У податківців проскакували позитивні роз’яснення, але на практиці штраф застосовують (нагадаємо, що до 30.06.2021 р. діє мораторій на застосування у тому числі цього штрафу). Суди ж по-різному підходять до, здавалося б, однакових ситуацій. Давайте подивимося, якої позиції наразі дотримується суд*.
* Постанова ВС від 13.05.2021 р. у справі № 822/745/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/96866908).
Суть спору. Платник 19 серпня отримав передоплату (перша подія), але помилково датував ПН 3 серпня і зареєстрував її 26 серпня. У ті часи термін реєстрації складав 15 днів, а отже, прострочення склало 8 днів. Але оскільки 3 серпня ніякої події не було, ситуація була виправлена: спочатку був зареєстрований мінусовий РК, а слідом за ним — нова ПН, датована правильною датою. Податківцям виправлення помилки було байдуже, і вони застосували штраф за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН.
Позиції сторін. Платник міркував так: 3 серпня ніякої ПДВ-події не було, отже ПН від цієї дати є помилковою. Оскільки помилка була виправлена, то штраф за несвоєчасну реєстрацію застосовувати не можна.
Позиція податкового органу теж відома нашим читачам: ПКУ не містить винятків відносно застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію (БЗ 101.27).
Вирішення справи судом. На жаль, у цій справі суд став на бік податкового органу. Обґрунтування витіювате: твердження позивача про те, що внесення коригувань обґрунтовує дотримання терміну реєстрації ПН, не спростовує підтвердженого факту порушення терміну реєстрації такої ПН.
Думка редакції. Ми не раз висловлювалися: помилкова ПН (а помилка в даті ПН — окремий випадок помилкової ПН) не підтверджує здійснення операції. Це взагалі не документ, тому штрафувати за несвоєчасну реєстрацію нелогічно. Зрозуміло, потрібно повідомити податківців, що ця ПН помилкова.
Що стосується позиції податківців, то свого часу були позитивні надії. Наприклад, у листах ДФСУ від 04.05.2018 р. № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК і від 19.07.2019 р. № 3352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК було сказано, що при помилковому виписуванні ПН/РК платник податків звільняється від штрафу за п. 1201.1 ПКУ. Проте в житті вони дотримуються іншої, фіскальнішої позиції, викладеної у згаданій вище БЗ 101.27.
А ось суд розділяє несвоєчасну реєстрацію ПН на дві ситуації: (1) ПН з помилковою датою зареєстрована вчасно (відносно помилкової дати), а правильна ПН виходить за рамки встановлених термінів, і (2) помилкова ПН зареєстрована не своєчасно. Хоча, чітко кажучи, для ПКУ ці ситуації однакові.
У першій ситуації суди, як правило, підтримують платника і не вважають, що виправлення помилки призводить до штрафу. Приклади таких випадків ми наводили (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 62, с. 18).
А ось по другій ситуації усе трохи заплутаніше. У тій же статті ми звертали увагу на судові гойдалки. Існує ціла низка рішень як на користь податківців, так і на користь платників податків.
Свого часу суди більше підтримували податківців, але потім поміняли позицію і все частіше стали підтримувати платників. Наприклад, у постанові ВС від 10.12.2020 р. у справі № 520/10744/19 зверталася увага, що свіжіші ухвали виносяться на користь платників і мають перевагу в часі. Але тут важливий навіть не цей дивний аргумент (при незмінному законодавстві), а те, що вже після цієї постанови все одно виносяться негативні для платників ухвали. Приклад — постанова ВС, що коментується.
Хотілося б висловити надію, що судді все-таки прийдуть до одного знаменника і рішення будуть виноситися на користь платників. Так, як того вимагає ПКУ.
