Теми статей
Обрати теми

Платіжні термінали

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Нестеренко Максим, податковий експерт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Зараз дедалі більше і більше покупців та продавців віддають перевагу розрахункам з використанням платіжних карток та інших електронних платіжних засобів (ЕПЗ). І не дивно. Адже це і швидко, і зі здачею возитися не доводиться. А в умовах епідемії ще й безпечніше із санітарної точки зору. Для того щоб оплата за допомогою ЕПЗ була можливою, торговці встановлюють у місці здійснення розрахунків платіжні (POS) термінали*.

* У цьому розділі ми не розглядаємо особливості застосування ПТКС.

Пункт 1.321 Закону № 2346 визначає платіжний термінал (далі — ПТ) як електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у тому числі для видачі готівки, отримання довідкової інформації та друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.

У свою чергу, ЕПЗ це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону № 2346). До ЕПЗ, зокрема, належать усі види банківських платіжних карток.

7.1. Приймання ЕПЗ: обов’язок чи право?

Умови застосування платіжних терміналів

Для окремих суб’єктів господарювання встановлення платіжного пристрою — це обов’язок, закріплений п. 14.19 Закону № 2346. Норми цього пункту наказують суб’єктам господарювання забезпечувати покупцям (замовникам) можливість здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ.

Конкретні вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання ЕПЗ мають бути визначені КМУ. На сьогодні документ, що встановлює такі вимоги, під чинну редакцію ст. 14 Закону № 2346 існує тільки у формі проєкту. Проте не втратила чинності постанова № 878, яка була розроблена під «стару» редакцію згаданої статті. На те, що нині слід керуватися зазначеною постановою, вказують, зокрема, роз’яснення податківців, наведені в листі ГУ ДФС у Полтавській обл. від 05.08.2019 р. № 3641/ІПК/16-31-14-04-29 і в підкатегорії 109.06 БЗ.

Суб’єкти господарювання, які зобов’язані використовувати ПТ, перераховані в п. 1 постанови № 878. Це особи, які відповідають одночасно двом умовам:

здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;

— використовують РРО згідно із Законом про РРО.

Тому якщо ви не використовуєте РРО, оскільки звільнені від його застосування**, то мати ПТ вам теж не обов’язково.

** Детально про РРО-«звільненців» див. у підрозділі 1.2 на с. 4.

А як бути тим, хто використовує ПРРО? Оскільки за своєю суттю ПРРО — це ті самі РРО, але реалізовані у формі програми, то можна стверджувати, що правила постанови № 878 щодо застосування POS-терміналів поширюються й на тих суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО. При цьому використання класичного ПТ вони можуть уникнути, якщо ПРРО буде інтегрований з банківськими сервісами, що дозволяють здійснювати безготівкові платежі без додаткових пристроїв. Таким чином, суб’єкти господарювання, що застосовують ПРРО, замість класичних можуть використовувати програмні POS-термінали. Але в будь-якому разі забезпечити можливість розрахунків за допомогою ЕПЗ такі підприємства/підприємці зобов’язані, якщо, звичайно, вони не підпадають під винятки, які ми розглянемо далі.

Від обов’язку встановлювати ПТ звільнені такі суб’єкти господарювання, що застосовують РРО/ПРРО (п. 2 постанови № 878):

1) суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб;

2) підприємства торгівлі з торговою площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Тут важливо звернути увагу на те, що розуміють під торговою площею.

Торгова площа магазину — площа для торгівлі та обслуговування покупців. Тобто це сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (наприклад, відділу замовлень, камери схову тощо). При цьому торгова площа включає площі, зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, установленим у торговому залі (п.п. 3.1.2 Інструкції № 327). Таким чином, наприклад, складські приміщення до торгової площі не входять;

3) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.

Не потрапили в число ПТ-«звільненців»? Тоді пам’ятайте, що кількість ПТ має бути не менше 50 % від кількості РРО/ПРРО (п. 1 постанови № 878).

Якщо у вас лише один РРО/ПРРО, ви також зобов’язані забезпечити приймання ЕПЗ, тобто вам потрібен один ПТ

Зауважте: ПТ повинен забезпечувати приймання ЕПЗ не менше 3 платіжних систем (VISA, MasterCard тощо). Причому однією з них має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (п. 14.19 Закону № 2346). Наприклад, Національна платіжна система ПРОСТІР.

