Камеральна перевірка

Визначення і предмет перевірки

Право податківців на проведення камеральних перевірок у межах їх повноважень у випадках та у порядку, установлених ПКУ, закріплене у ст. 75 ПКУ.

Відповідно до п.п. 75.1.1 ПКУ камеральною є перевірка, яка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків*, та даних у системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ (даних казначейства, що обслуговує СЕА-рахунки, даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН).

* Не плутайте камеральну перевірку з перевіркою податкової звітності під час її прийняття на наявність/коректність в ній обов’язкових реквізитів відповідно до п. 49.8 ПКУ. Наслідком такої перевірки зазвичай є «відфутболювання» податківцями звітності, що подається.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій/розрахунків та/або своєчасність реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН, АН та/або РК у ЄРАН, виправлення помилок у ПН та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов’язання на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах.

Свого часу (до 2017 року) платники (з різним успіхом) судилися з податківцями щодо правомірності проведення у рамках камералок перевірки своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН. На жаль, «верховні» судді платників не підтримали — див. постанову ВС від 04.09.2020 р. у справі № 805/4480/16-а (reyestr.court.gov.ua/Review/91337245). А із 01.01.2017 р. п.п. 75.1.1 ПКУ взагалі було доповнено прямою нормою щодо такого предмета перевірок, а також перевірок реєстрації АН/РК в ЄРАН…

Процедурні питання

Порядок проведення камеральної перевірки викладено у ст. 76 ПКУ.

Камеральна перевірка звітності за конкретний період не позбавляє податківців права проводити документальні перевірки цього періоду**. А от повторну камеральну перевірку тієї самої звітності суд вважає некоректною***.

** Див. постанову ВС від 27.12.2018 р. у справі № 813/2883/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/78986628).

*** Див. постанову ВС від 05.02.2019 р. у справі № 824/51/16-а (reyestr.court.gov.ua/Review/79615454).

Рішення та повідомлення. Згідно з п. 76.1 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Тобто ПКУ не вимагає від податківців приймати рішення щодо такої перевірки та повідомляти платників щодо її початку та закінчення. Згода платника податків на проведення камеральної перевірки не потрібна.

Присутність платника. У п. 76.1 ПКУ також визначено, що присутність платника під час проведення камеральної перевірки не є обов’язковою. А на питання, чи має платник право бути присутнім під час проведення камеральних перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, податківці у листі ДПСУ від 23.06.2020 р. № 2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК пишуть таке. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах ДПС. Причому

Строк проведення. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку (УР) може бути проведена протягом 30 календарних днів за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи надали пізніше — за днем їх фактичного подання. У такий же строк проводять камеральну перевірку даних декларації з ПДВ або УР (у разі їх подання), яка окремо передбачена п. 200.10 ПКУ (у т. ч. для цілей перевірки заявленого платником відшкодування ПДВ).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (тобто в межах 1095 днів з відповідної дати — залежно від того, що є предметом перевірки).

Карантинний перевірочний мораторій (див. п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) камеральні перевірки не призупинив, а лише розсунув до 60 днів (з граничного строку/дати подання) строки камеральних перевірок щодо декларацій (крім декларації з ПДВ) за звітні періоди березень — травень 2020 року та щодо УР, які були подані платниками податків протягом березня — травня 2020 року (крім УР з ПДВ). Надалі тут почали знов діяти стандартні строки.

У той же час п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупинив перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. А оскільки камеральні перевірки з інших питань проводяться з урахуванням цих строків давності, вважаємо, що цим продовжено граничні строки камеральних перевірок з інших питань.

Методрекомендації № 165 тощо

Згідно з п. 76.1 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. У питаннях камеральних перевірок податківці частково користуються Методрекомендаціями № 165 та іншими спеціальними документами, більшість з яких, гадаємо, «для службового використання». Методрекомендації № 165 значною мірою застарілі, але все ще значаться як чинні. Вони передбачають, зокрема, алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи звичайної фізособи та декларації платника єдиного податку — фізособи-підприємця (ФОП).

Перевірки можуть проводитися у два способи: в електронному вигляді, а також «живцем» (підрозділами податкового та митного аудиту, т. і.) — шляхом співставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.

