Від яких штрафів (не) рятує карантин

Страхові порушення

На час карантину (з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ введено в дію мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, тобто санкції, які встановлені, у першу чергу, ПКУ. Хоча навіть із цього мораторію є декілька винятків.

Так, наприклад, одним із таких винятків є штраф за страхові порушення. Мова йде про застосовується санкцій, передбачених ст. 123¹ ПКУ, у вигляді штрафу за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії. Протягом карантину його фіскали накласти можуть.

Хоча, якщо говорити про інші штрафи, що накладають на страховика та страхувальника, то від них карантинний мораторій рятує. Наприклад, можна не боятися штрафів за заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за ст. 123 ПКУ, що накладають на страховика та страхувальника

За відчуження майна

Під карантинний мораторій не потрапляють також штрафи за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу. Такий штраф передбачений ст. 116 ПКУ

Пальні, спиртові, алкогольні та тютюнові порушення

Законодавці не дали права уникнути під час карантину штрафів за:

1) порушення обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Мова йде про штрафи, передбачені пп. 128¹.2, 128¹.3 та 228.3 ПКУ;

2) нецільове використання пального, спирту етилового, передбачених пп. 229.1.17, 229.2.16, 229.3.18, 229.4.16, 229.5.18, 229.6.14, 229.7.16 ПКУ та п.п. 229.8.12 ПКУ;

3) необладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками. Діє штраф за п. 128¹.1 ПКУ;

4) нездійснення функцій у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Штраф накладають відповідно до п. 221.5 ПКУ;

5) реалізацію пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку. Накладуть штраф згідно з п. 117.3 ПКУ

ПДВ, рентні та акцизні штрафи

Не діє мораторій на всі податкові штрафи, які стосуються нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати. Так, зокрема, фіскали переконані, що платники ПДВ, акцизу та ренти на період карантину не звільнені від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ), несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань (ст. 124 ПКУ — 5 або 10 %, а в разі умисного порушення — 25 % від суми зобов’язань залежно від строку прострочення їх сплати).

Крім того, також не уникнути штрафу за ст. 123 ПКУ. Цей штраф накладають фіскали в основному на підставі перевірок. Враховуючи це і той факт, що багато видів

перевірок на сьогодні не проводяться через мораторій, накласти його можуть тільки у випадку, коли прийдуть фіскали на дозволену документальну перевірку.

На сьогодні документальні позапланові перевірки з відшкодування й від’ємного значення з ПДВ під мораторій не підпадають. Тому, як мінімум, платники ПДВ під штраф за ст. 123 ПКУ на час карантину можуть потрапити.

Разом із тим до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування на час карантину, не включені штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК до них та АН/РК до них. Отже, платники ПДВ і акцизу за несвоєчасну реєстрацію ПН і АН під час карантину штрафу можуть не боятися.

Крім цього, протягом карантину платникам ПДВ, акцизу і ренти, як і платникам інших видів податків, не слід боятися нарахування пені (див. нижче)

За невзяття на облік

Під час карантину можна не боятися:

1) суб’єктам господарювання штрафу за неподання чи подання з помилками фіскалам документів для взяття на облік, внесення змін до своїх облікових даних, неподання відомостей про осіб, які ведуть бухоблік та/або складають податкову звітність (п. 117.1 ПКУ). Штраф на ФОП — 340 грн, на юросіб — 1020 грн;

2) нерезидентам штрафу за діяльність через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік (п. 117.4 ПКУ). Радимо всім нерезидентам до кінця карантину стати на облік у податковій, оскільки штраф за таке порушення чималий — 100000 грн. Про реєстрацію нерезидентом див. «Податки & бухоблік», 2021, № 37

За неподання звітності

Також на час карантину всі платники податків, крім платників ПДВ, ренти та акцизу (див. вище), звільнені від штрафів за несвоєчасне подання податкової звітності (ст. 120 ПКУ) та об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ (ст. 119 ПКУ).

Зауважимо: під мораторій потрапляє вся звітність (місячна, квартальна, річна), якщо граничний строк її подання припадає на час карантину. Річ у тому, що датою вчинення (виникнення) порушення щодо неподання чи несвоєчасного подання звітності варто вважати перший календарний день, що настає за граничним строком подання декларації, розрахунку тощо.

