Ліквідація не звільняє від боргів
Втрата ФОП свого підприємницького статусу не звільняє їх від відповідальності за зобов’язаннями, що виникли в межах їх підприємницької діяльності.
Аргументи: припинення ФОП (окрім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов’язань або визнання заборгованості безнадійною (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ).
Статус підприємця лише свідчить про те, що особа має право здійснювати підприємницьку діяльність, а стороною у цивільному договорі все одно є фізособа. То тільки юрособа після ліквідації де-факто більше не існує. Фізособа, втративши статус підприємця, нікуди не зникає.
Отже,
навіть ліквідація ФОП не звільняє фізособу, в минулому — підприємця, від зобов’язань, які виникли в межах її підприємницької діяльності
При цьому ФОП відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном.
Цей висновок грає в обидва боки. Як у випадку, коли сам ФОП не виконав взяті на себе зобов’язання під час функціонування як ФОП (кредиторські зобов’язання), так і коли контрагенти ФОП не виконали свої під час його реєстрації як ФОП (дебіторська заборгованість).
Тобто якщо підприємство чи ФОП, або звичайна фізособа повертає борг фізособі після припинення підприємницької діяльності, то тут діє такий самий підхід. Контрагент зобов’язаний виконати своє зобов’язання або повернути кошти.
Про це говорять і суди (див. постанову ВС від 16.08.2018 р. у справі № 320/9471/15-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/75945771).
Таким чином фізособа, яка в минулому була ФОП, після припинення підприємницької діяльності може отримати від своїх контрагентів кошти. Тому далі поговоримо про те, як отримання таких коштів впливає на оподаткування.
Дебіторка за товари
Найчастіше після припинення підприємницької діяльності фізособа отримує від своїх дебіторів кошти за відвантажений товар чи надані послуги. Такі кошти будуть цивільними доходами фізособи — колишнього підприємця. Тобто з них слід утримати ПДФО і ВЗ, як з доходів, що отримує звичайна фізособа-громадянин.
На цьому акцентують увагу і фіскали (103.08 БЗ). Вони прямо заявляють, що коли у ФОП на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у ФОП в цей момент дохід не виникає.
Однак, якщо після закінчення процедури припинення фізособі, яка в минулому була ФОП, погашається сума дебіторської заборгованості боржником, то уся сума цієї заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними для оподаткування доходів громадян правилами.
Із цього випливає, що порядок оподаткування цивільного доходу у випадку отримання дебіторської заборгованості від боржника залежатиме від статусу цього боржника.
Так, якщо боржником виступає податковий агент, тобто юрособа чи ФОП, то саме він має із суми заборгованості утримати і сплатити ПДФО (18 %) і військовий збір (1,5 %). Отримувач (колишній ФОП) звільняється від обов’язку сплачувати такі податки (ст. 127 ПКУ) та звітувати за ними.
Про те, що саме податковий агент має проводити утримання і сплату податків, говорить і БЗ 103.08. У ній прямо сказано, що
суб’єкти господарювання, які відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізособі — в минулому підприємцю повинні нарахувати та утримати ПДФО і ВЗ
Отже, саме податковий агент — боржник зобов’язаний контролювати статус контрагента на дату виплати доходу. І якщо на цю дату ФОП вже буде ліквідованим, то податковому агенту доведеться утримати з виплаченого доходу ПДФО і ВЗ (див. лист ДФСУ від 24.05.2017 р. № 353/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Водночас, якщо кошти виплачує не податковий агент (наприклад, інша фізособа-громадянин, іноземець тощо), то сплачувати податки з такого доходу буде уже отримувач коштів (колишній ФОП). Для цього він має за результатами року, у якому отримано кошти, подати декларацію про доходи (подається до 1 травня року, наступного за звітним, — п.п. 49.18.4 ПКУ) і сплатити ПДФО і ВЗ з усієї суми отриманих коштів в погашення заборгованості.
Повернення авансу
Інколи після припинення ФОП фізособа (колишній ФОП) отримує назад від свого постачальника сплачений в періоді перебування у статусі ФОП аванс. На відміну від вищеописаного випадку, отримання таких коштів жодним чином не повинно потрапити під оподаткування. В даному випадку не йдеться про отримання доходу. ФОП просто повернули його ж кошти, які в період перебування ним у статусі ФОП уже були оподатковані.
Отже,
повернення раніше перерахованих авансів від постачальників пройдуть повз оподаткування фізособи (колишнього підприємця)
Навіть якби фізособа була ФОП і їй повернули назад раніше перерахований аванс (завдаток), такі суми не потрапили б до доходу. На цьому наголошують і податківці (107.01.03 БЗ).
