Як ви зазначили, у декларації з ПДВ за грудень ви припустилися помилки (завищили суму ПК), яка призвела до недоплати ПДВ. Механізм самостійного виправлення платником помилки викладено в п. 50.1 ПКУ. Зокрема, там прописаний обов’язок платника при виявленні помилки надіслати уточнюючий розрахунок (УР) до помилкової декларації. А окрім того (див. п.п. «а» в цій нормі) — сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання (!) УР. Таким чином, подавши УР без попередньої сплати ПДВ та самоштрафу (3 %), ви порушите алгоритм виправлення помилки. Однак
факт несплати суми недоплати і самоштрафу перед поданням УР не дає фіскалам права не прийняти надісланий платником УР
Інші (штрафні) неприємності. Водночас за цей проступок на платника чекає таке.
По-перше, у п. 120.2 ПКУ передбачена санкція за невиконання вимог, зокрема за несплату самоштрафу при самостійному виправленні помилки: штраф в розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати). Цей штраф буде тільки з суми ПДВ.
По-друге, вам тут ще, схоже, «світить» санкція, передбачена новою редакцією ст. 124 ПКУ*. Нею передбачено стягувати з платника штраф при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу (а при затримці 30 днів і більше — 10 %). А цей штраф, якщо нарахують, то на всю суму боргу: і на ПДВ, і на самоштраф. Якщо несплата була умисною, то штраф складе 25 %. Але умисність податківці ще мають довести (див. ст. 109 ПКУ).
* Тепер ця стаття називається «Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання», і вона є замінником колишньої ст. 126 ПКУ, котра передбачала 10 і 20 % штрафи за подібні порушення.
Отже, за фіскального підходу штраф за п. 120.2 (за несплату) тут не виключає штрафу за ст. 124 ПКУ (за несвоєчасну сплату), і ви ризикуєте отримати обидва ці штрафи. І хоча раніше штраф (за старою ст. 126 ПКУ) фіскали тут не застосовували, але зараз останній абзац п. 124.1 ПКУ свідчить, що ці санкції можуть застосовуватись і у випадках самовиправлень!
По-третє, тут за несвоєчасну сплату вимальовується ще й пеня на суму податкового боргу** відповідно до ст. 129 ПКУ. І хоча це, звісно, дрібниця, але теж неприємна…
** У розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ, діючої на кожний день прострочення.
Тому, може, варто відшукати гроші на сплату цього ПДВ плюс 3 %? А то доведеться ще мінімум 10 % санкціями віддати в бюджет.
Погашення за рахунок ВЗ. Якщо ж грошей зовсім нема і вас не лякають такі «перевитрати», то можна піти шляхом погашення цієї суми (ПДВ + 3 % штраф) за рахунок від’ємного значення (ВЗ), якщо таке буде за декларацією в наступному періоді (а це можливо, зокрема, завдяки перенесенню цієї суми ПК у такий наступний період, наприклад, березень).
Такий варіант погашення боргу передбачений в п.п. «а» п. 200.4 ПКУ***. Але щоб на практиці погасити ці суми за рахунок ВЗ, вам доведеться дотримати певні умови.
*** І неодноразово підтверджений податківцями — див., наприклад, лист ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2466/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також БЗ 101.17.
1. Повинен виникнути податковий борг: а) «за попередні звітні (податкові) періоди» і б) до відповідної дати. Тобто до подання декларації з ПДВ з ВЗ (в якій ви збираєтесь провести залік) борг вже повинен обліковуватись у ДПС. Причому тут податківці намагаються платникам викручувати руки. У БЗ 101.26 на запитання, на яку дату визначається сума податкового боргу для зарахування ВЗ, вони відповідають, що податковий борг у платника повинен бути наявним на дату подання декларації з ПДВ (за якою проводиться зменшення цього боргу за рахунок ВЗ). Але також цей борг повинен обліковуватися в інтегрованій картці платника ПДВ станом на 1-ше число місяця, в якому було подано таку декларацію!..
Тобто УР вам потрібно направити податківцям не пізніше останнього дня звітного періоду, за який буде подана декларація із заліком.
Тут ще є питання: коли у вас виникне податковий борг з цих сум (ПДВ і самоштрафу)? Вважаємо, що податковий борг тут виникає датою подання УР, адже для сплати ПДВ і самоштрафу п. 50.1 ПКУ фактично встановлює строк — до подання УР.
2. Треба мати відповідну суму регліміту (∑Накл) на момент отримання податківцями декларації. Ця сума зазначається у службовому (додатковому) полі в рядку 19.1 декларації з ПДВ****. Коли суми регліміту на цю дату не буде (вона буде недостатньою), то погашення податкового боргу повністю (або частково) не відбудеться.
**** Для цього платники в день подання декларації одержують витяг за формою J/F1401206.
Якщо ці умови виконуються, ви зазначаєте суму цього податкового боргу у рядку 20.1 декларації з ПДВ. Звісно, ця сума може бути тільки в межах найменшої з сум: або з рядка 19 (від’ємне значення), або зі службового поля рядка 19.1 (регліміт) декларації.
Ще неприємний момент. Податківці незаконно прирівняли таке погашення-залік до бюджетного відшкодування і при його проведенні так само незаконно зменшують платникам регліміт (∑Накл) за рахунок показника ∑Відшкод (БЗ 101.24). Вони так налаштували й и програмне забезпечення СЕА ПДВ.
Зменшення регліміту відбудеться одразу — у день подання вами декларації із заповненим рядком 20.1. А от залік, фіскали проводять у граничний день подання декларації з ПДВ
Якщо ви не встигли подати податківцям УР до декларації за січень 2021 р. до 1 квітня, то у декларації за березень такий залік краще не робити. Навіть, якщо ви встигли подати УР у квітні ще до подання декларації за березень-2021. Адже податківці вимагають (див. вище), щоб податковий борг на 1 квітня вже обліковувався у картці (і «довисів» до подання декларації за березень). Тому, якщо ви відобразите такий залік без наявності боргу на 1 квітня, фіскали можуть це відстежити і вас оштрафувати. Вони вважають, що таким чином завищується сума відшкодування. А в «штрафних» ППР вони це хитро називають «завищення (?!.) від’ємного значення» і застосовують до платника штраф за ст. 123 ПКУ. Тому, якщо не хочете судитися з фіскалами, то без подання УР до кінця звітного місяця (тобто без виникнення податкового боргу саме в цьому місяці, або раніше) залік краще не проводити.
Ну й пам’ятайте, що штрафи за п. 120.2 і ст. 124 ПКУ та пеню на вас оформлять окремими ППР. Тому і сплачувати вам їх доведеться окремо, і в такий залік вони не увійдуть.
Тобто ці штрафи (і пеню) зарахувати за тією ж декларацією (за березень) ви не зможете, тому доведеться або сплачувати їх грошима окремо, або чекати, поки і вони не стануть податковим боргом. Але в останньому випадку буде прострочена і їх сплата — і з цієї суми штрафів випливе ще один штраф за ст. 124 ПКУ і пеня. Детальніше щодо погашення податкового боргу за рахунок ВЗ з ПДВ читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 82, с. 12.
Отже, може, таки варто пошукати гроші, щоб сплатити ПДВ + 3% до подання УР?..
