Основні характеристики планової перевірки вам вже відомі зі статті «Планові перевірки» сьогоднішнього номера.
Тож у цій статті повторюватися не будемо, а перейдемо одразу до процедурних питань.
Процедурні питання
Планова перевірка проводиться на підставі рішення посадової особи податкового органу, оформленого наказом.
Копія наказу та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення планової перевірки мають бути надіслані (вручені) платнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки (п. 77.4 ПКУ).
Якщо цю процедуру не дотримано, у податківців немає підстав вас перевіряти.
Також, якщо ідеться про виїзну планову перевірку, податківці, крім копії наказу, мають пред’явити належним чином оформлене направлення на перевірку і службове посвідчення.
Направлення та наказ про проведення перевірки мають бути підписані керівником податкового органу та скріплені печаткою цього органу.
При цьому обидва документи обов'язково мають містити:
— дату видачі;
— найменування податкового органу;
— найменування та реквізити платника;
— мету, вид та підстави перевірки;
— дату початку та тривалість перевірки.
Ясна річ, інформація в направленні та наказі має бути ідентична. Також направлення має містити реквізити наказу про проведення перевірки, які слід звірити з копією наказу, яку вам пред’являють. І ще в направленні обов’язково має бути зазначено посаду та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку. Цю інформацію слід звірити з пред’явленим службовим посвідченням особи, яка до вас прийшла для того, щоб перевіряти.
Якщо податківці не пред’являють зазначені документи або ж пред’являть документи, оформлені з порушенням (наприклад, без підпису керівника або печатки податкового органу), податківців можна не впускати (п. 81.1 ПКУ). Інших підстав не впускати податківців згідно з ПКУ — немає.
Рекомендуємо також перевіряти період діяльності, який буде перевірятися. Щоб податківці раптом не «розійшлися». Інформація щодо періоду, який буде охоплений перевіркою, має бути в наказі.
Строки проведення
Строки проведення планової перевірки визначаються в порядку, що його передбачено ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ПКУ). Натомість зазначена стаття присвячує плановим перевіркам спеціальний п. 82.1 ПКУ. У цьому пункті визначено максимальну тривалість планової перевірки, а також максимально можливий строк її продовження.
Ці строки відрізняються для різних груп платників. Але критерієм виступає вже не ступінь ризиковості платника, а його величина і, відповідно, обсяг інформації, яку мають перевірити податківці (див. таблицю).
Строки проведення планових перевірок
| Категорія платників | Максимальна первісна тривалість перевірки | Максимальний строк продовження |
| Суб’єкти малого підприємництва | 10 робочих днів | + 5 робочих днів |
| Великі платники | 30 робочих днів | + 15 робочих днів |
| Усі решта** | 20 робочих днів | + 10 робочих днів |
| * Податківці підтвердили: враховуючи те, що ПКУшного визначення терміна «суб’єкт малого підприємництва» немає, для цілей п. 82.1 ПКУ потрібно керуватися саме ст. 55 ГКУ, а не ст. 2 Закону про бухоблік (див. лист ДПСУ від 02.01.2020 р. № 4/6/99-00-05-03-04-06/ІПК). ** Формально до цієї когорти потрапляють і ті платники, які згідно зі ст. 55 ГКУ є суб’єктами мікропідприємництва. Однак, враховуючи загальну логіку п. 82.1 ПКУ, вважаємо, що для цілей цього пункту мікропідприємства теж мають розглядатися як суб’єкт малого підприємництва і для них мають діяти ті ж граничні строки, що й для «малих». Поготів, що та ж ч. 3 ст. 55 ГКУ розглядає мікропідприємства як різновид суб’єктів малого підприємництва. | ||
Планову перевірку більшості платників може бути призупинено за рішенням керівника податкового органу. Якщо так сталося, вищенаведені максимальні строки, відведені на перевірку платника, перериваються.
При цьому зупинити розпочату перевірку можна на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів (п. 82.4 ПКУ)*.
* Якщо потрібні експертизи, інформація щодо діяльності платника від іноземних державних органів, завершення розгляду судом позовів із питань, пов’язаних із предметом перевірки, відновлення платником втрачених документів, перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Виняток із цього правила — суб’єкти малого підприємництва. Переривати їх перевірку податківці не мають права. Тобто якщо вже розпочали — мають закінчити максимум у 15-денний строк.
Чи врятує мораторій?
