Неприбутківець і ПДВ

Де неприбутківці, а де ПДВ?

Претендувати на статус ПДВшника може кожен суб’єкт господарювання, який відповідає визначенню особи, наведеному у п.п. 14.1.139 ПКУ. Зокрема, особою для цілей ПДВшного розд. V ПКУ є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі. Податківці, не довго думаючи, заявляють, що за цією категорією до складу «ПДВшних осіб» входять у тому числі й неприбуткові організації (див. роз’яснення ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 18.07.2019 р.)*.

* Див.: zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/385681.html

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг (п. 185.1 ПКУ). Визначення таких операцій наведено у пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ.

Отже, можна зробити проміжний висновок:

Так само, як, власне будь-які інші суб’єкти господарювання. Норма п. 180.1 ПКУ, яка окреслює коло платників ПДВ, не робить жодних винятків для неприбутківця.

ПДВ-реєстрація і ПДВ-оподаткування

Є два основних механізми, за якими неприбутківець може зіткнутися з ПДВ: (1) реєстрація платником ПДВ (для тих неприбутківців, які ще ними не є); (2) оподаткування операцій з постачання (для тих неприбутківців, які платниками ПДВ вже зареєстровані).

Реєстрація платником ПДВ. Правила ПДВ-реєстрації для неприбуткових організацій нічим не відрізняються від решти суб’єктів господарювання. Відтак неприбуткові організації можуть реєструватися платниками ПДВ як в обов’язковому, так і в добровільному порядку.

Питання про обов’язкову ПДВ-реєстрацію постає тоді, коли у неприбуткової організації протягом останніх 12 календарних місяців набирається ПДВ-оподатковуваних операцій з постачання на 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ). На думку податківців, у розрахунок цього 1 млн грн уключаються (1) операції, які оподатковуються за ставками 20 %, 7 %, 0 %**; (2) операції, звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197 або підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (БЗ 101.02).

** І ставки 14 %, яка стане реальністю, якщо Президент підпише законопроєкт № 3656.

Якщо неприбутківець «набрав» 1-мільйонний обсяг, він зобов’язаний подати Заяву за ф. № 1-ПДВ не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому досягнуто ПДВ-мільйона (п. 183.2 ПКУ)***. Податківці підтверджують це (див. лист ДПСУ від 05.11.2020 р. № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06).

*** Докладно про ПДВ-реєстрацію читайте у «Податки & бухоблік», 2019, № 65.

Якщо неприбутківець не досягнув ПДВ-мільйона, але статус платника ПДВ йому все одно потрібен, можна скористатися добровільною ПДВ-реєстрацією (п. 182.1 ПКУ). Заява за ф. № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (п. 183.3 ПКУ).

Оподаткування ПДВ. Якщо неприбуткову організацію зареєстровано платником ПДВ, то слід пам’ятати, що: (1) ПДВ оподатковуються тільки операції з постачання товарів чи послуг; (2) операції з постачання оподатковуються за ставкою, яку для них визначає ПКУ.

Операції з постачання

У «звичайних» суб’єктів господарювання немає жодних проблем із об’єктом оподаткування ПДВ. Вони регулярно здійснюють операції з постачання товарів чи послуг у розумінні пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ. А от говорячи про неприбутківців, доцільно зупинитися окремо на тих операціях, які вони здійснюють.

Усю діяльність (і доходи) неприбуткової організації можна умовно поділити на: (1) статутну; (2) дозволену господарську; (3) іншу, не заборонену законом. Давайте подивимося окремо на кожну з цих категорій!

Доходи від статутної діяльності. До таких доходів належать членські й благодійні внески, добровільні пожертви, цільова та нецільова фінансова допомога, грантові надходження, міжнародна технічна допомога та інші доходи, які отримує неприбуткова організація в межах своєї статутної діяльності.

Тому вони ніяк не впливають на обов’язок неприбутківця-безПДВшника реєструватися платником ПДВ і не оподатковуються цим податком у вже зареєстрованого платника.

Доходи від господарської діяльності. Такі доходи — предмет основної та пильної уваги неприбутківця. Тут можуть бути надходження від наданих неприбутковою організацією консультаційних і освітніх послуг, передачі майна в оренду, продажу товарів (журналів, книжок, інформаційної продукції) та основних засобів.

Такі операції однозначно є постачанням товарів чи послуг. Тому неприбутківцю-безПДВшнику потрібно брати до уваги їх обсяг, коли постає питання ПДВ-реєстрації. А в зареєстрованого платника такі операції мають оподатковуватися ПДВ. І байдуже, внесено його до «неприбуткового» Реєстру чи ні.

Пасивні доходи. До таких доходів можуть належати проценти за кошти на рахунках неприбуткової організації, отримані нею дивіденди, роялті, страхові відшкодування. Такі доходи не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.4, 196.1.5, 196.1.6 ПКУ). Відповідно враховувати їх при моніторингу ПДВ-мільйона не потрібно. А у вже чинних платників вони не оподатковуються ПДВ.

Безоплатне надання товарів і послуг. Такі операції — одні з основних у неприбутківця. Вони потрапляють під ПКУшні визначення постачання. Тож їх потрібно враховувати в ПДВ-мільйоні та оподатковувати ПДВ вже зареєстрованим платникам. Наприклад, у 1-мільйонний обсяг потрапляють операції з безоплатного розповсюдження книг, придбаних за рахунок гранта (див. лист ДПСУ від 25.03.2020 р. № 1236/6/99-00-07-03-02-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 88, с. 21.

Виняток із цього правила для громадських об’єднань та благодійних організацій, які здійснюють ПДВ-пільговані операції, визначені п.п. 197.1.15 ПКУ та «карантинні» операції, про які згадує п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Такі операції на період з 17.03.2020 р. по останній день місяця, в якому завершиться карантин, не включаються в 1-мільйонний обсяг (п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)*.

* Зверніть увагу! У підрозд. 2 ПКУ допущено неузгодженість, внаслідок якої наявні одночасно два п. 71 та два п. 72. У цій статті ми говоримо про пп. 71, 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, внесені законами № 530, № 540.

До уваги профспілок! Постачання путівок на лікування, оздоровлення та відпочинок є ПДВ-пільгованою операцією (п.п. 197.1.6 ПКУ). Однак профспілка не здійснює операцію з постачання путівки. Тому рівненські податківці дозволяють не враховувати такі операції у ПДВ-мільйоні (див. лист ГУ ДФС у Рівненській обл. від 27.03.2017 р. №1148/10/17-00-12-01-07/1). На наш погляд, тут краще отримати ІПК.

Ну, і кілька слів для ОСББ. Внески, що надходять на рахунок ОСББ від співвласників, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. Вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг (див. лист ДПСУ від 05.12.2019 р. № 1731/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Тож ці кошти до ПДВ-мільйона не включаємо.