6.1. Безготівкові розрахунки
Під безготівковими розрахунками маються на увазі перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою до каси банку, на рахунки отримувачів. Для проведення безготівкових розрахунків підприємці можуть відкривати в банківських установах поточні рахунки в національній та іноземних валютах.
Проте відкривати банківський рахунок підприємець не зобов’язаний. Якщо йому це не потрібно, він не планує працювати з підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються в безготівковій формі) й отримувати оплату за товари та послуги від покупців через банк, то можна і не відкривати рахунок у банку.
При цьому якщо постачальник підприємця працює тільки за безготівковим розрахунком, а сам ФОП вирішив не відкривати рахунок у банку, готівку можна вносити до каси будь-якого банку, який і перерахує її на рахунок постачальника. Причому для самого підприємця такі розрахунки будуть готівковими, а для одержувача грошей (постачальника) — безготівковими (п. 10 Положення № 148).
Майте на увазі: ФОП, що відкривають рахунки в банках (у тому числі рахунки для непідприємницького використання), зобов’язані повідомляти ці банки про свій підприємницький статус (п. 69.7 ПКУ). При цьому банк направляє до податкового органу, в якому перебуває на обліку такий платник, повідомлення про відкриття або закриття рахунку (п. 69.2 ПКУ, п.п. 1 п. 16 Інструкції № 492).
За неповідомлення про свій статус банків при відкритті рахунку для фізосіб-підприємців передбачений штраф у розмірі 680 грн за кожен випадок неповідомлення (п. 118.3 ПКУ).
Важливо!
Для підприємницької діяльності можна використовувати тільки той рахунок, який відкритий на ФОП, а не просто на фізособу
Такий висновок випливає з положень п. 14 Інструкції № 492. У ньому зазначено, що використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, забороняється! Саме із цієї причини ФОП не повинен отримувати доходи від своєї підприємницької діяльності на особистий рахунок. І виходячи із цієї заборони не рекомендуємо здійснювати з особистих рахунків будь-які придбання, пов’язані з діяльністю ФОП.
Хоча зауважимо, що відповідальність у вигляді, наприклад, штрафних санкцій або закриття «громадянського» рахунку жодним законодавчим актом не передбачена.
Проте ми все одно не радили б використовувати особистий рахунок для підприємницьких придбань. Особливо ФОП-загальносистемникам. Річ у тому, що податківці можуть не визнати витрати, здійснені з особистого рахунку, в зменшення оподатковуваного доходу підприємця.
А чи можна з особистого рахунку, наприклад, сплачувати «підприємницькі» податки? Формально це теж використання особистого рахунку в операціях, пов’язаних з діяльністю ФОП. Тобто порушення Інструкції № 492. Але податківці нічого не мають проти того, щоб фізична особа платила свої податки і ЄСВ готівкою або з особистої банківської картки, тобто з рахунку фізособи (див. підкатегорію 129.04 БЗ).
Що стосується підприємницького рахунку, то немає перешкод для використання коштів, що знаходяться на ньому, для особистих цілей. Адже згідно зі ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, який залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Це підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, консультації з підкатегорій 104.11 і 107.05 БЗ). Тому підприємницький рахунок можна використовувати для оплати особистих витрат фізичної особи.
До речі, зовсім не обов’язково чекати сплати податків і тільки після цього витрачати на власні цілі підприємницькі кошти. Достатньо того, щоб на підприємницькому рахунку вистачало коштів для сплати всіх податків.
Також звертаємо увагу загальносистемників і єдиноподатників-ПДВшників на те, що кошти, перераховані з підприємницького рахунку на «громадянський»:
— не потраплять до підприємницьких витрат;
— не можуть бути відображені в Книзі ОДВ;
— не зменшать чистого доходу для обкладення ПДФО (у загальносистемників).
І ще один важливий момент. При перерахуванні з підприємницького рахунку коштів фізичним особам (у тому числі іншим підприємцям та незалежним професіоналам) не забудьте, що ФОП зобов’язаний виконати функції податкового агента. А саме: відобразити перераховані суми в Податковому розрахунку з ПДФО/ВЗ. Якщо ж одержувачами є звичайні фізособи, то не забудьте також утримати з їх доходу ПДФО і ВЗ.
