. 4.1.2 ПКУ)?

Делегування повноважень (запитання № 12). Згідно з п. 6.2 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ нульова декларація подається безпосередньо декларантом. Це спецнорма, яка переважає п. 49.3 ПКУ. Фізособа, яка подає нульову декларацію, не може уповноважити іншу особу зробити це замість неї. І відповідальність за несплату спецзбору фізособа теж несе самостійно.

Водночас податківці не вбачають проблеми у тому, щоб фізособа-декларант уповноважила свого представника на інші дії, пов’язані з поданням нульової декларації. Наприклад, представник може надавати пояснення щодо даних декларації. Тобто він може замість декларанта відповідати на запити податківців, про які йдеться у п. 15.2 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ.

Неправомірне подання (запитання № 17). У п. 3 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ визначено, які саме фізособи можуть скористатися амністією. Згідно з проєктом декларації у кінці декларант робить відмітки, якими позначає, що він не належить до категорій осіб, яким заборонено амністію. А хто і як буде контролювати, аби декларантами були ті, хто має на це право?

ДПСУ заявляє: податківці не мають права відмовляти будь-кому у прийнятті нульової декларації. Якщо дотримано стандартні вимоги пп. 48.3, 48.4 ПКУ (зазначено усі реквізити за п. 6.1 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ), декларацію буде прийнято. Якщо ж згодом з’ясується, що ця особа не мала права на амністію, така фізособа просто не отримає гарантій звільнення від відповідальності, що надаються п. 14 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ. Навіть якщо сплатить спецзбір. Бо ж вийде, що вона зазначила у нульовій декларації недостовірні дані.

Спецрахунки для грошей (запитання № 19). Готівка за визначенням не може зазначатися в нульовій декларації (п.п. «г» п. 5 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ). Щоб задекларувати гроші, фізособа має перевести їх у безготівкову форму. При цьому із п. 9 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ можна зробити висновок, що будь-яка готівка має бути розміщена лише в українських банках на рахунках зі спецрежимом**.

** Нацбанк вже затвердив порядок відкриття таких спецрахунків (див. матеріал «Зустрічайте порядок відкриття спецрахунків для амністії!» у цьому номері).

Податківці спростовують це. Вони наголошують, що на спецрахунках потрібно розміщувати лише ту готівку (чи то гривневу, чи то інвалютну), яка фізично знаходиться в Україні. Щодо коштів, які знаходяться за кордоном, то їх для нульового декларування достатньо розмістити на звичайних рахунках в іноземних банках. Саме це випливає із детального аналізу пп. 8.1, 8.2 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ.

Також вимога щодо одноразового довнесення готівки на спецрахунок (див. абзац другий п. 9 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ) стосується тільки готівки, яка знаходиться в Україні. Готівку, яка знаходиться за кордоном, можна довносити на рахунки в іноземних банках скільки завгодно разів протягом періоду декларування.

Активи в Криму/на Донбасі (запитання № 25). Активи, які розташовані на території РФ, обліковуються на рахунках російських фінустанов та мають джерела походження з РФ, заборонено вносити до нульової декларації (п.п. «ґ» п. 5 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ). Тобто хатинка в підмосковному селі в нульову декларацію не потрапить. І гроші, які заробітчанин напрацював у РФ, — теж. Водночас податківці наголошують, що Крим та ОРДЛО не підпадають під дію цієї норми. Це територія України, відповідно активи, які знаходяться на ній, декларувати не заборонено.

Але! Наразі на тимчасово окупованій території не працюють українські фінустанови, натомість працюють фінустанови російські. Ясна річ, що гроші, які розміщені в цих фінустановах, хай навіть розташованих на території Криму чи Донбасу, у нульову декларацію вносити не можна. Тож фактично задекларувати можна хіба що розташоване на території Криму чи Донбасу нерухоме майно. Та й то лише за умови, що воно набуте до окупації. В іншому випадку майно вважається набутим незаконно, і його декларування забороняється.