ФОП на ЄП групи 2 і ресторанний бізнес. Спершу про те, чи може ФОП-єдиноподатник продавати обіди підприємству-загальносистемнику? Чи не буде в цьому порушення умов перебування на ЄП?
ФОП-єдиноподатникам групи 2 дозволено здійснювати продаж товарів, а також займатися діяльністю у сфері ресторанного господарства (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Причому жодних умов за суб’єктним складом для цього не встановлено. Тому єдиноподатники-другогрупники, що ведуть ресторанний бізнес, можуть працювати як із фізособами, так і з суб’єктами господарювання (юрособами і ФОП) незалежно від їх системи оподаткування. На це звертають увагу й податківці (див. БЗ 107.01.02 і листи ДПСУ від 24.09.2020 р. № 3983/ІПК/99-00-04-05-03-06 і від 09.11.2020 р. № 4613/ІПК/99-00-04-05-03-06). Тож другогрупники можуть як торгувати з будь-якими покупцями (у тому числі загальносистемниками), так і виконувати спецзамовлення у рамках ресторанної діяльності.
ПДВ-реєстрація. Тепер про ПДВ-реєстрацію айтішника-юрособи і підрахунок обсягів операцій з постачання. Нагадаємо, що обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, в якої загальна сума операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн без урахування ПДВ (п. 181.1 ПКУ).
Для цього при підрахунку 1-мільйонного критерію враховують тільки ті операції, які:
— є постачанням (тобто відповідають визначенням «постачання товарів» з п.п. 14.1.191 ПКУ і «постачання послуг» з п.п. 14.1.185 ПКУ);
— є оподатковуваними (тобто оподатковуються за ставками 20 %, 14 %, 7 %, 0 %). Проте податківці також вимагають ураховувати й пільгові постачання, тобто операції, звільнені від ПДВ (БЗ 101.02).
А ось необ’єктні постачання (тобто які не є об’єктом ПДВ) при розрахунку 1-мільйонного обсягу не враховуються.
Безоплатні обіди для працівників. Надання безоплатних обідів для працівників потрапляє під визначення постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому такі операції треба врахувати при підрахунку 1-мільйонного обсягу для реєстрації платником ПДВ.
На те, що операції з безоплатної передачі товарів/безоплатного надання послуг враховуються в цілях ПДВ-реєстрації, звертають увагу й податківці (БЗ 101.02, лист ДПСУ від 25.05.2020 р. № 2183/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Для цього беруть вартість таких активів за даними бухобліку.
Постачання ІТ-послуг нерезиденту. Як відзначалося, при підрахунку 1-мільйонного обсягу не враховують необ’єктні постачання і враховують пільгові. Проте до кола яких операцій потрапляє постачання ІТ-послуг нерезиденту: необ’єктних чи пільгових?
При постачанні нерезиденту ІТ-послуг місце їх постачання визначають за правилами «послугового» п. 186.3 ПКУ (тобто за отримувачем). Оскільки він — нерезидент, то в послуг місце постачання «за межами». Тому такі операції не є об’єктом ПДВ. І застосувати до них ІТ-пільгу з п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ неможливо. Про те ж говорять і податківці (БЗ 101.05, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 74, с. 27).
Ну а оскільки операції — необ’єктні (а не пільгові), то їх у підрахунку обсягів для цілей ПДВ-реєстрації враховувати не треба. Про те, що послуги з місцем постачання «за межами» не включаються до загального обсягу операцій з постачання для цілей ПДВ-реєстрації, твердять і податківці (лист ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2045/ІПК/99-00-21-03-02-06).