6.2. Готівкові розрахунки
Тепер поговоримо про те, яких правил і вимог потрібно дотримуватися підприємцям при готівкових розрахунках.
Касові операції ФОП
Касові правила для ФОП установлює Положення № 148.
Здійснювати касові операції та займатися їх оформленням може як сам підприємець, так і його найманий працівник. При цьому пам’ятайте: з особою, яка працює з готівковими коштами, необхідно укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (пп. 44 і 45 Положення № 148).
Якщо ж підприємець «відає» своєю касою сам, то укладати договір про матвідповідальність із самим собою йому, звичайно ж, не потрібно.
Тепер поглянемо, що таке каса підприємця. Згідно з п.п. 8 п. 3 Положення № 148 каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.
Виходячи із цього визначення, касою може вважатися як спеціальне приміщення, так і просто спеціально відведене місце проведення розрахунків. Отже, в підприємця, який не має можливості виділити для приміщення каси спеціальну кімнату, касою вважатиметься місце, де він:
— проводить готівкові розрахунки, наприклад, приймає гроші від покупців;
— видає готівку (виплачує зарплату, аванси на відрядження, грошові кошти під звіт тощо);
— зберігає готівку та Книгу ОДВ.
Тобто ФОП може визначити для себе касу як місце, де знаходиться він сам (його касир) і його сейф (або інший засіб) для зберігання готівки та касових документів. Якщо ФОП (його касир) буде в постійному русі, то і каса постійно переміщатиметься з ним. А у ФОП, які застосовують РРО/ПРРО, касою в розумінні Положення № 148 буде РРО/ПРРО.
Про те, що для підприємців Положення № 148 не встановлює вимог щодо належного облаштування каси і надійного зберігання готівкових грошових коштів у ній, говорив і НБУ в листі від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464. Такий же висновок побічно випливає з п. 38 Положення № 148.
Крім того,
на ФОП не поширюється вимога про встановлення ліміту каси і дотримання строків здавання готівки до банку
Це прямо визначено абзацом третім п. 14 Положення № 148. А отже, готівка в підприємця може зберігатися в будь-якій сумі і будь-яку кількість днів. Здавати її до банку зовсім не обов’язково.
Чи є якісь особливості в оформленні підприємцями документів при здійсненні касових операцій? Давайте поглянемо!
«Готівкові» документи
Касову книгу ФОП вести не зобов’язані (абзац четвертий п. 39 Положення № 148).
Водночас у Положенні № 148 немає чіткої вказівки на те, чи потрібно підприємцю оформляти прибуткові та видаткові касові ордери. Проте з роз’яснень НБУ і податківців випливає, що ФОП не повинні використовувати касові ордери для оформлення готівкових операцій (див. підкатегорію 109.15 БЗ, листи ДПСУ від 12.09.2019 р. № 141/6/99-00-05-04-01-13/ІПК, НБУ від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507 і від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464).
Які ж документи виписувати ФОП? Зараз розберемося.
Прийом готівки. З п. 2 ст. 3 Закону про РРО випливає, що підприємці зобов’язані видавати розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. При застосуванні РРО/ПРРО такими розрахунковими документами є фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція і спрощена розрахункова квитанція. Форми зазначених документів наведено в додатках до Положення № 13.
Якщо ж ФОП не застосовує РРО/ПРРО і РК, то відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону № 1023 він зобов’язаний видавати кожному покупцю розрахунковий документ установленої форми, який засвідчує факт придбання, із зазначенням дати продажу.
Водночас форма і зміст розрахункового документа для «безРРОшників» законодавчо не встановлені. У зв’язку з цим, на думку податківців, ФОП, які не використовують РРО/ПРРО і РК з КОРО*, повинні видавати покупцям чеки, накладні або інші письмові документи довільної форми (див. лист ДФСУ від 20.07.2018 р. № 24188/6/99-99-14-05-01-15).
* Тут і далі — Книга обліку розрахункових операцій.
