Теми статей
Обрати теми

Контрагент став неплатником ПДВ

Солошенко Людмила, податковий експерт
Коли обидві сторони — платники ПДВ, наслідки зрозумілі. Але що як контрагент спершу перебував у платниках ПДВ, а потім став неплатником? До яких це призведе наслідків, розберемо на прикладі окремих ситуацій.

Повернення

Продавець став неплатником.

СИТУАЦІЯ: купили товар у продавця — платника ПДВ, на підставі вхідної ПН поставили ПК. Повертаємо товар продавцю — вже неплатнику ПДВ.

У такому разі анульований продавець (що покинув лави ПДВ-платників) втрачає право на складання ПН/РК. Оскільки день анулювання був останнім днем, коли він міг їх складати і реєструвати (пп. 184.5, 184.6 ПКУ, БЗ 101.16). І навіть якщо граничні строки реєстрації ПН/РК не спливли, зареєструвати їх після ПДВ-розреєстрації не вийде (БЗ 101.16). Тому зареєструвати зменшуючий РК до ПН продавець вже не зможе. Та і в п. 192.2 ПКУ обумовлено, що якщо продавець став неплатником, то коригувальні правила п. 192.1 ПКУ не працюють.

У свою чергу, у покупця, що повернув товар, такий товар не візьме участі в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності. Тобто не виконуються умови для збереження ПК. Тому покупець повинен відкоригувати ПК. Причому, як пояснюють контролери, зробити це необхідно на підставі бухдовідки (БЗ 101.15), а не, скажімо, шляхом нарахування компенсуючих ПЗ — такого податківці від покупця не вимагають.

При цьому ПК-коригування покупець проводить у періоді перерахунку (тобто за першою подією — на дату повернення товару продавцю або повернення продавцем оплати) і відображає в ряд. 14 декларації після ПДВ і додатка Д1.

Покупець став неплатником.

СИТУАЦІЯ: продали товар покупцю — платнику ПДВ. Покупець став неплатником і повернув товар.

Що відмітно, в цій ситуації (коли неплатником став покупець) податківці не визнають можливості коригування (зменшення) продавцем ПЗ. Фіскали міркують так: раз покупець втратив статус ПДВ-платника, зменшити (відкоригувати) ПК він уже не може. Тому причини для складання РК на такого покупця відсутні й у продавця взагалі немає підстав коригувати раніше нараховані ПЗ (БЗ 101.15; лист ДПСУ від 16.10.2020 р. № 4292/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Хоча, насправді, щодо некоригування покупцем ПК контролери тут лукавлять. Адже при ПДВ-розреєстрації за товарами, що залишилися, покупець повинен визнати умовне постачання (за п. 184.7 ПКУ). Тобто ПК у покупця на ділі все-таки компенсується (скоригується) нарахуванням компенсуючих ПЗ. Нехай і без РК.

А ось зареєструвати РК на покупця — експлатника ПДВ дійсно не вийде, його система просто не пропустить. Але це не означає, що продавець повинен втрачати право на ПДВ-коригування. На наш погляд, при поверненні товару/передоплати продавець має повне право відкоригувати ПЗ з ПДВ. Адже у такому разі зникає головна умова для збереження ПЗ: перестає існувати об’єкт оподаткування — постачання! І те, що покупець на момент повернення став неплатником ПДВ, ніякої ролі не відіграє.

При цьому продавець може зменшити ПЗ на підставі бухдовідки. Таке ПЗ-коригування продавець відображає в ряд. 7 декларації з ПДВ. А ось розшифровувати його в додатку Д1 після березневого оновлення ПДВ-звітності наказом Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 5) не треба.

Покупець став платником.

СИТУАЦІЯ: склали ПН на покупця — неплатника ПДВ. Потім покупець став платником.

Врахуйте: у ситуації, коли покупець не був ПДВ-платником, а потім ним став, податківці не бачать перешкод для складання продавцем РК (до первинної ПН на неплатника, БЗ 101.15).

Збільшення ціни

СИТУАЦІЯ: відвантажили товар покупцю — платнику ПДВ. Потім домовилися про збільшення ціни (покупець вже став неплатником ПДВ).

А ось коли мова заходить про збільшення компенсації і збільшення продавцем ПЗ (після того, як покупець опинився в неплатниках), фіскали жодних проблем не бачать. Рецепт податківців такий. Якщо після постачання товарів/послуг сума компенсації їх вартості збільшується і покупець вже не є платником ПДВ, то продавець повинен на суму такого збільшення скласти нову ПН на неплатника з умовним ІПН «100000000000» і типом причини «01» у шапці. При цьому в даних покупця вказують «Неплатник», а поля з податковим номером і кодом не заповнюються (пп. 4, 13 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307). Загалом, раз збільшуючий РК не можна зареєструвати, то вихід — скласти нову ПН.

Часткові аванси

СИТУАЦІЯ: перерахували продавцю — платнику ПДВ частковий 50 % аванс за товар. На момент відвантаження усієї партії товару продавець став неплатником. Після отримання товару доплатили інші 50 % продавцю.

Відомо, що ПДВ-облік орієнтований на першу подію. Тобто ПЗ виникають на дату події, що відбулася першою: аванс або відвантаження (п. 187.1 ПКУ). Тому за першою подією (отримання 50 % авансу) продавець повинен був скласти і зареєструвати авансову ПН. На підставі такої ПН покупець на загальних підставах може відображати ПК.

Проте на дату відвантаження товару продавець став неплатником. Тому на відвантажувану неоплачену частину товару скласти і зареєструвати ПН продавець вже не може (і не має права). Тож відвантаження і подальше отримання від покупця доплати у розмірі 50 % ніяких ПДВ-наслідків для продавця (що став неплатником ПДВ) вже не спричинить.

Що в результаті? По суті, в цьому випадку частина партії товару буде продана з ПДВ (коли продавець був платником), а частина — без ПДВ (коли продавець став неплатником). І в цьому немає нічого страшного, головне, щоб це підтверджувала і первинка.

У свою чергу, і до покупця частина партії товару прийде з вхідним ПДВ, а частина — без вхідного ПДВ.

Єдине, оскільки продавець став неплатником ПДВ і частину товару реалізовуватиме без ПДВ, то краще утрясти ситуацію з ціною і «відміною» ПДВ шляхом унесення змін до договору (скажімо, обумовити, що ціна зменшується на суму ПДВ або залишається, якою була, але без виділення ПДВ).

Тривала оренда

СИТУАЦІЯ: внесли орендну плату орендодавцю — платнику ПДВ авансом за перше півріччя (за шість місяців). Проте з другого кварталу орендодавець став неплатником ПДВ.

У такому разі за першою подією (отримання авансу) орендодавець — платник ПДВ повинен був нарахувати ПЗ, а також скласти і зареєструвати ПН.

Подальше отримання послуг оренди (і складання актів на орендні послуги) буде вже другою подією. Тому сторонам нічого робити не треба: отриманий аванс закриється постачанням послуг. Тож виниклі за авансом (першою подією) ПЗ у орендодавця/ПК в орендаря зберігаються. Їх ніяк коригувати не треба.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі