Штраф за порушення умов договору

Юридичне

Терміно-дива. Цікаво, що ГКУ (ч. 1 ст. 230) називає «штрафними санкціями» неустойку, штраф та пеню, а ЦКУ (ч. 1 ст. 549) штраф та пеню визначає, як «неустойку». При цьому ця норма ГКУ під штрафними санкціями розуміє «грошові суми», а ЦКУ під неустойкою (штрафом, пенею) розуміє грошову суму або інше майно. Судова практика віддає перевагу ЦКУ.

«Штрафні» нюанси (розмір та ін.). Штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦКУ). Орієнтуючись на ЦКУ, вважаємо, що штрафи легітимно визначати/сплачувати не тільки у грошовій формі. Штраф зазвичай застосовується до усієї суми зобов’язання, яка включає й суму ПДВ* (якщо інше не зазначено у договорі). Штраф застосовується не тільки до грошових зобов’язань. Штраф може застосовуватись з пенею одночасно. Якщо розмір штрафу законом не визначено, сторони можуть у договорі врегулювати його розмір та інші нюанси нарахування штрафу на власний розсуд. Наприклад, договором може бути встановлено розмір штрафу у відсотках до суми невиконаної частини зобов’язання, або — до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у певній сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

* Детальніше про це читайте в «Податки & бухоблік», 2017, № 29, с. 28.

Майте на увазі. Право кредитора на штраф (пеню) виникає незалежно від того, чи зазнав кредитор збитків у результаті порушення боржником своїх зобов’язань. А щодо значення наявності вини порушника для цілей застосування штрафу детально див. «Збитки та інші «радощі»: юридичне».

«Форс-коронне». Звільнення від відповідальності (у т. ч. від штрафів), зокрема можливе, якщо сторона не виконала свої зобов’язання за договором через обставини непереборної сили (форс-мажору) (ст. 617 ЦКУ).

** Законом України від 17.03.2020 р. № 530-IX внесено зміну до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якою запровадження КМУ карантину визначено форс-мажорною обставиною.

Наприклад, від санкцій (у т. ч. штрафів) за кредитами, які треба гасити під час карантину, звільнили нормативно***. В інших випадках для звільнення від штрафів знадобляться докази існування форс-мажору. Для цього надійним доказом слугуватиме сертифікат ТПП.

*** Відповідні зміни до ГКУ та ЦКУ були внесені Законом від 16.06.2020 р. № 691-IX.

Бухоблікове

У порушника. Відповідно до пп. 6 та 20 П(С)БО 16 визнані штрафи (пеня, неустойка) включаються до інших операційних витрат. Тобто відображення в обліку відбувається за датою визнання підприємством штрафу (претензії) бухпроводкою: Дт 948 — Кт 63, 685. Якщо штраф сплачуватиметься у натуральній формі, то в обліку потрібно буде відобразити передачу ТМЦ з нарахуванням усіх обов’язкових платежів, пов’язаних з такою передачею. Зазвичай таку передачу проводять як реалізацію зі згортанням заборгованостей на суму штрафу: Дт 63, 685 — Кт 36, 377.

У постраждалого. Тут можна згадати лист Мінфіну від 11.07.2019 р. № 35210-06-63/17879, в якому було надано роз’яснення щодо відображення в бухобліку неустойки (штрафів, пені). У цьому листі з посиланням на Інструкцію № 291 зазначено, що на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення госпдоговорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування збитків.

Незважаючи на те, що в назві субрахунку фігурує слово «одержані», відображення доходу здійснюється за методом нарахування, тобто за датою визнання або прийняття судами рішень щодо штрафів. Нараховується в бухобліку такий дохід з одночасним визнанням на суму штрафу дебіторської заборгованості проводкою: Дт 377, 374 — Кт 715.

Субрахунок 377 використовується, коли порушник визнав штрафну заборгованість без пред’явлення претензії чи судової тяганини. Документом-підставою для нарахування штрафу може бути рахунок-акт з підписом порушника або отриманий від нього лист про визнання штрафу. Але в документі повинно бути достатньо інформації про нарахований штраф (за що його нараховано, посилання на відповідну норму договору, сума штрафу). Якщо ж інформації в документі недостатньо, складіть бухгалтерську довідку і наведіть у ній усі необхідні дані.

Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» — для випадків, коли порушником визнана претензія або прийняте рішення суду щодо стягнення з нього штрафу. Тут документом буде погоджена претензія або рішення суду.

Податкове

Податок на прибуток. У порушника. Орієнтир — на бухфінрезультат. Крім того, якщо він застосовує податкові різниці, то фінрезультат відповідно до п.п. 140.5.11 ПКУ збільшується на суму витрат від визнаних штрафів (пені, неустойок), нарахованих за цивільно-правовими договорами, у тому числі у сфері ЗЕД (тобто з нерезами!), на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб, що сплачують ПДФО), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 %. (Тобто штрафи на користь платників єдиного податку (у т. ч. й ФОП) підпадають під різниці.) А також з 23.05.2020 р. — на суми штрафів, нарахованих контролюючими органами та іншими держорганами за порушення законодавства*.

* Див. визначення таких штрафних санкцій у п.п. 14.1.265 ПКУ.

У постраждалого. Жодних коригувань бухфінрезультату «вхідні» штрафи (та інші санкції) не викликають. Тому сума штрафів у постраждалого, потрапивши в бухобліку при їх нарахуванні до доходів, збільшить фінрезультат і оподатковуваний прибуток.

ПДВ. Згідно з абз. 5 п. 188.1 ПКУ до бази оподаткування ПДВ не входять суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. А тому

ЄП. Тут нас цікавить тільки постраждалий, оскільки витрати на суму ЄП не впливають. Вважаємо, що згідно зі ст. 292 ПКУ суми договірних штрафів, які надійшли платнику ЄП, повинні включатись до його ЄП-доходу, і немає ніяких підстав вважати такі доходи непідприємницькими. Зазначимо, що норма п. 292.15 ПКУ тут ні до чого, адже штрафи та компенсація збитків — речі геть різні.

ПДФО. ФОП, що працює на загальній системі, відповідно до ст. 177 ПКУ повинен включати штрафи, отримані у результаті здійснення господарської діяльності, до свого підприємницького доходу. А от сплачені ним штрафи до його витрать не увійдуть…

Звичайні громадяни також повинні суми отриманих штрафів уключати до оподатковуваного ПДФО доходу, за винятком випадків, які перелічені в пп. «а» — «ґ» п.п. 164.2.14 ПКУ.