На наш погляд, такими документами можуть бути:
— квитанція. Часто ФОП, оформляючи надходження грошей квитанціями, на догоду податківцям за основу беруть розрахункову квитанцію за формою № РК-1 (додаток 3 до Положення № 13). При цьому ФОП може купити книжку з такими квитанціями або роздрукувати їх самостійно;
— товарний чек. Зверніть увагу: в консультації з підкатегорії 109.10 БЗ і листі ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515 сказано, що форма товарного чека наразі не встановлена, у зв’язку з чим його можна складати в довільній формі. Проте водночас податківці наполягають, щоб у таких чеках був напис «Товарний чек» і за змістом вони відповідали вимогам п. 2 розд. II Положення № 13, передбаченим для фіскальних касових чеків, за винятком відображення в них фіскального номера РРО/ПРРО і напису «Фіскальний чек».
На наш погляд, ця вимога податківців є некоректною. Але якщо не хочете сперечатися з ними, прислухайтеся до їх думки.
Видача готівки. Складати касові ордери, як ви вже знаєте, підприємці не зобов’язані. Водночас вважаємо, що ФОП (його касир) може (але не зобов’язаний) видати грошові кошти за відомістю на виплату готівки. Її форма наведена в додатку 1 до Положення № 148. Крім того, для передачі готівки можна використовувати закупівельні акти та інші документи, складені в довільній формі. Зокрема, підтвердженням видачі готівки може слугувати розписка одержувача.
Але в будь-якому випадку пам’ятайте: для надання документу статусу первинного він повинен містити обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88. А саме: назву документа і дату його складання, П. І. Б. підприємця, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення операції, підписи осіб (інші дані, що дають можливості їх ідентифікувати), які брали участь у її здійсненні.
Оприбуткування готівки
У п. 11 Положення № 148 сказано, що оприбуткування й облік ФОП отриманих доходів здійснюються в Книзі ОДВ / у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ. Такий порядок передбачений п. 177.10 ПКУ для загальносистемників і п. 296.1 ПКУ для єдиноподатників.
Таким чином, для загальносистемників оприбуткуванням готівки вважається її запис у Книгах ОДВ. При цьому Книги загальносистемники ведуть з використанням методології, згідно з якою дохід потрібно показувати за кожен день його отримання, причому «день у день».
Для єдиноподатників оприбуткуванням будуть щомісячні записи в їх довільних регістрах
Нагадаємо: для них ПКУ передбачена вільна форма обліку (п. 296.1 ПКУ).
Але! Для тих, хто працює без РРО/ПРРО, але зобов’язаний застосовувати КОРО з РК, існує нюанс. Згідно з абзацом п’ятим п. 11 Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахунки без РРО/ПРРО із застосуванням КОРО і РК, є внесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Тобто з одного боку, для ФОП начебто прописані свої спеціальні правила (абзац шостий п. 11 Положення № 148). З іншого — особливості оприбуткування для тих, хто «без РРО/ПРРО, але з КОРО і РК» (абзац п’ятий п. 11 Положення № 148), стосуються всіх суб’єктів господарювання, у тому числі й ФОП (п. 1 Положення № 148).
У результаті, щоб у таких підприємців не виникло проблем з оприбуткуванням, рекомендуємо виконати обидві умови, тобто своєчасно (1) внести дані розрахункових квитанцій до КОРО і (2) відобразити готівку в Книзі ОДВ (для загальносистемників) або в довільних облікових регістрах (для єдиноподатни- ків).
Обмеження суми готівкових розрахунків
Загальні правила. Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки прописані в пп. 6 і 7 Положення № 148. Більш детальну інформацію про обмеження розрахунків готівкою представимо в табл. 6.1.
