Та й ця підсумкова ПН — чиста бюрократія. Начебто всім зрозуміло, що, по суті, вона нікому не потрібна: ПК вона нікому не дає, а збільшити ПЗ постачальник зобов’язаний і без її складання. Що стосується реєстраційного ліміту, то він зменшиться й без її реєстрації завдяки показнику ∑Перевищ. Тому свого часу багато роздрібних торговців ігнорували прямі вказівки Порядку № 1307 щодо щоденного складання ПН. Вони складали зведену ПН наприкінці місяця за підсумками операцій за місяць і вважали, що перебувають у цілковитій безпеці, поготів, що бюджет від таких дій начебто не страждає.
У що це вилилося? Давайте з’ясуємо на прикладі одного судового прецеденту (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 р. у справі № 620/906/20// reyestr.court.gov.ua/Review/90926212).
Суть спору
При продажу товарів у роздробі продавець складав ПН не за щоденними підсумками, а зведену ПН — за підсумками за місяць. Реєстрація таких ПН проходила без проблем, а суми ПЗ були відображені в декларації. Проте при перевірці податківці застосували штраф за відсутність реєстрації ПН згідно з п. 1201.2 ПКУ.
Позиція сторін
Податківці. Підійшли до цієї ситуації так: підсумкову ПН потрібно складати щоденно й реєструвати в установлені строки. Склавши зведену ПН за підсумками місяця, платник порушив Порядок № 1307. І найголовніше: у результаті вийшло так, що потрібна правильна ПН за щоденними підсумками взагалі не складена і не зареєстрована.
Платник. Ну а платник керувався, мабуть, тим, що складання зведеної ПН у роздробі не заборонено і ні на що не впливає.
Вирішення справи судом
Суд першої інстанції підтримав податківців. Проте апеляційний суд став на бік платника. Ось основні тези апеляційного суду:
1. Ніхто не заперечував, що операції з постачання товару реально були здійснені, податок задекларований і сплачений.
2. Податківці не скористалися своїм правом зупинити і відмовити в реєстрації ПН, якщо вважали, що платник порушив порядок складання та реєстрації ПН.
3. Реєстрація платником зведених ПН щомісячно, а не щоденно, не свідчить про нереєстрацію ПН і не є підставою для застосування штрафу за відсутність реєстрації ПН.
Думка редакції
Свого часу (до 01.01.2017 р.) несвоєчасна реєстрація або відсутність реєстрації підсумкової ПН узагалі не штрафувалася. Та й заповнювалася ця ПН спрощено, без розшифровки кожної номенклатури (з 01.01.2020 р. вона заповнюється на загальних підставах). Відтоді в платників і сформувалося недбале ставлення до неї: зареєструвати-то ми її зареєструємо, але навіщо морочити голову щодня? Якщо вона не штрафується й нікому не потрібна, можна зробити всю роботу один раз на місяць.
Але відтоді податкове законодавство змінювалося, у тому числі й щодо цих ПН. У результаті на сьогодні вона, по суті, нічим не відрізняється від будь-якої іншої ПН (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 2).
Утім, у ПКУ є таке поняття, як «зведена податкова накладна». Вона може складатися як на платників ПДВ, так і на неплатників, але за умови, що постачання мають безперервний або ритмічний (два і більше разів на місяць) характер.
Податківці давно стверджують, що в роздробі зведена ПН не складається
Цей варіант пройде, тільки якщо з неплатником укладено договір із безперервним або ритмічним характером постачання (БЗ 101.16, див. «Податки & бухоблік», 2018, № 96, с. 10).
Відверто кажучи, у ПКУ немає заборони складати зведені ПН у роздрібній торгівлі і договір для цих цілей зовсім не обов’язковий. Проте підтвердити ритмічний характер постачань дуже проблематично. Адже немає ні актів, ні накладних, ні будь-яких інших супутніх документів (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 43).
Що ж до податківців, то вони не втратили можливості причепитися до платників. Висловлюючись сучасним жаргоном, вони «ввімкнули дурня»: щоденну ПН вони визнали не складеною і не зареєстрованою, а складену і зареєстровану за підсумками місяця якусь зведену ПН узагалі не сприйняли (мовляв, мало які ПН може скласти платник на власний розсуд і на невідомо які операції). Хоча всім зрозуміло, що йдеться про одні й ті самі операції, щомісячна ПН на них і складена. Власне, із цього і виходив суд, приймаючи бік платника.
Начебто суд і платник міркують тверезо, поготів, що бюджет від дій платника начебто не постраждав. Але якщо глибоко розбиратися, є дві нехороші деталі:
1. Для реєстрації ПН установлені певні строки залежно від того, у першій чи у другій половині місяця вона виписана (до останнього дня місяця (включно) або до 15-го числа наступного місяця (включно)). Якщо платник складе одну ПН за підсумками місяця, то, імовірніше, він реєструватиме її вже в наступному періоді, орієнтуючись на 15-те число наступного місяця. Адже за операціями, здійсненими з 1-го по 15-й день поточного місяця, він повинен був зареєструвати ПН до кінця поточного місяця. Ось і виходить, що, суворо кажучи, бюджет усе-таки отримав «збиток»: платник міг незаконно користуватися лімітом приблизно 15 днів.
2. У Критеріях ризикових операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) є п. 6, згідно з яким блокується зменшуючий РК до ПН на неплатника (у тому числі у роздробі), якщо він складається і подається на реєстрацію після закінчення 14 днів з дня складання ПН. Якщо вже зовсім уїдливо розбиратися, то й тут платник у разі повернень і зменшення суми компенсації міг «обдурити» державу, штучно збільшуючи ці 14 днів.
Але, як бачимо, ці моменти зовсім не хвилюють суддів. Рішення було прийняте на користь платника.
Цей прецедент має важливе значення не лише для ситуації, яка сталася із цим платником. У роздрібній торгівлі трапляються й інші схожі конфлікти з перевіряючими. Наприклад, часто платники заповнюють у підсумковій щоденній ПН не повну номенклатуру, а зазначають позиції згорнуто, так, як це було дозволено до 01.01.2020 р. Скажімо, групують товари в розрізі кодів УКТ ЗЕД/ДКПП або взагалі пишуть універсальний запис «Товари в асортименті» з кодом ДКПП 47.00 (а в громадському харчуванні — 56.10). Суворо кажучи, порушення порядку складання ПН є, але від таких дій уже точно ніхто не страждає, оскільки така ПН реєструється вчасно. Навіть якщо припустити, що номенклатура гіпотетично може вплинути на блокування ПН, то в цьому випадку це теж не працює, оскільки ПН, які не видаються одержувачам, узагалі не блокуються (потрапляють під критерії безумовної реєстрації).
Але в житті податківці не проходять повз такі ПН і знову ж таки включають свою логіку: ми знати не знаємо, що за згорнуту ПН ви склали і на які постачання, а ось те, що правильна підсумкова ПН не складена, — для нас безперечний факт. Тобто вони прирівнюють помилку в ПН до відсутності ПН узагалі! Інакше кажучи, аргументація податківців приблизно така ж, як і в нашому випадку. І, до речі, наскільки нам відомо, ці прецеденти також вирішуються на користь платників.