За «залізним» правилом п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, мораторій поширюється на документальні перевірки (у тому числі планові). Винятків для планових перевірок безпосередньо у цьому пункті — немає. Це мало би означати, що про планові перевірки можна забути до кінця мораторію. Ба, ні!
Одіозна постанова № 89 дозволяє податківцям після 09.02.2021 р.:
— по-перше, завершити планові перевірки юросіб, які були не завершені станом на 18.03.2020 р. і які обірвало введення мораторію;
— по-друге, розпочинати нові планові перевірки юросіб, якщо дотримано вимоги п. 77.4 ПКУ.
Як-то кажуть, «приїхали»… Річ у тім, що недотримання вимог п. 77.4 ПКУ позбавляє податківців права на перевірку без усякого мораторію. Тож
фактично постанова № 89 цілковито нівелює для юридичних осіб дію карантинного мораторію щодо планових перевірок
Для ФОП та незалежних професіоналів мораторій на планові перевірки продовжує діяти до кінця карантину. Тож нехай вас не бентежить, що у плані-графіку на 2021 рік у розділі III міститься інформація про плани податківців перевіряти фізосіб*.
* План-графік на 2021 рік доступний за посиланням: tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html
До закінчення мораторію це — суто довідкова інформація.
Адже згідно з абзацом восьмим п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ планові перевірки, які мали розпочатися в період дії мораторію, переносяться. Їх буде включено до нового плану-графіка, який оприлюднять протягом 10 календарних днів з дня завершення карантину**.
** Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 27, с. 20.
І ще. Постанова № 89 знімає лише мораторій на перевірки згідно з розд. ХХ ПКУ. Мораторій, установлений п. 912 розд. VIII Закону № 2464, залишається недоторканим, навіть якщо визнавати правомірність кабмінівської постанови.
Однак розд. IV плану-графіка включає в себе платників, щодо яких заплановано перевірку ПДФО, військового збору та ЄСВ. І в загальному випадку вони перевіряються в комплексі***.
*** Виняток — доЄСВшні періоди, які перевіряють не податківці, а Пенсійний фонд.
Тож поки що не зовсім зрозуміло, яким буде підхід податківців до планових перевірок юросіб, які потрапили до розділу IV плану-графіка. Малоймовірно, що їх залишать у спокої до самого кінця мораторію.
Тож можна припустити, що податківці спробують якимось чином відділити перевірку ПДФО і військового збору від перевірки ЄСВ. Саме такого висновку доходять фахівці ДПСУ у своїх усних консультаціях.
Як реально це буде виглядати? Мабуть, остаточну відповідь на це запитання дасть лише практика.
Період, що може перевірятися
Період перевірки, за загальним правилом (окрім перевірки ЄСВ), складає щонайбільше 1095 днів з моменту подання декларації або уточнюючого розрахунку.
Тобто тут діє загальне правило, передбачене п. 102.1 ПКУ. Тож коли вам пред’являть копію наказу про проведення перевірки — з’ясуйте, чи вписується період, який має бути охоплений перевіркою згідно з наказом у максимальні строки, встановлені ПКУ. І не забувайте:
перебіг усіх податкових строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ, зупиняється на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця, в якому заверишиться карантин
Таке правило встановлює вже відомий нам п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Тож поки що строки давності для періоду, який може бути охоплений перевіркою, стоять на місці. А коли завершиться карантин, стане відомо, на скільки днів його буде збільшено (це залежить від того, скільки днів у кінцевому рахунку триватиме карантин).
Пам’ятайте про це. Детально про призупинення строків читайте у статті «Період перевірки & зберігання документів» сьогоднішнього номера.
ЄСВ допускається перевіряти за весь неперевірений період починаючи з 01.01.2011 р. (п. 4 розд. І Порядку № 524).
Тобто ЄСВ податківці можуть перевіряти фактично за весь період, протягом якого він існує і ними адмініструється, за умови, що вони ЄСВ за цей період раніше ще не перевіряли.
Але перевірка ЄСВ нас поки що не хвилює. Як ми вже сказали вище, для неї діє недоторканий мораторій згідно із Законом № 2464 (ср. ).
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення планової перевірки, та порядок надання платниками документів для перевірки встановлено ст. 83, 85 ПКУ.
Натомість порядок оформлення результатів документальної планової перевірки — ст. 86 ПКУ.
На цьому знайомство з особливостями планової перевірки можна вважати завершеним. Рухаємося далі!