Таблиця 6.1. Обмеження готівкових розрахунків
| № з/п | Суб’єкти, з якими ФОП здійснює розрахунки | Гранична сума готівкових розрахунків | |
| 1 | Юридичні особи | 10000 грн (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 1 п. 6 |
| 2 | Інші фізичні особи — підприємці | 10000 грн (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 1 п. 6 |
| 3 | Фізичні особи* — НЕпідприємці | 50000 грн** (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 2 п. 6 |
| * До них також належать особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ) без реєстрації підприємцем (див. підкатегорію 109.13 БЗ). ** Така сума обмежень діє також у випадку, коли фізособа одночасно зареєстрована як ФОП, але проводить розрахунки, не пов’язані з її підприємницькою діяльністю (див. підкатегорію 109.13 БЗ). | |||
Причому відповідно до п. 6 Положення № 148 не обмежується:
— кількість суб’єктів, з якими підприємець може здійснювати готівкові розрахунки протягом дня. При цьому сума готівки для порівняння з граничною сумою розраховується щодо кожного контрагента окремо, а не сукупно за всіма за день. Це означає, що загальна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за кожним конкретним контрагентом;
— кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки. Тобто зовсім не обов’язково, щоб це був один платіжний документ. Їх цілком може бути декілька. Важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила межу, встановлену Положенням № 148.
Пам’ятайте також: раніше податківці наполягали на тому, що готівкові обмеження діють протягом дня в розрахунках з однією особою в обидва боки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.13 БЗ). Тобто «зустрічні потоки» готівки для порівняння з граничною величиною підсумовуються. І хоча зазначене роз’яснення переведене до нечинних, вважаємо, думка фіскалів із цього питання не змінилася.
У Положенні № 148 є низка випадків, коли готівкові розрахунки підприємець може здійснювати, не турбуючись про перевищення вищезгаданої граничної суми розрахунків (див. п. 8 цього Положення). Зокрема, «готівкові» обмеження не стосуються ФОП у випадках:
1) розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань і благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці.
В усіх інших випадках платежі понад установлені граничні суми здійснюються через банки, небанківські фінустанови або юросіб, що не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги (отримали відповідну ліцензію) шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення грошових коштів до банку або небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Таким чином,
обмеження не поширюються на розрахунки, що здійснюються шляхом внесення готівки до каси банку для їх подальшого переказу на рахунок одержувача
Підтверджують це й податківці (див. консультацію в підкатегорії 109.13 БЗ).
Далі детально розглянемо застосування 10-тисячного і 50-тисячного обмежень.
10-тисячне обмеження. Як ми вже говорили, це обмеження стосується готівкових розрахунків ФОП із суб’єктами господарювання (підприємствами або підприємцями).
А ось якщо однією зі сторін розрахунків є особа, що провадить незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ), наприклад нотаріус або адвокат, то на розрахунки підприємця з ним 10-тисячне обмеження не поширюється. Щоправда, податківці стверджують, що це обмеження не працює тільки в тому випадку, якщо незалежний професіонал не зареєстрований як ФОП (див. підкатегорію 109.13 БЗ). На наш погляд, ФОП-реєстрація тут не важлива. Має значення лише те, в якій ролі виступає фізособа при здійсненні конкретних готівкових розрахунків — як ФОП чи як незалежний професіонал. Якщо фізособа виступає в розрахунках у ролі незалежного професіонала, то 10-тисячне обмеження не діє. Тоді вступає у свої права 50-тисячне обмеження (про це — далі).
Вище ми вже перелічували випадки, коли «готівкові» обмеження не працюють. У контексті 10-тисячного обмеження ФОП, у якого є наймані працівники, слід звернути увагу на виняток щодо використання коштів, виданих на відрядження.
Нагадаємо: під витратами на відрядження слід розуміти вартість проїзду, проживання, харчування та інших послуг, пов’язаних з перебуванням працівника у відрядженні. Але майте на увазі: при вирішенні виробничих (господарських) питань у відрядженні 10-тисячне обмеження застосовуватиметься в загальному порядку (якщо контрагентом є суб’єкт господарювання). Річ у тому, що такі розрахунки не пов’язані прямо з відрядженням і витратами безпосередньо на нього (див. підкатегорію 109.13 БЗ).
Крім того,
10-тисячне обмеження в повну силу працює при придбанні підзвітною особою ТМЦ, робіт або послуг для господарських потреб ФОП в іншого суб’єкта господарювання
І не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (в касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки чи за рахунок власних коштів працівника. Адже в такій ситуації він виступає і платить від імені підприємця-роботодавця. А ось на остаточний розрахунок ФОП з працівником за підзвітними сумами 10-тисячне обмеження не поширюється.