Реєструвати ПТ в органі ДПСУ або повідомляти про його наявність не потрібно.

Також запам’ятайте: встановлення ПТ не замінює РРО/ПРРО. Він установлюється додатково, а не замість РРО/ПРРО.

ПТ до нефіскального РРО/ПРРО

Суб’єкти господарювання, які мають законодавчо закріплене право не застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій у готівковій формі або з використанням ЕПЗ*, за бажання можуть завести РРО/ПРРО, не переведений у фіскальний режим роботи (ст. 13 Закону про РРО). Звідси виникає запитання: чи потрібен ПТ, якщо використовується нефіскальний РРО/ПРРО?

* Хто до них належить, див. у підрозділі 1.2.

На нашу думку, встановлювати ПТ повинні тільки ті суб’єкти підприємництва, які зобов’язані використовувати РРО/ПРРО (п. 1 постанови № 878).

Проте податківці (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15) раніше висловлювали іншу точку зору. Вони стверджували, що ПТ потрібно встановлювати навіть з нефіскальним РРО.

Таким чином, контролери буквально трактували законодавство: якщо застосовуєш РРО, у тому числі добровільно, то повинен установити ПТ. Це, звичайно, не стосується випадків, коли суб’єкти господарювання звільнені від застосування ПТ п. 2 постанови № 878.

POS-термінал без РРО/ПРРО

Припустимо, суб’єкт господарювання має право не використовувати РРО/ПРРО, але хоче встановити ПТ. Чи має він право це зробити?

Так, має. Річ у тому, що Закон № 2346 не зобов’язує власників ПТ використовувати їх тільки в парі з касовими апаратами (як фіскальними, так і нефіскальними). Також цього не вимагає і Закон про РРО.

По суті, ПТ — це всього лише спосіб заміни готівкових розрахунків безготівковими при здійсненні розрахунків за його місцезнаходженням. Тому за бажання суб’єкт господарювання, який не зобов’язаний за законодавством використовувати РРО/ПРРО, може встановити ПТ без застосування РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.10 БЗ).

Але ще раз акцентуємо вашу увагу: якщо ви не є РРО/ПРРО-«звільненцем», установити тільки ПТ (без РРО/ПРРО) не вийде.

Документальне підтвердження розрахункової операції

Операції, які здійснюють із застосуванням ПТ, повинні виконуватися з оформленням квитанції ПТ (п. 6 розд. VII Положення № 705). У ній зазначається така інформація (п. 8 розд. VII Положення № 705):

— найменування платіжної системи;

— ідентифікатор еквайра і торговця або інші реквізити, які дають змогу їх ідентифікувати;

— ідентифікатор платіжного пристрою;

— дата і час здійснення операції;

— сума та валюта операції;

— сума комісійної винагороди;

— реквізити ЕПЗ, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

— вид операції;

— код авторизації або інший код, який ідентифікує операцію в платіжній системі;

— інші додаткові реквізити документів, передбачені правилами платіжних систем та/або внутрішньобанківськими правилами.

Зауважте: у квитанції термінала не наводиться інформація про кількість проданого товару (послуги). Тобто цей документ не підтверджує факт продажу товарів (послуг). Відповідно

квитанція ПТ не може вважатися розрахунковим документом у розумінні ст. 2 Закону про РРО

Якщо торговець зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО або РК, то при проведенні розрахунків через ПТ він в обов’язковому порядку видає покупцеві розрахунковий документ — фіскальний касовий чек РРО/ПРРО або розрахункову квитанцію.

У разі коли при проведенні розрахунків з використанням ЕПЗ застосовують ПТ, з’єднані або поєднані з РРО, інформація за такою операцією наводиться безпосередньо в чеку РРО (див. табл. 4.1).

А якщо РРО/ПРРО і РК не застосовують, чи достатньо видати покупцеві тільки квитанцію ПТ? Ні.

У такому разі продавець також зобов’язаний видати розрахунковий документ установленої форми, який засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу (п. 11 ст. 8 Закону № 1023). Це може бути квитанція, товарний чек, квиток або інший документ.

Рекомендуємо в товарному чеку (квитанції тощо) зазначати, що оплату здійснено через ПТ, із зазначенням реквізитів «термінальної» квитанції.

