Неприбутковий статус НПО втрачає щойно: (1) використає дохід (прибуток) для інших цілей, ніж на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, або (2) розподілить дохід (прибуток) чи його частину серед засновників (учасників), членів, працівників (окрім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, або (3) допустить невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації — вимогам, визначеним абз. другим пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ. Кожне із цих порушень призведе НПО до виключення з Реєстру неприбутківців.
Наслідки порушень
Порушення виявляє НПО самостійно. Порядок дій НПО, що порушила неприбуткові вимоги, прописаний у п.п. 133.4.3 ПКУ. Там сказано, що в разі недотримання вимог п. 133.4 ПКУ (а для релігійних організацій — абз. 2 п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 ПКУ) НПО потрібно:
1) подати у строк для місячного податкового періоду (протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця, в якому допущено порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ)), Звіт про використання доходів (прибутку) НПО за період з початку року (або з дати отримання неприбуткового статусу, якщо він отриманий пізніше) по останній день місяця, в якому допущено порушення (про подання фінзвітності див. «Звіт неприбутківця — від і до» цього номера);
2) зазначити (у частині II Звіту, див. «Звіт неприбутківця — від і до» цього номера) і сплатити суму самостійно нарахованого зобов’язання з податку на прибуток.
Врахуйте! Податкове зобов’язання розраховується тільки виходячи із суми операцій нецільового використання активів (виходячи з балансової вартості таких активів, БЗ 102.04 — діяла до 23.05.2020 р.). Інші операції, здійснені в місяці порушення, податком на прибуток не обкладають. Адже згідно з п.п. 133.4.3 ПКУ і п. 17 Порядку № 440
НПО виключається з Реєстру і вважається платником податку на прибуток з місяця, наступного за місяцем, у якому допущено порушення
Зверніть увагу: подати Звіт необхідно також, якщо статутні документи припинили відповідати вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ (хоча податкових зобов’язань не буде).
Далі за період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому допущено порушення, по 31 грудня звітного року НПО зобов’язана:
1) щоквартально подавати декларацію з податку на прибуток (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ));
2) сплачувати податок у строк, передбачений для квартального періоду (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ));
3) щоквартально (разом із декларацією) подавати фінзвітність (причому навіть у тому випадку, якщо за бухзаконодавством квартальну фінзвітність підприємство, у принципі, подавати не повинно (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779)).
З наступного звітного податкового року жодних особливостей для такої НПО не передбачено — вона подає декларацію і фінзвітність, сплачує податок у загальному порядку, як і будь-який інший платник податку на прибуток (п.п. 133.4.3 ПКУ, БЗ 102.04).
Порушення виявляють контролери. У п.п. 133.4.4 ПКУ сказано: якщо контролери встановлять факт використання доходів НПО для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ, вони виключать таку організацію з Реєстру і нарахують зобов’язання з податку на прибуток, штраф та пеню згідно з ПКУ.
Причому податкові зобов’язання, штраф і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому допущено порушення.
Виявивши порушення, контролери податкові зобов’язання за місяць порушення нараховують на суму всіх операцій
Не уникнути тут і штрафів згідно з п. 123.1 ПКУ — у розмірі 10 % нарахованого контролерами зобов’язання (при виявленні умислу — 25 %). Та й пеню податківці напевно розрахують на всю суму нарахованих зобов’язань починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати зобов’язань за період, у якому були порушені вимоги п. 133.4 ПКУ (ср. ).
Хоча у разі своєчасної сплати платником зобов’язань, нарахованих контролерами, підстав для пені взагалі немає (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 12, с. 4). А поготів розрахованої виходячи з повної суми таких зобов’язань. Адже навіть якщо погодитися з нарахуванням пені за занижений період, зобов’язання за період, у якому допущено порушення, занижені тільки на суму операцій нецільового використання, саме на які платник і повинен був їх нарахувати самостійно.
У п.п. 133.4.4 ПКУ згадується тільки про використання доходів (прибутків) на цілі, не передбачені п.п. 133.4.2 ПКУ. А ось про розподіл доходів серед учасників (інших заборонених осіб) і про відповідність статутних документів вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ не згадується.
Утім, і в разі розподілу доходів, і в разі невідповідності НПО та/або її статутних документів вимогам з п. 133.4 ПКУ податківці виключать НПО з Реєстру (п. 16 Порядку № 440). І зроблять це з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому не були дотримані вимоги п. 133.4 ПКУ (п. 17 Порядку № 440).
Причому в разі розподілу доходів податківці, орієнтуючись на п.п. 133.4.4 ПКУ, теж нарахують зобов’язання, штраф і пеню за весь період починаючи з місяця порушення. Адже розподіл доходів — це не що інше, як використання доходів для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ.
А ось у разі невідповідності статутних документів податкові зобов’язання/штраф/пеня будуть нараховані починаючи з місяця, що настає за місяцем порушення, тобто з дати виключення організації з Реєстру неприбутківців.
До того ж порушнику загрожує штраф за неподання необхідної при розреєстрації з неприбутківця звітності, переліченої в п.п. 133.4.3 ПКУ, у розмірі 340 грн, за повторне порушення протягом року — 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). А в разі неподання реєстраційної заяви «зміни» — штраф згідно з п. 117.1 ПКУ в розмірі 1020 грн (за повторне порушення протягом року — 2040 грн). Щоправда, на період карантину платники, що проштрафилися, мають індульгенцію щодо штрафів і пені (п. 521 розд. 10 підрозд. ХХ ПКУ).
«З коли» знову в неприбутківці
НПО, що втратила неприбутковий статус, може подати заяву про повторне включення до Реєстру тільки після закінчення звітного календарного року, в якому вона була з нього виключена, — з початку наступного календарного року (див. лист ДФСУ від 19.06.2017 р. № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, БЗ 102.04, що втратила чинність з 01.01.2018 р., але, напевно, податківці дотримуються цієї точки зору й сьогодні).
Обґрунтування такому підходу можна знайти у вимогах п.п. 133.4.3 ПКУ, який указує, що платник, який порушив умови неприбутковості, тільки з наступного року переходить на загальні правила. Тобто тільки з наступного року поновлює всі свої права та обов’язки, у тому числі й можливість зареєструватися НПО.
