Період для перевірки
Як завжди? Податківці можуть провести перевірку не пізніше закінчення 1095 днів (2555 днів — якщо це трансфертне ціноутворення), що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 102.1 ПКУ).
Наприклад, якщо у вас почалася планова перевірка (без урахування карантину) у 2021 році й перевіряють ПДВ, то охопити нею фіскали можуть частину 2018, 2019 і 2020 років.
Це і є той самий строк давності. Але залежно від ситуації є нюанси.
1. Якщо ви подавали уточнюючий розрахунок, то строк давності відлічуватиметься з дня його подання.
2. Якщо ви подали декларацію несвоєчасно, то строк давності відлічуватиметься з дня фактичного її подання.
3. Якщо йдеться про місцеві податки/збори, за якими передбачено подання річної декларації, то строк давності відлічуватиметься з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків/зборів. До строків подання декларації прив’язки немає.
4. Строк давності може зупинятися (а отже, й період перевірки може бути більше 1095 або 2555 днів). Із 01.01.2021 р. перелік таких підстав значно зріс. Їх повний перелік можна знайти в п. 102.3 ПКУ. Зокрема, строки давності зупиняються, якщо ви незаконно не допустили фіскалів до перевірки.
Зверніть увагу: підстави для зупинення строків давності в період карантину — це специфічна ситуація, яка регулюється окремими спецнормами, і вони мають пріоритет.
5. Строк давності не діє у випадках, коли:
— ідеться про ЄСВ (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ);
— декларація не була подана (п.п. 102.2.1 ПКУ);
— посадову особу платника або ФОП засудили за ухилення від сплати грошового зобов’язання, що перевіряється (ст. 212 ККУ), або в кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття за нереабілітовуючими ознаками, що набрало чинності (п.п. 102.2.2 ПКУ).
Як у період карантину? Строки давності, передбачені в ст. 102 ПКУ, були зупинені на період із 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Потрібно також пам’ятати, що у 2021 році завітати можуть поки тільки на дозволені перевірки (див. «Про мораторій не чули, або Перевірки в карантин»). Карантин ще ніхто не скасовував, він діє до 30.06.2021 р.
Потрібно звернути увагу й на таке.
По-перше, якщо строк давності минув до 18.03.2020 р., то він ніяк не продовжується. А отже, й перевірити цей період фіскали не можуть. Наприклад, якщо до вас прийдуть з перевіркою у 2021 році, то зобов’язання з податку на прибуток за 2016 рік перевірити не можуть. Адже правила щодо початку відліку строку не змінюються. Дивіться: візьмемо річну декларацію з податку на прибуток за 2016 рік. Граничний строк подання такої декларації — 01.03.2017 р. Тому строк давності сплив би 02.03.2020 р. А отже, зупинення строків давності 2016 рік не чіпляє. А ось 2017-й, на жаль, зачепить.
Хіба що ви подали цю декларацію із запізненням — 19.03.2017 р. Або строк давності щодо 2016 року не працював через підстави з п. 102.2 ПКУ. Але, імовірніше, терпіти аж до 2021 року в такій ситуації фіскали не стали б.
Також 2016 рік у 2021-му можуть перевірити, якщо йдеться про зупинені у 2020 році перевірки. Це ті, до кого прийшли на перевірки і вони не були завершені до 18.03.2020 р.
По-друге, продовження все-таки працює, але «наперед». Тобто норма п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ означає, що якщо закінчення 1095 (2555) днів припадає на карантин, то до них додадуться ще дні такого карантину. Наприклад, візьмемо ті ж зобов’язання з податку на прибуток за 2018 рік. Припустимо, що карантин завершиться 30.06.2021 р. У такому разі зобов’язання з прибутку за 2018 рік зможуть чіпляти перевіркою аж до 14 червня 2023 року (1095 днів + 468 днів карантину, на які цей строк давності припав).
Якщо ж початок 1095 днів припав на карантин, то «додаткових» днів може бути менше. Наприклад, якщо ми говоримо про той же прибуток за 2020 рік (для тих, хто подає річну декларацію). Граничний строк для подання такої декларації — 01.03.2021 р. А отже, якщо карантин закінчиться 30.06.2021 р., то додати до 1095 днів потрібно 121 день (з 02.03.2021 р. по 30.06.2021 р.).
Строки зберігання документів
Як завжди? Строки зберігання документів встановлені у ПКУ (п. 44.3) і Переліку № 578/5.
ПКУ наказує зберігати документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 (2555) днів з дня подання звітності, для складання якої використовуються документи (з дня граничного строку для подання звітності — якщо звітність не подали).
Законодавчо строки зберігання документів установлені в Переліку № 578/5 — відлічуються з 1 січня року, наступного за роком їх складання (п.п. 2.10 Переліку № 578/5). Переважно це також 3 роки.
Ця «вилка» орієнтує нас дотримуватися того строку, який при розрахунку за Переліком № 578/5 або за ПКУ виявиться більшим. Важливо! У Переліку № 578/5 строки зберігання прив’язані до факту проведення перевірки.
Для інших документів (не пов’язаних із податковим законодавством) строк зберігання становить не менше 1095 днів із дня здійснення відповідної госпоперації (для дозвільних документів — не менше 1095 днів із дня закінчення строку їх дії).
Увага! Строки зберігання документів продовжуються на тих же підставах, що й зупинення строків давності (п. 102.3 ПКУ, див. вище). Наприклад, строки зберігання документів продовжуються у зв’язку із законодавчою забороною на перевірки (п.п. 102.3.2 ПКУ).
Як у зв’язку з карантином? Строки зберігання документів у зв’язку з карантином не зупинялися. У розд. ХХ ПКУ такої норми немає. Є лише зупинення строків давності, а це дві різні норми. Але радіти зарано! Якщо перевіряючі приходять на законну перевірку з правильним періодом, що перевіряється, то їм не можна сказати: «Документи вже знищено».
Логіка така. Як ми сказали вище, строки зберігання документів зупиняються на тих же підставах, що й строки давності (п. 44.3 ПКУ). Серед підстав є заборона на перевірки, і карантинний мораторій сюди вписується. Ця норма з’явилася тільки з 01.01.2021 р. Тобто формально строки зберігання документів продовжували спливати до 01.01.2021 р., а після цієї дати — тільки у зв’язку з дозволеними під час карантину перевірками.
Але повторимо: Перелік № 578/5 прив’язує закінчення строку зберігання документів до проведення щодо них перевірки. Провели за документами перевірку — можна їх знищити. ПКУ ж установлює тільки мінімальний строк. Тобто «карантинні» строки зберігання документів, по суті, такі ж, що й «карантинний» період, за який фіскали можуть вас перевірити. Тому виходить, що неважливо, дозволили якісь перевірки в період карантину чи ні, на право знищити документи це не впливає.
Наприклад, до юрособи у 2021 році приходить дозволена постановою КМУ № 89 перевірка. Перевіряють податок на прибуток (річна декларація). Цікавлять фіскалів 2017, 2018, 2019 і 2020 роки. Як ми з’ясували, в умовах карантину це правильно (див. вище). Припустимо, що первинка, пов’язана з прибутком 2017 року, була складена 30.12.2016 р. До цього часу перевірку щодо 2017 року не провели. Тоді таку первинку можуть перевірити у 2021 році.
