Запитання дуже цікаве, адже положення ст. 265 КЗпП, які встановлюють міру відповідальності за порушення інших вимог законодавства про працю, виписані так, що їх прочитання допускає різні варіанти трактування.
Так, за порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим — восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП, роботодавці несуть відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абзац дев’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Вчинення ж такого порушення повторно протягом року з дня виявлення порушення — загрожує штрафом у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Доволі часто можна почути, що при підрахунку суми штрафу під «кожним порушенням» слід вважати у тому числі й однотипні порушення, допущені щодо кожного працівника. Це хибне твердження.
Під кожним порушенням у тексті абзаців дев’ятого та десятого ч. 2 ст. 265 КЗпП мається на увазі невиконання окремої вимоги (норми, припису) законодавства про працю, зазначеної в Акті інспекційного відвідування. Тобто кожне невиконане питання з Переліку, наведеному в додатку 4 до Акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю щодо додержання суб’єктом господарювання (об’єктом відвідування) вимог законодавства про працю, + 1 порушення.
Отже, розмір штрафу за порушення інших вимог законодавства про працю залежить від кількості таких порушень, допущених роботодавцем, а не від кількості працівників, щодо яких скоєні такі порушення.
Наприклад, є роботодавець, у якого працює за трудовими договорами 40 працівників. У них немає посадових (робочих) інструкцій, а ще вони не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
До роботодавця вперше зайшла перевірка Держпраці, яка й виявила такі порушення.
Всі перелічені порушення належать до «порушень інших вимог законодавства про працю». Тож роботодавцеві загрожуватиме штраф у загальному розмірі 2 мінзарплати: одна — за відсутність посадових (робочих) інструкцій + одна — за неознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Кількість працівників, щодо яких допущені порушення, тут не важлива. На це звертає увагу спеціаліст Держпраці у «Податки & бухоблік», 2020, № 76, с. 28.
А тепер найцікавіше. Роботодавець отримає припис Держпраці про усунення порушень. Якщо він виконає припис, то фінсанкції до нього застосовані не будуть.
Припустимо, що до цього ж роботодавця через пів року знову завітала Держпраці. Штат у роботодавця збільшився і нові працівники знову не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Оскільки таке порушення вчинене повторно (зазначено повторно в акті Держпраці) протягом року, то роботодавець притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 2 мінзварплати, незалежно від факту виконання припису (абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Проте роботодавець може протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу сплатити 50 % розміру штрафу. І постанова вважається виконаною. Ось така економія на штрафах.