50-тисячне обмеження. Обмеження в сумі 50000 грн стосуються розрахунків, де контрагентом ФОП є фізична особа — непідприємець. Причому до звичайних фізосіб у цьому випадку належать і незалежні професіонали (наприклад, адвокат, нотаріус).
При цьому не оглядаючись на 50-тисячне обмеження, можна здійснювати виплати, пов’язані з оплатою праці (п. 8 Положення № 148). Нагадаємо: під виплатами, пов’язаними з оплатою праці, розуміються виплати, що належать до фонду оплати праці, а також виплати, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5 (п.п. 1 п. 3 Положення № 148).
Якщо виходити із цього визначення, то всі виплати, включені до розд. 3 Інструкції № 5, можна видавати фізособам без урахування 50-тисячного «готівкового» обмеження. Проте податківці, як і раніше, вважають, що, наприклад, на дивіденди 50-тисячне обмеження поширюється (див. підкатегорію 109.13 БЗ). Тому, перш ніж зробити фізособі велику готівкову виплату, що не належить до фонду оплати праці, рекомендуємо «отримати добро» на це від податківців або від НБУ.
Крім того, не повинно поширюватися 50-тисячне обмеження на розрахунки госпсуб’єкта з працівником за підзвітними сумами. Адже в цьому випадку немає самого факту готівкового розрахунку. Працівник — підзвітна особа виступає від імені роботодавця і діє в його інтересах*. Радує, що з таким підходом усе-таки погодилися податківці. У листі ДПСУ від 03.07.2020 р. № 2688/6/99-00-07-05-01-06/ІПК вони чітко зазначили, що отримання під звіт готівки працівниками не належить до розрахунків готівкою, а отже, обмеження 50000 грн на таку операцію не поширюється.
* Про цю проблему ми детально писали в «Податки & бухоблік», 2020, № 100, с. 5.
Відповідно такий же підхід має бути й до операцій з повернення підзвітною особою невитрачених готівкових коштів до каси або внесення туди компенсації надміру витрачених підзвітних коштів. Тому вважаємо, що при готівкових видачах під звіт (у тому числі на відрядження) і прийнятті невитрачених (перевитрачених) сум від підзвітної особи можна не дотримуватися ліміту 50 тис. грн.
А ось ситуація з відшкодуванням працівнику витрачених ним власних коштів для госппотреб ФОП може бути розцінена фіскалами більш суворо. Адже ці гроші видаються фізособі не для підзвітних цілей, тобто вони вже неповоротні. Тому про всяк випадок краще не перевищувати 50-тисячне обмеження, а компенсувати такі витрати частинами або в безготівковій формі.
Що стосується отримання підприємцем грошових коштів від фізосіб, то тут під «готівкове» обмеження однозначно потраплять суми, отримані в оплату за товар (роботи, послуги), орендна плата, компенсація заподіяної шкоди тощо.
І ще. Якщо 50-тисячне обмеження буде перевищено, відповідальність за це порушення загрожує тільки ФОП. Для фізособи, яка допустила таке порушення, відповідальність, як і раніше, не передбачена.
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, загрожує підприємцю накладенням адміністративного штрафу на підставі ст. 16315 КУпАП. Розмір штрафу — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За повторне «готівкове» порушення, допущене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, адмінштраф збільшується і становить від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).
Але таке адмінстягнення може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП), оскільки таке правопорушення триваючим не вважається.
6.3. Підприємець і РРО/ПРРО
Питання застосування РРО/ПРРО підприємцями регулюються Законом про РРО. Так, згідно зі ст. 3 цього документа суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО або (у випадках, визначених Законом про РРО) використовувати РК.
Винятки, що дозволяють ФОП не застосовувати РРО/ПРРО і РК, наведені в ст. 9 Закону про РРО (див. табл. 6.2). При цьому згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів (наданні послуг) РРО/ПРРО можуть не застосовувати ФОП-єдиноподатники, які звільнені від РРО/ПРРО відповідно до ПКУ.
У результаті виходить така картина.
Підприємці-загальносистемники використовують РРО/ПРРО на загальних підставах — з урахуванням існуючих пільг, які їм дають ст. 9 і 10 Закону про РРО (див. табл. 6.2 і 6.3). Жодних додаткових послаблень для них не передбачено.