Детальні механізми камеральних перевірок декларацій з ПДВ та податку на прибуток викладено в розд. ІІІ Методрекомендацій № 165 (ср. ). Зокрема, податкова звітність платника ПДВ проходить арифметичний та логічний контроль — автоматизовану перевірку, складовими якої є, зокрема, своєчасність надання звітності, а також — перевірка логічного зв’язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. Окрім цього, є ще старіший (формально діючий) норматив — Порядок № 333: щодо камеральних перевірок за справлянням акцизу та «хмельного» збору. Як ви вже зрозуміли, безнадійно застарілий. Він рекомендує проводити камеральну перевірку акцизної декларації за скороченим, 15-денним, строком (див. п. 5 Порядку № 333), але не зрозуміло, чи притримуються фіскали цього строку на практиці, чи віддають тут пріоритет ПКУ?.. Судячи з таких чинних архаїчних нормативів, податківці явно не бажають, щоб платники були в курсі, як працюють їх механізми камеральних перевірок з різних питань.

Підсумки перевірки (акт, штрафи та інше)

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ. Зокрема, згідно з п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки при встановленні порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку. Відповідно до Методрекомендацій № 165 акт про результати камеральної перевірки декларації чи УР у день складання податківці повинні реєструвати в окремому журналі реєстрації таких актів (додаток 3 до Методрекомендацій № 165). Після реєстрації у контролюючому органі

Якщо платник не згоден з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті, він має право протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, подати свої заперечення та/або додаткові документи. Також він має право брати участь у розгляді цих заперечень та/або додаткових документів. Про таке бажання платник має зазначити у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів (п. 86.7 ПКУ). У такому разі фіскали зобов’язані повідомити платнику про місце і час проведення такого розгляду. Рішення за підсумками розгляду приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) відповідного органу ДПС. Платник може бути присутнім і під час прийняття рішення. Таке рішення, у разі незгоди, платник може оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ПКУ).

Форма акта. У листі ДПСУ від 23.06.2020 р. № 2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК та в БЗ 130.04 щодо форми акта про результати камеральної перевірки зазначено, що ПКУ не містить вимоги складання такого акта за формою, яка має бути затверджена нормативно-правовим актом. Відповідні зразки форм таких актів наведені у додатку 2 до Методрекомендацій № 165*.

* Утім, фіскали зазначають, що цей документ є актом рекомендованого, роз’яснювального, інформаційного характеру. Тобто натякають: якщо вони не дотримаються зразків тих форм, то це ні на що на вплине…

Донарахування. Зазначимо, що за результатами камеральних перевірок податківці часто-густо донараховують платникам податки та збори, а також і штрафні санкції за ст. 123 ПКУ (про це, до речі, прямо зазначено і в згаданих формах актів). Хоча, на наш погляд, для донарахування в багатьох випадках податків/зборів (і застосування санкцій) одних лише даних декларацій та УР недостатньо, адже потрібні й документальні докази щодо відповідних операцій. Але податківці на це «заплющують очі» і донараховують/штрафують за результатами камеральних перевірок, як їм заманеться. (Наприклад, фіскали донараховують ПДВ у разі виявлення розбіжностей під час співставлення даних податкової звітності та ЄРПН.) Гадаємо, сміливі платники в таких незаконних випадках можуть звертатися до суду. Див. щодо цього висновки постанов ВС від 17.04.2018 р. у справі № 812/872/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/73486840) та від 15.05.2018 р. у справі № 804/6286/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/74028709).

Уточнення під час/після перевірки. Цікавим є ще питання, чи має право платник подати УР (або уточнюючу декларацію) під час або після проведення камеральної перевірки. Адже п. 50.2 ПКУ позбавляє платника права подавати уточнюючі декларації та УР лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Вважаємо, що платник має право подати уточнюючу декларацію або УР, доки податківці не вручили йому ППР за результатами камеральної перевірки, якою вже виявлено помилку, щодо якої платник бажає виправитися. У той же час податківці часто не бажають приймати УР (або уточнюючу декларацію) за перевірений камералкою період, але суди тут — на боці платників (див. постанови ВС від 12.03.2020 р. у справі № 805/2408/16-а та від 05.09.2019 р. у справі № 803/1595/14). Детальніше читайте на с. 30 та в «Податки & бухоблік», 2020, № 79, с. 27.