Акт перевірки: форма
З формою актів перевірок на сьогодні дуже дивна ситуація. Річ у тому, що не для всіх перевірок є затверджена форма. Більше того, деякі форми мають, по суті, рекомендаційний характер. Вони затверджені наказами головних фіскалів, але є додатками до тих чи інших методичних рекомендацій.
Отже, на сьогодні в нас:
— для документальних перевірок юридичних осіб (планових/позапланових виїзних) форму акта затверджено наказом ДПСУ від 25.02.2021 р. № 244;
— для камеральних перевірок (окрім декларації про майновий стан і доходи, а також декларації ФОП-єдиноподатника) форму акта затверджено наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. № 165;
— для перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» форму акта затверджено наказом Мінфіну від 13.07.2017 р. № 629.
Як бачите, відсутня затверджена форма акта для фактичних, невиїзних документальних перевірок, а також для документальних перевірок ФОП.
Проте цей факт не заважає податківцям проводити перевірки. По-перше, ПКУ не вимагає затвердження будь-якої форми тим чи іншим органом. По-друге, посилатися на вимогу про існування уніфікованої форми акта теж марно. Адже ця вимога міститься в Законі № 877. А він зараз на податківців не поширюється. Та і раніше фіскали не особливо його дотримувалися (що, до речі, іноді допомагало в оскарженні результатів перевірок).
Хоча така ситуація дуже дивна і не зовсім усе-таки законна, з точки зору загальних принципів правового регулювання. Моментів, які закріплені нормативно, не так уже багато.
Для всіх актів це те, що вони складаються у двох примірниках (для платника і податкової), підписуються перевіряючими і реєструються в податковій.
Також акт підписується з боку платника самим платником або його представником чи особою, яка безпосередньо проводила розрахункові операції.
Про ці вимоги нам говорять пп. 86.2, 86.3, 86.4 і 86.5 ПКУ.
Для актів документальної перевірки щодо юросіб це те, що акт складається українською мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На титульному аркуші зазначається інформація про місцезнаходження податкової, яка проводила перевірку, номери телефонів, телефаксу й адреса електронної пошти. Також в акті документальної перевірки не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
Усі вартісні показники відображаються в гривні, а показники в інвалюті повинні зазначатися з еквівалентом у гривні за курсом, установленим НБУ на дату проведення фіноперації, якщо інше не встановлене законом.
Про всі зазначені правила для актів документальних перевірок щодо юросіб говорять пп. 6, 7 розд. II Порядку № 727.
Що має бути в акті
Незважаючи на те, що форми акта є не для всіх перевірок, проте структура в них усе одно приблизно однакова: вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок. Зі змістом кожного з розділів можна детально ознайомитися, прочитавши документи, зазначені вище. Тут же ми хотіли б звернути вашу увагу на найбільш критичні пункти і пункти, де найчастіше роблять помилки фіскали.
Так, у вступній частині має бути інформація про вручення під підпис наказу або направлення копії наказу про проведення перевірки (якщо це планова перевірка, наприклад); правильні реквізити платника.
Якщо перевіркою охоплювалися різні періоди і стосовно окремих видів податків, то у вступній частині повинна зазначатися систематизована інформація з урахуванням чіткого розмежування видів податків і охоплених періодів.
В описовій частині — періоди, що перевірялися, які саме документи перевірялися, в який спосіб (суцільною чи вибірково). Також потрібно в описовій частині звертати увагу на те, як описано кожне порушення. Перевіряйте, щоб:
— було чітко викладено зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, якими встановлені порушені норми. При цьому податківці не можуть посилатися на внутрішні (методичні, оглядові, рекомендаційні тощо) документи ДПС, ДПА, ДФС або Міндоходів. Листи судових органів вищого рівня, судові рішення можуть використовуватися в матеріалах перевірки тільки як інструмент підтвердження правомірності висновків;
— був зазначений період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) діяльності платника і госпоперації, щодо яких виявлено порушення;
— чітко зазначений зв’язок між порушенням і показниками відповідних конкретних рядків декларацій, розрахунків, звітів, регістрів бухобліку/первинки, які податкова перевіряла;
— були розгорнуті посилання на конкретні договори, первинні документи, регістри бухобліку, які підтверджують правопорушення;
— розрахунки донарахувань і штрафних санкцій були правильними. Звертайте увагу на те, чи немає там арифметичних помилок. Не виключений людський фактор;
— був зазначений перелік посадових осіб платника, відповідальних за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законів про оподаткування та іншого законодавства в періоді здійснення правопорушення і чиї дії призвели до порушень.
