Якщо зник товар у дорозі

Оформляємо нестачу

Якщо при прийманні виявлена невідповідність фактичної кількості або якості товарів даним, зазначеним у супровідних документах, то складають акт про приймання (п. 3.7 Методрекомендацій № 2). Для цих цілей можна використовувати акт про приймання матеріалів типової форми № М-7 (затверджений наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193).

Такий акт складають у двох примірниках. Перший разом із доданими до нього документами передають до бухгалтерії, а другий — відділу постачання або юридичному відділу для направлення претензії.

Оформлений акт слугує підставою:

— для обліку нормативних нестач ТМЦ (у межах норм природного убутку) при транспортуванні. Нагадаємо: при оприбуткуванні товарів суму нормативних нестач (у межах норм природного убутку), які виникли при транспортуванні, включають до первісної вартості товару, що фактично надійшов (пп. 2.2, 5.7 Методрекомендацій № 2), а також

— для пред’явлення претензії винному на суму понаднормових нестач ТМЦ (тобто нестач понад норми природного убутку або коли такі норми не встановлені).

Кому пред’являти претензію?

Якщо перевізник прийняв товар без зауважень і з його вини товар зник у дорозі, то винним завданих збитків буде перевізник. Кому він повинен компенсувати втрати?

Тут усе залежить від договірних умов, тобто від того, коли за договором переходять від продавця до покупця ризики та контроль, пов’язані з товаром: до транспортування чи після.

Якщо ризики і контроль, пов’язані з товаром, перейшли до покупця:

— до транспортування (тобто в момент передачі товару перевізникові), то в разі втрати товару в дорозі стороною, що постраждала, буде покупець (оскільки продавець у такому разі ризиків, пов’язаних із товаром при транспортуванні, не несе). Тому саме покупець пред’являтиме претензію перевізникові. Щоправда, якщо згідно з договірними умовами перевезення замовляв і оплачував продавець, то покупець може передати продавцеві право на пред’явлення претензії перевізникові, оскільки сам із перевізником жодних договірних відносин не має (детальніше про цю ситуацію див. «Податки & бухоблік», 2017, № 13, с. 19);

— після транспортування, то в разі втрати товару в дорозі стороною, що постраждала, буде продавець (оскільки саме він несе ризики, пов’язані з товаром, протягом усього строку перевезення). Тому саме продавець у такому разі пред’явить претензію перевізникові. Щоправда, другим потерпілим виявиться покупець, оскільки отримає товар меншої кількості, ніж за договором. А тому покупець може виставити продавцеві претензію і вимагати від продавця допоставити товар, якого не вистачає, або відмовитися від переданого товару і його оплати, а якщо товар оплачений — вимагати повернення коштів (ч. 1 ст. 670 ЦКУ).

Бухгалтерський облік

Облік у продавця і покупця знову ж таки багато в чому залежить від договірних умов і моменту передання ризиків та контролю на товар.

У продавця. Якщо ризики, пов’язані з товаром, передаються покупцеві:

— у момент, коли товар переданий перевізникові (відвантажений), то продавець на дату такого відвантаження відображає реалізацію товару: показує бухоблікові доходи і витрати (списує собівартість) виходячи з усієї вартості відвантаженого товару. Для продавця в цій ситуації операція продажу завершена в момент передачі товару перевізникові (вважається, що товар поставлений). Тому коригувати обсяги реалізації (доходи та витрати) через подальшу втрату товару перевізником у продавця підстав немає;

— після транспортування — у момент, коли товар переданий покупцеві, то на таку дату продавець відображає реалізацію товару (визнає доходи і витрати: Дт 361 — Кт 702 і Дт 902 — Кт 281) виходячи з вартості фактично доставлених покупцеві товарів. А на вартість товарів, утрачених при транспортуванні (Дт 947 — Кт 281), пред’являє претензію перевізникові (Дт 374 — Кт 715).

У покупця. Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому (п. 3 розд. I НП(С)БО 1).