Подібний висновок стосується і випадку, коли постачальник після припинення ФОП поставляє фізособі останній товар чи надає послугу. В даному випадку також дохід у фізособи (колишнього ФОП) не виникне.
У цьому випадку не можна говорити, що постачальник надає дохід фізособі. Адже товар (роботи, послуги) він отримує не безоплатно. Те, що оплата відбулася в періоді здійснення фізособою підприємницької діяльності, ролі не відіграє.
Під оподаткування може потрапити тільки товар, який фізособа отримала від контрагента. І то тільки в тому випадку, коли вона буде продавати такі товари іншим. Якщо ж вона використає їх у своїй діяльності (звичайному житті), то про оподаткування мова не йде.
Повернення позики
Після припинення підприємницької діяльності фізособа (колишній підприємець) вправі розраховувати і на отримання назад раніше наданої іншим особам позики. Річ у тім, що коли інша особа (в тому числі й юрособа) взяла у ФОП поворотну фінансову допомогу грошовими коштами, у неї виникло зобов’язання повернути цій особі грошові кошти.
А як було сказано раніше, факт втрати фізособою статусу підприємця лише говорить про те, що така особа уже не може здійснювати підприємницьку діяльність. Однак при цьому як учасник цивільних правовідносин фізособа залишилась і продовжує існувати, а отже, й правовідносини щодо позики продовжують існувати.
Повернення позики повинно оминути оподаткування в позикодавця. Річ у тім, що, за великим рахунком, отримуючи від позичальника назад суму позики, фізособа (колишній підприємець) отримує назад свої кошти, які були раніше оподатковані.
Тому вдруге їх оподатковувати не слід.
Прощення боргу
Не минув строк давності. Інколи кредитори фізособи (колишнього підприємця) після її ліквідації просто прощають їй кредиторську заборгованість за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства.
Якщо так сталося (фізособа отримала від свого кредитора рекомендованого листа з повідомленням про вручення або було укладено відповідний договір, або надано повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу), то їй слід пам’ятати, що інколи це може призвести до дещо негативних наслідків.
Так, якщо основна сума такого боргу, прощеного до закінчення строку позовної давності, не перевищує у 2021 році 1500 грн, то вона не включається до оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 165.1.55 ПКУ). Тобто з такої суми не слід сплачувати ні ПДФО, ні ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
А ось якщо сума прощеного боргу більша за неоподатковану суму (у 2021 році — 1500 грн), то вона оподатковується ПДФО і ВЗ як дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Детально про це читайте у рекомендаціях фіскалів у «Податки & бухоблік», 2019, № 88, с. 23.
Хто сплачує ПДФО та ВЗ? Якщо особу належним чином повідомили про прощення, то
саме фізособа (колишній підприємець), якій прощено борг, самостійно сплачує податок із таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації
А от якщо повідомити забули, то весь тягар сплати лягає на кредитора.
Минув строк давності. Якщо борг фізособи за укладеним нею цивільно-правовим договором контрагент (юрособа чи ФОП) списує уже після закінчення строку позовної давності, то тут повинен працювати п.п. 164.2.7 ПКУ. А саме, якщо у 2021 році прощають заборгованість, за якою минув строк позовної давності:
— у сумі, яка перевищує 1135 грн, — ця заборгованість включається до складу річного оподатковуваного доходу фізособи. З неї слід сплатити ПДФО і ВЗ на підставі річної декларації. При цьому робити це має сам боржник-фізособа, якому простили борг;
— у сумі, що менша 1135 грн, — така заборгованість до оподатковуваного доходу не потрапляє, а отже ні ПДФО, ні ВЗ з неї не платять.
Проте наразі є роз’яснення податківців (103.02 БЗ), в якому вони доходять висновку, що списані податковим агентом після закінчення терміну позовної давності суми заборгованості за надані, але не оплачені товари на користь колишнього ФОП, який розреєструвався, є безповоротною фіндопомогою та оподатковуються ПДФО та ВЗ у повному обсязі. При цьому сплачувати ПДФО і ВЗ з такого доходу має податковий агент (юрособа або ФОП), яка списує колишньому ФОП заборгованість після закінчення строку позовної давності.
Така позиція податківців є помилковою. Але вона грає на користь фізособи, борг якої списали. Адже їй не доведеться самостійно зі свого гаманця платити податки.
Тож, щоб не сплачувати податки двічі з одного доходу, фізособі слід зв’язатися зі своїм кредитором. Якщо він став на бік податківців, то сплачувати ПДФО та ВЗ зі списаної заборгованості не потрібно. В іншому разі таку суму, якщо вона перевищує неоподатковувану межу, слід задекларувати та сплатити з неї ПДФО та ВЗ.