Підприємці — єдиноподатники групи 1 звільнені від застосування РРО/ПРРО (п. 296.10 ПКУ). При цьому не важливо, якими з дозволених їм видів діяльності такі ФОП займаються.
А ось підприємці — єдиноподатники груп 2 і 3 у 2021 році зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій, не звільнених від їх використання згідно зі ст. 9 або 10 Закону про РРО, якщо (п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
— обсяг доходу протягом 2020 року перевищив 1000000 грн;
— протягом 2021 року обсяг доходу перевищить 220 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня 2021 року (1320000 грн);
— вони здійснюють незалежно від обсягу доходу (!):
а) реалізацію технічно складних побутових товарів (далі — ТСПТ), які підлягають гарантійному ремонту;
б) реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
в) реалізацію ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Як розрахувати граничний розмір доходу для застосування РРО/ПРРО? У розрахунку беруть участь усі види доходів, отримані платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року (п. 2 Порядку № 439). «Громадянські» доходи фізособи, зареєстрованої як ФОП, враховувати, звичайно ж, не потрібно.
Крім того, пам’ятайте: у розрахунок доходу беруть усі надходження — як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній та нематеріальній формах.
Зверніть увагу: податківці вимагають, щоб підприємець, який здійснює діяльність за договорами комісії або доручення, для розрахунку допустимої межі враховував усю суму коштів, отриману за такими договорами (див. лист ДФСУ від 11.04.2019 р. № 1546/6/99-99-13-01-03-15/ІПК). Проте ми з таким підходом не згодні, адже доходом ФОП-єдиноподатника згідно з п. 292.4 ПКУ є тільки сума комісійної винагороди.
Якщо дохід ФОП-єдиноподатника в календарному році перевищить допустиму межу (див. вище), то застосування РРО/ПРРО для нього стане обов’язковим. При цьому почати використовувати РРО/ПРРО йому потрібно з 1-го числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення (п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Причому зауважте: якщо єдиноподатник один раз перевищив цю допустиму межу, він зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО в усіх майбутніх податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку.
Іншими словами, наступне зниження обсягів доходу від РРО/ПРРО його не врятує. І навіть повторна реєстрація єдиноподатником після тимчасового переходу на загальну систему або припинення підприємницької діяльності — це не підстава бути звільненим від РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ, лист ДФСУ від 02.02.2018 р. № 438/К/99-99-14-05-01-14/ІПК).
Уникнути РРО-обов’язку єдиноподатник зможе тільки в тому випадку, коли абсолютно всі розрахунки здійснюватиме виключно в безготівковій формі через банківські установи (див. листи ДФСУ від 06.03.2018 р. № 904/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК і від 22.03.2019 р. № 1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Тоді можна перевищити граничний обсяг доходу і не «потрапити» на РРО/ПРРО.
Якщо ж хоча б одна операція буде розрахунковою в розумінні ст. 2 Закону про РРО, ФОП-єдиноподатник, що перевищив граничний обсяг доходу, зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО
Більше про випадки звільнення підприємців як від РРО/ПРРО, так і від КОРО з РК, ви можете дізнатися з табл. 6.2.
Таблиця 6.2. Операції, при здійсненні яких ФОП не застосовують РРО/ПРРО і РК
| № з/п | Операції | Законодавчий акт |
| Підприємці на єдиному податку | ||
| 1 | Єдиноподатники групи 1 | |
| 2 | ФОП-єдиноподатники груп 2 і 3, якщо обсяг доходу протягом 2020 року не перевищив 1000000 грн, а протягом 2021 року — 1320000 грн*, крім тих, що здійснюють такі види діяльності: 1) торгівля ТСПТ, які підлягають гарантійному ремонту; 2) реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; 3) реалізація ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння | |
| * Зазначене послаблення діє до 01.01.2022 р., якщо, звичайно, не будуть внесені відповідні зміни до законодавства. | ||
| Інші підприємці | ||
| 1 | Торгівля за безготівковим розрахунком через установи банків* | |
| * Мається на увазі перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку (без використання банківських платіжних карток), внесення коштів до банку для подальшого переказу на поточні рахунки, а також переказ коштів через термінали самообслуговування банку. | ||
| 2 | Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу, за відсутності продажу підакцизних товарів, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення | |
| 3 | Продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю | |
| 4 | Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів | |
| 5 | Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу | |
| 6 | Здійснення розрахунків за послуги, якщо оплата за них здійснюється виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів* | |
| * На думку НБУ (див. лист від 15.01.2021 р. № 57-0010/3184), Приват24, Ощад24/7 тощо є системами дистанційного обслуговування, а LiqPay, Portmone, iPay, Wayforpay — сервісами переказу коштів, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно. | ||
Тепер поговоримо про звільнення ФОП від РРО/ПРРО за умови застосування ними РК і КОРО (ст. 10 Закону про РРО). Постановою № 1336 визначено перелік видів діяльності, при здійсненні яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, але з використанням РК і КОРО. При цьому для деяких видів діяльності встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим (див. табл. 6.3).