Також мають бути враховані пояснення, які давали посадові особи під час перевірки, та документи, що надаються як платником, так і цими посадовими особами.
Звертайте увагу на те, чи зазначені в акті факти наявності/відсутності вини.
Це важливо не лише для написання заперечень у подальшому, але й для оскарження в разі чого податкового повідомлення-рішення.
Строки складання актів
Для вашої зручності строки складання актів ми розмістили в таблиці. Часто ці строки, до речі, порушують.
Строки складання актів
| Вид перевірки | Тип платника | Строк |
| Виїзна документальна | Звичайні платники | 5 робочих днів з дня, наступного за днем закінчення перевірки |
| Юрособи з філіями | 10 робочих днів з дня, наступного за днем закінчення перевірки | |
| Невиїзна документальна | Усі платники | 5 робочих днів з дня, наступного за днем закінчення перевірки |
| Фактична | Усі платники | Не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки |
А якщо не підписати/не отримати?
Не підписувати або не отримати акт — рішення таке собі. Річ у тому, що відмова в підписанні або отриманні акта не заважатиме податківцям застосувати штраф і провести донарахування. Про це говорять пп. 86.3, 86.4, 86.6 ПКУ.
Якщо платник відмовляється від підписання акта, то цей факт просто фіксується в самому акті або окремим документом.
Потім акт можуть вручити, направити платникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надіслати через Електронний кабінет.
Тільки зверніть увагу: направлення акта через Електронний кабінет можливе тільки тоді, коли ви надавали свою згоду на отримання документів в електронному вигляді.
Так само фіскали роблять тоді, коли ви відмовляєтеся отримати акт.
Тому найголовніше і найзваженіше рішення — це написати заперечення на акт.
Заперечення на акт
Оскільки достатньо часто акт підписується платником у доволі нервовій обстановці, то платники інколи забувають про заперечення. А ми вам нагадуємо ☺: коли підписуєте акт, то пишіть відразу фразу на кшталт: «З висновками акта не згодні. Заперечення до акта будуть представлені в строки, встановлені ПКУ».
Не забувайте також, що заперечення ви можете подати як прямо при підписанні акта, так і протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п.п. 86.7.1 ПКУ).
Потім ці заперечення розглядатимуться спеціальною комісією протягом 10 робочих днів з дня отримання ними ваших заперечень.
Відправити заперечення можна поштою або здати до канцелярії особисто. При цьому краще зробити два примірники.
Коли подаватимете документи через канцелярію, то не забудьте простежити, щоб на вашому примірнику поставили відмітку про приймання документів (штампик).
Якщо відправляєте поштою, то відправляйте рекомендованим листом з повідомленням про вручення і описом вкладення.
Зверніть увагу на три важливих моменти:
1) ви (ваш представник) можете бути присутніми при розгляді заперечень (п.п. 86.7.3 ПКУ). Хоча ваша (представника) відсутність не перешкоджатиме розгляду заперечень.
Про засідання комісії вас повинні попередити не пізніше ніж за 4 дні до його проведення (п.п. 86.7.3 ПКУ).
Але на практиці можливі ситуації, коли ви можете дізнатися про таке засідання надто пізно. Звертайте увагу на цей момент. Під час оскарження стане в пригоді як додатковий аргумент;
2) якщо ви надали із запереченнями документи, які не надавали під час перевірки і які значно впливають на її результати, то податківці мають право провести нову позапланову документальну перевірку (пп. 78.1.5, 44.6 ПКУ);
3) надання заперечень не вважається адміноскарженням. Тож після їх подання можна подавати скаргу до ДПСУ.
Помилки в акті впливають на результат?
Насамперед тут поговоримо про оскарження. Так, помилки в акті можуть допомогти в оскарженні податкового повідомлення-рішення. Але сам акт і факт його винесення ми в суді не оскаржимо (постанова ВС від 10.09.2019 р. у справі № 826/6984/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/84166422). Акт не впливає на права й обов’язки платника. Тільки повідомлення-рішення.
Які помилки можуть допомогти? Передусім ті, які впливають на розмір донарахувань і штрафних санкцій. По суті те, що ми вже перелічили вище. Це підтверджує і судова практика (постанова ВС від 09.07.2020 р. у справі № 340/94/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/90329205).
У свою чергу, відсутність підпису одного з перевіряючих на акті не може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення (постанова ВС від 19.06.2020 р. у справі № 140/388/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/90242392). Хоча раніше у Верховного Суду була протилежна думка (постанова ВС від 03.12.2019 р. у справі № 1440/1965/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/86103091).
