Висновок документа
При укладанні договору відступлення права вимоги (факторингу) постачальник-касовик складає податкову накладну (ПН) на боржника датою оформлення такого договору. При цьому боржник має право на податковий кредит (ПК), проте не має права на бюджетне відшкодування (БВ)
Фіскали розглянули особливості ПДВ-обліку договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги, ст. 1077 ЦКУ), укладеного постачальником-касовиком (працюючим за касовим методом обліку ПДВ).
Що у постачальника? Відступлення права грошової вимоги постачальником-касовиком фіскали ототожнюють з отриманням останнім інших видів компенсації за поставлені товари/послуги (п.п. 14.1.266 ПКУ). Тому, на думку фіскалів, постачальникові слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і скласти ПН на дату оформлення належним чином договору факторингу (списання дебіторської заборгованості). Такі роз’яснення у податківців були і раніше (див. листи ДПСУ від 03.03.2020 № 895/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 18.06.2018 № 2685/ІПК/04-36-12-01-16, ГУ ДФС у Київській обл. від 27.04.2018 № 1915/ІПК/10-36-12-02-11).
Що у боржника? Боржник на підставі ПН постачальника має право відобразити ПК. При цьому радує, що податківці ні словом не обмовилися про нарахування боржником компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Адже раніше фіскали ставили під сумнів ПК у боржника, що не оплатив товар безпосередньо постачальникові (при здійсненні оплати за товар/послугу третьою особою), і вимагали урівноважувати його компенсуючими ПЗ (листи ГУ ДПС у м. Києві від 12.07.2021 № 2714/ІПК/26-15-04-02-16, ДПСУ від 21.10.2020 № 4359/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 16.03.2020 № 1091/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 09.10.2018 № 4355/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 06.06.2018 № 2476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Що це? Пом’якшення позиції? Сподіваємося. В усякому разі в останніх роз’ясненнях щодо відступлення права вимоги (факторингу) податківці про нарахування компенсуючих ПЗ боржником нічого не говорять (БЗ 101.15, листи ДПСУ від 18.08.2021 № 3075/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 05.11.2020 № 4562/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 16.10.2020 № 4294/ІПК/99-00-05-06-02-06). Як і не вимагають від постачальника показувати таку операцію у безПДВшному рядку 5 декларації (детальніше історію питання див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 90, с. 4).
Проте у боржника можуть виникнути проблеми з бюджетним відшкодуванням. Оскільки податківці, як і раніше, не визнають у боржника права на БВ. Податківці посилаються на п. 200.4 ПКУ, відповідно до якого бюджетному відшкодуванню підлягають суми ПДВ, фактично сплачені у звітному і попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету. Ну а оскільки при відступленні права вимоги боржник перераховує плату за товар не постачальникові, а третій особі (новому кредиторові), боржник, на думку фіскалів, не може заявити сплачений ПК до БВ.
Таку ж «антиБВшну» позицію податківці висловлювали і раніше (листи ГУ ДФС у Київській обл. від 19.04.2019 № 1702/ІПК/10-36-12-02, ДФСУ від 06.09.2018 № 3879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.11.2016 № 24597/6/99-99-15-03-02-15).
Втім, тішить, що право на БВ у боржників при зміні кредитора допомагали відстояти суди. Суди дивилися на проблему ширше і зазначали: оскільки ПК оплачений (БВ-умова дотримується) і при відступленні відбувається заміна кредитора (постачальника), то оплата новому по суті постачальникові є правомірною і не суперечить п. 200.4 ПКУ (ухвала Житомирського апеляційного адмінсуду від 18.07.2016 у справі № 817/3441/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/59017543).