Таблиця 6.3. Застосування КОРО і РК замість РРО/ПРРО
| № з/п | Вид діяльності | Граничний річний обсяг розрахункових операцій | |
| 1 | Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), яка здійснюється ФОП-єдиноподатниками | П. 1 | — |
| Водночас зауважимо: п. 6 ст. 9 Закону про РРО, п. 296.10 і п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для ФОП-єдиноподатників установлені звільнення і від РРО/ПРРО, і від РК з КОРО за умови, що їх річний дохід не перевищує граничного обсягу. Якщо ж зазначена межа буде перевищена, замінити РРО/ПРРО на РК при торгівлі продовольчими товарами підприємці-єдиноподатники груп 2 і 3 не зможуть (п. 2 постанови № 1336). | |||
| 2 | Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень | П. 2 | 500 тис. грн* |
| 3 | Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | П. 3 | 500 тис. грн* |
| 4 | Роздрібна торгівля і громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільськогосподарськими товаровиробниками, що використовують продукцію власного виробництва | П. 4 | 250 тис. грн** |
| 5 | Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ | П. 5 | 500 тис. грн* |
| 6 | Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл | П. 6 | 500 тис. грн* |
| 7 | Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села | П. 7 | 250 тис. грн** |
| 8 | Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду на морських і річкових суднах | П. 10 | — |
| 9 | Надання побутових послуг: — на території села; — підприємцями (крім єдиноподатників), які не використовують найману працю, з: ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен; ремонту і складання меблів; прибирання квартир; догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку; фотографування; ремонту квартир; приготування їжі; прання білизни; хімчистки; ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів | П. 11 | — |
| 10 | Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, установленим КМУ | П. 15 | — |
| Зауважимо: КМУ з червня 2018 року так і не виконав свого обов’язку зі складання такого переліку. При цьому Перелік № 105, затверджений наказом Мінтрансу, формально вже не діє. | |||
| 11 | Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу | П. 17 | 500 тис. грн* |
| 12 | Приймання від населення вторсировини (крім металобрухту) | П. 19 | — |
| 13 | Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка») | П. 20 | — |
| 14 | Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків удома у замовників | П. 21 | — |
| 15 | Торгівля, громадське харчування та надання послуг на території сіл і селищ міського типу, яким наданий статус гірських | П. 22 | 500 тис. грн* |
| 16 | Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, та медичне обслуговування вдома у замовника | П. 23 | 500 тис. грн* |
| 17 | Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні та екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності | П. 24 | — |
| 18 | Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах | П. 26 | — |
| 19 | Приймання від населення і реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників | П. 27 | 500 тис. грн* |
| * 500-тисячний граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій застосовують загалом до суб’єкта господарської діяльності. ** 250-тисячний граничний розмір річного обороту застосовують у розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів / надання послуг). | |||
6.4. Платіжні термінали у ФОП
Обов’язок забезпечити покупцям можливість здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) установлено Законом № 2346. У п. 14.19 цього Закону зазначено, що вимоги до суб’єктів господарювання з приймання ЕПЗ в оплату проданих товарів (послуг) визначає КМУ.
На сьогодні такі вимоги визначені постановою № 878. Виходячи з її положень проводити розрахунки з покупцями за допомогою ЕПЗ повинні підприємці, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують РРО/ПРРО відповідно до Закону про РРО.