Заборгованість за пред’явленою перевізникові/продавцеві претензією відображається проводкою: Дт 374 — Кт 63. При отриманні відшкодування робиться запис: Дт 311 — Кт 374. А якщо продавець здійснює допостачання: Дт 20, 22, 28 — Кт 374.

Податковий облік

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку операції відобразяться за бухправилами. Жодних коригувань у зв’язку з виявленою нестачею, а також при отриманні відшкодування від винної особи ПКУ не передбачено.

Щоправда, винний, який відшкодовує збитки, повинен пам’ятати про збільшуючу різницю з п.п. 140.5.11 ПКУ — при відшкодуванні збитків неплатникам податку на прибуток або платникам-нульовикам. А ось коли відшкодування виплачується прибутківцю або підприємцю на загальній системі оподаткування, то збільшувати фінрезультат не потрібно.

ПДВ. За першою подією (відвантаженням або передоплатою) продавець нарахував поставні ПЗ з ПДВ виходячи з усієї вартості відвантаженого товару. І якщо ризики і контроль, пов’язані з товаром, переходять до покупця:

— у момент передачі товарів перевізникові — то зменшувати ПЗ з ПДВ через подальшу втрату товару перевізником у продавця підстав немає (оскільки постачання відбулося і завершене в момент передачі товару перевізникові). Що ж стосується покупця, то він прибуткує товар за фактичною кількістю. І пропорційно цій кількості повинен показати ПК. Як цього досягти? Для цього покупець віднесе до ПК усю суму вхідного ПДВ на підставі ПН постачальника. Нагадаємо, що ПК зберігається і за сумою вхідного ПДВ, що припадає на нестачу в межах норм природного убутку (БЗ 101.04). А ось при оприбуткуванні товару і виявленні розбіжностей на частину втраченого в дорозі товару, якого не вистачає (понад норми природного убутку), покупець нарахує компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ;

— після транспортування — то продавцеві через втрату частини товару в дорозі доведеться частково відкоригувати раніше нараховані поставні ПЗ. Для цього продавець складе зменшуючий РК, який повинен зареєструвати покупець (див. БЗ 101.16, що діяла до 17.07.2020 р.). А також за втраченими товарами (які не будуть використані в госпдіяльності) продавець повинен компенсувати ПК, відображений при їх придбанні, шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. У свою чергу, в покупця вхідний ПК з ПН буде скоригований завдяки РК (а якщо нема РК, то за бухдовідкою).

Що ж стосується власне збитків, що відшкодовуються перевізником через втрату товарів при транспортуванні, то суми відшкодування шкоди згідно з п. 188.1 ПКУ не оподатковуються ПДВ. Щоправда, податківці досі висловлюються по-різному. І вважають суми відшкодування то компенсацією вартості втрачених товарів і вимагають оподатковувати їх ПДВ (лист ДПСУ від 15.12.2020 р. № 5203 /ІПК/99-00-05-06-02-06). То адекватно роз’яснюють, що кошти, які надходять як відшкодування шкоди, згідно з п. 188.1 ПКУ до бази оподаткування ПДВ не включаються (лист ДПСУ від 16.09.2020 р. № 3876/ІПК/99-00-05-06-02-06) — такий висновок податківців підтримуємо. Детальніше про це див. у статті «Відшкодування шкоди (збитків) і ПДВ».

І на завершення — приклад.

Приклад. Продавець відвантажив покупцю товар вартістю 24000 грн (у тому числі ПДВ — 4000 грн), собівартістю — 12000 грн. За договірними умовами ризики, пов’язані з товаром, переходять до покупця після транспортування. Проте фактично:

— покупцю був доставлений товар на суму 18000 грн (у тому числі ПДВ — 3000 грн), собівартістю — 9000 грн, а

— частина товару вартістю 6000 грн (у тому числі ПДВ — 1000 грн), собівартістю 3000 грн була втрачена при перевезенні.

Продавець виставив претензію на суму 6000 грн перевізнику, який відшкодував збитки. Покупець перерахував продавцю оплату за фактично отриманий товар.

В обліку будуть зроблені такі записи:

Облік пропажі товару при перевезенні