Щоб вас не покарали за несвоєчасне подання звітності під час карантину, бажано подати її до останнього дня дії карантину

За несвоєчасну сплату

Карантинний мораторій на штрафи звільняє:

— всіх суб’єктів, крім платників ПДВ, акцизу та ренти (див. вище), від штрафу (5 чи 10 %, зважаючи на кількість днів прострочення) за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання протягом визначених ПКУ строків (п. 124.1 ПКУ);

— ФОП-спрощенців — платників груп 1 і 2 від 50 % штрафу згідно зі ст. 122 ПКУ за несплату чи несвоєчасну сплату суми авансового ЄП.

Причому це стосується плати за всі звітні періоди (місяць, квартал, рік), головне, щоб порушення, а саме несвоєчасна сплата, відбулося під час карантину. Датою порушення варто вважати наступний календарний день за останнім днем визначеного ПКУ строку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання. Адже саме з цього дня за ст. 124 та 122 ПКУ рахуватиметься кількість днів прострочення сплати боргу.

При цьому вважаємо, що фіскали точно не будуть наполягати на штрафах, якщо податкове зобов’язання з простроченням буде погашено у період карантину

За неутримання податку

Карантинний мораторій також звільняє від штрафів суб’єктів за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента чи іншого платника податків (ст. 125¹ ПКУ).

Мова йде про неутримання і несплату до бюджету ПДФО і ВЗ з доходів фізосіб, податку на репатріацію при виплаті нерезиденту, доходів із джерелом їх походження з України тощо.

При цьому варто пам’ятати, що штрафний мораторій із п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ лише звільняє від відповідальності за порушення, а не скасовує виконання податковим агентом його обов’язку. Тобто податковому агенту все одно доведеться сплатити податок з доходів інших платників. Якщо він при виплаті не утримав цей податок, то йому доведеться це робити зі своєї кишені.

Щоб уникнути штрафу, слід не тільки дотриматися, щоб неутримання та несплата податку з доходів інших відбулися в періоді дії карантину, а й щоб виправлення упущення відбулося до закінчення карантину

Реєстрація ПН та АН

Як було сказано вище, карантинний мораторій не поширюється на порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ й акцизу. Але, як бачимо, серед некарантинних винятків про порушення строків реєстрації ПН/АН та РК до них не згадується.

Тож сміливо заявляємо, що «карантинний» мораторій поширюється на штрафи за порушення строків реєстрації ПН, установлені ст. 120¹ ПКУ, та АН, установлені ст. 120² ПКУ. На цьому наголошують і фіскали у БЗ 101.27 та 114.09 (ср. ).

При цьому, щоб не було санкцій, зареєструвати ПН та АН слід у строк до закінчення карантину

Пеня

Під час карантину нарахування пені за ст. 129 ПКУ не здійснюється, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому варто пам’ятати, що:

— стосується це звільнення нарахування всіх видів пені щодо всіх видів податків, у тому числі й пені при самостійному виправленні помилок;

— пеня не нараховується саме за період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. При цьому той факт, коли виникло порушення, щодо якого нараховано пеню (до карантину чи під час), і чи буде таке порушення усунуте (наприклад, погашено борг) після карантину чи під час його дії, значення не має. Пені бути не повинно;

— якщо податківці за період карантину нарахували пеню, то щоб її списали, платити цю пеню в бюджет не потрібно. Ті, хто її сплатять, на жаль, повернути кошти з бюджету не зможуть... Звідси висновок — не поспішайте платити пеню

Уточнення зобов’язань

Карантинний мораторій стосується також самоштрафів. Тобто якщо суб’єкт господарювання виправлятиме помилки, допущені під час карантину, шляхом подання уточнюючої декларації (наприклад, з податку на прибуток), то в такій уточнюючій декларації він не буде нараховувати ні самоштрафу, ні пені у разі виправлення помилки, яка призвела до заниження податкових зобов’язань.

