Металобрухтна ПДВ-пільга

Звільнений металобрухт

Тимчасово, до 01.01.2022 р., операції з постачання, у тому числі імпорту та експорту брухту чорних і кольорових металів, звільнені від оподаткування ПДВ (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому під цю пільгу потрапляє постачання не усього поспіль металобрухту, а тільки того, що зазначений у «чорному» і «кольоровому» Переліках, затверджених КМУ від 12.01.2011 р. № 15.

Пільговий металобрухт представлений у Переліках у розрізі кодів УКТ ЗЕДи Так, наприклад, у першому Переліку серед металевих відходів під позицією 7204 41 10 00 згідно з УКТ ЗЕД значаться: токарна стружка, обрізки, уламки, відходи фрезерного виробництва й ошурки з чорних металів. У другому Переліку серед відходів кольорових металів під позицією 8548 10 21 00 і 8548 10 91 00 значаться відпрацьовані акумулятори.

А ось дорогоцінний брухт (золото, срібло, платина, паладій, іридій, родій, осмій, рутеній), що утворився на підприємстві, наприклад, при розбиранні ОЗ, під пільгу не потрапляє. Його здають з нарахуванням ПДВ (див. БЗ 101.07).

Пільга на постачання металобрухту обов’язкова до застосування усіма платниками, без винятку.

А усе тому, що ця пільга встановлена ПКУ відносно певних операцій (код металобрухтної пільги згідно з актуальним Довідником пільг № 104/2, доведеним листом ДПСУ від 01.07.2021 р.: 14060465 — у разі внутрішніх постачань, 14060470 — у разі експорту).

ПН на металобрухт

На постачання металобрухту завжди оформляємо окрему ПН (п. 17 Порядку № 1307). При заповненні лівого верхнього кута ПН у ньому треба зробити позначку «Без ПДВ» у графі «Складені на операції, звільнені від оподаткування».

Заголовна частина «пільгової» ПН у загальному випадку заповнюється без будь-яких особливостей. Тобто в ній платник зазначає власні дані (для продавця) і дані одержувача товарів або послуг за ПДВ-пільгованими постачаннями (для покупця). Оскільки ПН без нарахування ПДВ, то в розділі А рядки II — Х не заповнюються.

Є свої особливості в розділі Б. У графі 3.1 слід зазначити відповідний код УКТ ЗЕД пільгового металобрухту. Причому зважаючи на особливості, пов’язані з розбіжністю у вазі (при прийманні металобрухту (детальніше про це див. «Здавання металобрухту і макулатури») у графі 6 ПН, на наш погляд, слід зазначати кількість (вага кг) маси нетто, тобто вже за вирахуванням відсотка засміченості, за яке підприємство отримає гроші. Підставою для заповнення податкової накладної буде Акт приймання, виписаний спецпідприємством, що приймає металобрухт. Незважаючи на те, що операція пільгова, у графі 8 наводимо код ставки 903, а в графі 9 — код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг (14060465 — згідно з довідником № 104/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2021 р. (лист ДПСУ від 01.07.2021 р.). Для звільненого експорту брухту передбачений інший код — 14060470. У графі 10 ставимо обсяг пільгового постачання, а графу 11 не заповнюємо (нулі, прокреслення інші значки або символи в цій графі не ставимо (див. БЗ 101.16).

І ще один важливий момент. У разі звільненого від ПДВ пільгового постачання металобрухту дотягувати базу оподаткування до нижньої межі згідно з п. 188.1 ПКУ нераціонально. Як пояснюють податківці, у разі здійснення платником постачання пільгового металобрухту за ціною нижче мінбази, складають тільки одну ПН на пільгове постачання — виходячи з фактичної ціни продажу (див. БЗ 101.16).

Одну ПН складають і в частині дешевого пільгового експорту, зазначаючи в гр. 7 ПН договірну вартість металобрухту з гр. 42 експортної МД (п. 189.17 ПКУ).

У декларації з ПДВ пільгове постачання металобрухту відображають у ряд. 5 і 5.1.

Крім того, такі пільгові операції заносять в окремий рядок таблиці 2 додатка Д5 до декларації з ПДВ: у графі 2 — вказують найменування пільги згідно з Довідником пільг, у графі 3 — код пільги, у графі 4 — суму ПДВ, не сплачену до бюджету у зв’язку з пільгою, у графі 5 — обсяг пільгової операції. У графі 6 відображаємо обсяг операцій придбаних у минулих або поточному періоді товарів, використаних у пільговому постачанні металобрухту. Детальніше про розрахунок пільги див. «Податки & бухоблік», 2020, № 64, с. 5.

А ось для відображення операцій з пільгового експорту металобрухту передбачений окремий ряд. 2.2 декларації з ПДВ (до рядка 5.1 декларації з ПДВ і додатка Д5 пільговий експорт не потрапляє).

Розподіл ПДВ

Як ми знаємо, тільки-но у ПДВ-обліку з’являється пільгова операція, то, як правило, платник стає заручником ст. 199 ПКУ, що вимагає (1) нарахування розподільчо-компенсуючих податкових зобов’язань на витрати «подвійного» призначення в періоді здійснення пільгового постачання і (2) проведення їх перерахунку у кінці року.