При цьому звільняються від обов’язкового приймання ЕПЗ (п. 2 постанови № 878):
— заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів і викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
— підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій);
— суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб.
Інших підстав відмовлятися від приймання ЕПЗ у суб’єкта господарювання немає (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 05.08.2019 р. № 3641/ІПК/16-31-14-04-29).
Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше 50 % кількості РРО/ПРРО, а в разі наявності одного РРО/ПРРО суб’єкт господарювання повинен забезпечити приймання ЕПЗ (п. 1 постанови № 878).
POS-термінал установлюють додатково до РРО/ПРРО, а не замість нього. Адже він не виконує фіскальних функцій РРО/ПРРО. Операції, які здійснюють за допомогою платіжного термінала, оформляються відповідною квитанцією (п. 6 розд. VII Положення № 705), у якій немає інформації про кількість проданого товару (послуги). Тобто цей документ не є розрахунковим у розумінні Закону про РРО (ст. 2 Закону про РРО, лист НБУ від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082).
Також важливим моментом у використанні платіжних терміналів є надання можливості здійснювати розрахунки за допомогою ЕПЗ не менше трьох платіжних систем (VISA, MasterCard тощо). Причому однією з таких платіжних систем має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (наприклад, «Український платіжний простір»). Цю вимогу встановлено п. 14.19 Закону № 2346.
Платіжні термінали не зобов’язані використовувати ФОП, звільнені від застосування РРО/ПРРО. Хоча якщо такий суб’єкт господарювання використовує РРО/ПРРО в нефіскальному режимі для ведення обліку та друкування чеків, то раніше фіскали наполягали на встановленні ще й POS-термінала (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15). Утім, у консультації, розміщеній у підкатегорії 109.10 БЗ, вони акцент на цьому моменті вже не роблять.
На нашу думку, ті особи, які звільнені від застосування РРО/ПРРО, не зобов’язані використовувати і POS-термінали. Підтримують таку позицію і суди (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 19.08.2020 р. у справі № 160/6096/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/91042981).
А ось окремо (без прив’язки до РРО/ПРРО) використовувати платіжний термінал можна за умови, що суб’єкт господарювання звільнений від застосування РРО/ПРРО. Жодних заборон із цього приводу законодавство не містить (див. листи Мінекономрозвитку від 07.02.2013 р. № 3501-06/4370-12 і ГУ ДФС у м. Києві від 14.11.2017 р. № 2616/ІПК/26-15-14- 09-13). Таким чином, ФОП, якому зручно отримувати оплату в безготівковій формі, може встановити платіжний термінал, навіть якщо він не використовує РРО/ПРРО у зв’язку зі звільненням.
А тепер поглянемо, яка відповідальність може загрожувати підприємцеві, який зобов’язаний забезпечити розрахунки з використанням ЕПЗ і не зробив цього.
По-перше, це адмінштраф згідно зі ст. 16315 КУпАП. Його розмір становить від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн), а при повторному порушенні, виявленому протягом року після накладення зазначеного стягнення, — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).
Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 забороняє будь-яким чином обмежувати використання споживачами ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до оплати. За порушення цієї норми п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023 встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 500 нмдг (8500 грн). Про таку відповідальність за недотримання законодавства про застосування ЕПЗ говорять податківці (див. підкатегорію 109.20 БЗ), НБУ (див. лист від 05.03.2013 р. № 25-313/2725) і Держспоживінспекція (див. листи від 24.02.2014 р. № 1133-2-4/8 і від 05.05.2014 р. № 2565-3-11/8).
висновки
- Для підприємницької діяльності можна використовувати тільки той рахунок, який відкритий на ФОП, а не просто на фізичну особу.
- Кошти, що залишилися на підприємницькому рахунку після сплати податків, є власністю ФОП і можуть бути використані для його особистих потреб.
- Якщо дохід ФОП-єдиноподатника у 2021 році перевищить 1320000 грн, то застосування РРО/ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій для нього стане обов’язковим.
- Платіжні термінали не зобов’язані використовувати ФОП, звільнені від застосування РРО/ПРРО.