Щоправда, майте на увазі: податківці вважають, що самоштрафу і пені не буде, тільки якщо карантинні помилки платник устигне виправити до завершення карантину (БЗ 102.20.02). Проте ми з такою позицією фіскалів не згодні і вважаємо, що звільнення від санкцій зберігається незалежно від того, коли будуть виправлені помилки карантинного періоду. Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 24.

Водночас при виправленні на карантині помилок за старіші докарантинні періоди від самоштрафу звільнень немає (БЗ 132.01)

Потрапили під карантин

Під час карантину суб’єктів господарювання звільнено від деяких ЄСВ-штрафів. Перелік штрафів, від яких звільнено платників ЄСВ, міститься у п.п. 9¹¹.1 розд. VIII Закону № 2464. До звільненого переліку потрапляють:

1) штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ або його несвоєчасне перерахування. За таке порушення передбачено відповідальність у розмірі штрафу 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449). При цьому звільнення від цього штрафу діє, тільки коли платник несвоєчасно сплатив (несвоєчасно перерахував) ЄСВ у бюджет у карантин.

Якщо ЄСВ узагалі не буде сплачено до моменту виявлення, то на нього мораторій не поширюється;

2) неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), тобто несплата ЄСВ при виплаті зарплати (доходу). Штраф за таке порушення — 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ (авансових платежів) (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 5 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Оскільки банки контролюють сплату ЄСВ при виплаті зарплати (доходу), то, по суті, допустити це порушення, а отже й уникнути відповідальності за такі дії, можуть тільки суб’єкти, які платять зарплату з виручки через касу. Інші такого порушення зазвичай просто не допускають. Хоча інколи деякі суб’єкти при виплаті доходу через банк платять меншу, ніж слід, суму ЄСВ. Банки такий платіж пропускають. Від відповідальності захистить мораторій на штрафи;

3) несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів. Мова йде про звільнення від штрафу за неподання об’єднаної звітності за ст. 119 ПКУ (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 6 п. 2 розд. VII Інструкції №449). Від цього штрафу захищає платників податковий мораторій на штрафи (див. вище).

Також під час мораторію суб’єктів звільнено від нарахування пені, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п.п. 9¹¹.2 розд. VIII Закону № 2464). Застосовується це звільнення в тому ж порядку, що і звільнення від податкової пені (див. вище)

Мораторій не поширюється

Водночас є ціла низка випадків, коли карантинний мораторій від ЄСВ-штрафів не рятує. А саме в період карантину доведеться заплатити:

1) 10 % штраф (але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 3 п. 2 розд. VII Інструкції № 449);

2) штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн) (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 1 п. 2 розд. VII Інструкції № 449) за ухилення від узяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ;

3) штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 4 п. 2 розд. VII Інструкції № 449) за неналежне ведення бухгалтерської документації

РРО-штрафи

Що стосується не податкових штрафів, а штрафних санкцій з усіх інших нормативів/сфер, у тому числі й тих, які застосовують податківці, то на них податковий мораторій не поширюється.

Тож під час карантину можуть застосувати штрафні санкцій, які накладаються згідно із:

— Законом про РРО, зокрема, за незастосування РРО/ПРРО чи невидачу чеків РРО тощо;

— Законом № 481, зокрема штрафи за безліцензійні операції з пальним, алкоголем, необладнання складів лічильниками тощо;

— Закону про валюту, у частині нарахування ЗЕД-пені за порушення 365-денних строків ЗЕД-розрахунків тощо;

— КУпАП, тобто мова йде про адмінвідповідльність, у тому числі й за порушення строків подання звітності, сплати податків і зборів, ЄСВ, готівкового обігу тощо.

Водночас зазвичай ці штрафи (крім пені в ЗЕД) накладаються тільки після здійснення фіскалами перевірок платників податку. На сьогодні діє мораторій на багато видів перевірок (див. «Перевірки в карантин: основи»). Тому, по суті, РРО-, алко- та адмінштрафи в період карантину не накладаються. Але це не означає, що після карантину вони зникнуть. Якщо фіскали прийдуть у післякарантинні періоди на перевірку і виявлять порушення, штрафи за які не потрапили під карантинний мораторій, наприклад ФОП не видав розрахункові документи при торгівлі через РРО, то уникнути відповідальності не вдасться

Алкоштрафи

ЗЕД-штрафи

Адмінштрафи