Проте при постачанні пільгового металобрухту робити цього не треба. Як передбачено п. 199.6 ПКУ, правила ст. 199 ПКУ не застосовуються при постачанні платником відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у платника податків у результаті переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, у будівництві, при розбиранні (демонтажі) ліквідованих ОЗ та інших подібних операціях.

Тобто

Тому якщо у вас продаж відходів металу — єдине пільгове постачання, то:

— ані розраховувати ЧВ,

— ані розподіляти ПДВ (тобто нараховувати розподільчі ПЗ) не треба.

Причому зверніть увагу, що перелік «металобрухтоутворюючих» операцій у п. 199.6 ПКУ не закритий і передбачає утворення як промислового, будівельного, розбірного металобрухту, так і від «інших подібних операцій». Тобто, по суті, охоплює будь-який металобрухт, що утворився через різні обставини в ході діяльності платника. А тому здача будь-якого власного металобрухту, незалежно від причин його виникнення (у тому числі здача на металобрухт старих/зіпсованих товарів), не спричинить розподілу ПДВ.

До речі, аналогічно розуміють п. 199.6 ПКУ і податківці див. листи ДФСУ від 22.12.2018 р. № 5364/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 05.04.2018 р. № 1387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Причому, роз’яснюють, що здача на металобрухт у тому числі й запасів, зіпсованих, наприклад, при пожежі, не тягне за собою розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ (див. лист ДФСУ від 26.09.2019 р. № 406/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Щоправда, в консультації, яка нещодавно з’явилася у БЗ 101.24, податківці чомусь зазначили, що металобрухтно-пільгові постачання слід уключати в загальні обсяги і враховувати при розрахунку ЧВ у гр. 4 табл. 1 додатка Д6 (детальніше про це див. «Податки бухоблік», 2021, № 23, с. 28). За логікою податківців, виходить, що при постачанні пільгового металобрухту платникові тут же слід розраховувати і декларувати ЧВ (тобто подавати додаток Д6 з розрахунком частки в таблиці 1). А це геть суперечить ПКУ, яким прямо передбачено, що правила розподілу не стосуються таких пільгових постачань і до них незастосовні.

Вважаємо, що так вчиняти неправильно: згідно з п. 199.6 ПКУ операції з постачання пільгового металобрухту однозначно знаходяться поза розподілом. І підтягувати такі операції в загальні обсяги до розрахунку ЧВ неправильно. Їм узагалі не місце в додатку Д6!

І якщо дотримуватися сумнівної позиції податківців, платник тільки зашкодить собі, викрививши свій показник ЧВ, а заразом і дані декларації з ПДВ.

Компенсуючі ПЗ

Другий момент стосується нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, зважаючи на те, що придбані з ПДВ активи (запаси, сировина, товари, матеріали тощо) списуються на металобрухт (для участі у звільнених від ПДВ постачаннях). Тут усе залежить від конкретної ситуації.

Металобрухт від безПДВшних товарів. Не доведеться нараховувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ, якщо товари, які перетворилися на металобрухт, від самого початку:

— придбані без ПДВ або

— придбані з ПДВ, але право на податковий кредит за ними у платника так і не виникло (постачальник не зареєстрував ПН або ж припустився в ній істотних помилок в обов’язкових реквізитах, які заважають ідентифікувати операцію).

Металобрухт з відходів металу. Якщо металобрухт утворився в результаті переробки металу, нараховувати компенсуючі ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ не треба. Адже, по-перше, метал як сировина отримувався з метою використання в оподатковуваних операціях і в них же і використовувався (у виробництво пускають увесь метал, а відходи металу, що утворилися, — це результат його виробничої переробки).

По-друге, п. 198.5 ПКУ говорить про нарахування «компенсуючих» ПЗ, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях (тобто у нашому випадку це має бути придбаний метал. Отримані стружка та відходи металу — це вже абсолютно інший товар). З цих причин п. 198.5 ПКУ тут не діє. Так вважають і податківці (див. лист ДПСУ від 11.06.2021 р. № 2378/ІПК/99-00-21-03-02-06). За ненарахування компенсуючих ПЗ виступає і суд (див. постанову ВСУ від 07.07.2021 р. у справі № 540/726/19 //reyestr.court.gov.ua/Review/98146405), детальніше «Неоподатковувані відходи виробництва: питання ПДВ» цього номера.

Зіпсовані запаси. Інша річ, якщо металозаготовки придбані з ПДВ для виробництва готової продукції, але через тривале зберігання в неналежних умовах уся партія втратила свої первинні якості (покрилася іржею). Ці заготовки тепер можуть бути продані тільки як пільговий металобрухт. У такій ситуації метал, пролежавши на складі, так і не взяв участі в оподатковуваній діяльності. І якщо він придбавався з ПДВ, його доведеться компенсувати — нарахувати «компенсуючі» ПЗ за ставкою 20 % як за товарами, використаними в «пільгових» (звільнених від ПДВ) операціях (згідно з п.п. 198.5 ПКУ). До того ж ПЗ нараховуємо виходячи з бази, визначеної п. 189.1 ПКУ, тобто за товарами — виходячи з вартості їх придбання.

Неліквідний товар. Аналогічна попередній і ситуація, якщо металобрухтом став неліквідний (що втратив свої первинні якості) товар, який придбавався з ПДВ, і платник відобразив за ним ПК. При списанні такого товару на металобрухт платник повинен нарахувати компенсуючі ПЗ виходячи з усієї вартості придбання.