7.2. Платіжний термінал: установлюємо та працюємо

Щоб почати працювати з ПТ, потрібно звернутися до будь-якого банку й укласти з ним договір еквайрингу. Простіше кажучи, договір на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою ЕПЗ. При цьому можна одночасно використовувати декілька ПТ на підставі договорів з різними банками.

Однією стороною такого договору є банк-еквайр, а іншою — торговець (суб’єкт господарювання, який приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів або послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі).

Переказ коштів між еквайрами і суб’єктами господарювання за операціями з використанням ЕПЗ, проведеними резидентами і нерезидентами на території України, у тому числі через мережу Інтернет, здійснюється в гривнях.

Зверніть увагу: при розрахунках через ПТ грошові кошти, списані з карткового рахунку покупця, надходять на рахунок продавця не відразу. Зазвичай розрив у часі становить до 3 банківських днів. Строки розрахунків між банком-еквайром і суб’єктом господарювання визначаються в договорі еквайрингу (п.п. 3 п. 4 розд. V Положення № 705).

Торговець зобов’язаний дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ і процедур безпеки, встановлених договором з еквайром.

Зауважте:

заборонено копіювати платіжні картки або їх реквізити, вносити повний номер ЕПЗ до облікових книг та/або електронних баз даних

Проводити операції з використанням платіжної картки можна тільки в присутності її власника, якщо інше не узгоджено з ним або не передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій (п. 10 розд. V Положення № 705).

Важливо! Є низка випадків, коли торговець має право відмовитися від здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ.

До них належать (п. 12 розд. V Положення № 705):

1) закінчення терміну дії ЕПЗ, відсутність необхідних ознак його платіжності тощо;

2) невідповідність між підписом на ЕПЗ і підписом на паперовому документі, який оформляється за результатами операції, або неправильне введення пін-коду;

3) відмова користувача надати документ, що посвідчує його особу, у випадках, передбачених законодавством України, або якщо було виявлено, що особа не має права використовувати ЕПЗ;

4) неможливість виконання авторизації* у зв’язку з технічними причинами;

* Процедура отримання дозволу банку на проведення операції з використанням ЕПЗ.

5) відсутність підпису на ЕПЗ, якщо це передбачено правилами платіжної системи;

6) отримання негативного коду автори- зації від емітента ЕПЗ.

Зверніть увагу: ПТ може виконувати ще одну цікаву функцію. Так, торговець, що приймає в оплату ЕПЗ з метою проведення оплати вартості товарів або послуг і оснащений ПТ, за рахунок виручки або коштів, отриманих з банку, може надавати держателю ЕПЗ послуги видачі готівки, якщо це передбачено правилами відповідної платіжної системи (п. 9 Положення № 148).

Як і при розрахунках з використанням банківських карток через ПТ за товари/послуги, суб’єкти господарювання видачу готівки повинні проводити суто за домовленістю з банком-еквайром. Саме в договорі еквайрингу і мають бути прописані умови технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків з використанням ЕПЗ за послугою видачі готівки. Без цього ніяк.

Як зазначено в п. 9 Положення № 148, операцію з надання держателю ЕПЗ послуги видачі готівки торговець повинен проводити з друкуванням квитанції ПТ (або розрахункового документа) і відображати такі операції в КОРО або РК у разі їх використання.

Запам’ятайте: торговець, що приймає в оплату ЕПЗ, одночасно з видачею готівки зобов’язаний роздрукувати чек РРО/ПРРО на видачу грошових коштів (як розрахунковий документ), а також квитанцію ПТ (якщо ПТ не з’єднаний/поєднаний з РРО та інформація про ЕПЗ відсутня в чеку).

При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1175/ІПК/08-01-14-08-16), торговець повинен видати окремі чеки на кожну операцію з ЕПЗ:

1) при розрахунку за товар/послугу — чек за формою № ФКЧ-1,

2) при видачі готівкових коштів — чек за формою № ФКЧ-4.

Зверніть увагу: форму № ФКЧ-4 фіскального касового чека за операцією з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ наведено в додатку 6 до Положення № 13.

Детальніше про видачу готівки покупцям, що розраховуються платіжною карткою, ви можете прочитати в «Податки & бухоблік», 2019, № 80, с. 5.

7.3. Повернення товару, оплаченого ЕПЗ

Якщо покупець на підставі Закону № 1023 повертає товар, раніше оплачений через ПТ, торговець повинен повернути покупцю витрачені кошти (про правила і документальне оформлення повернення див. у підрозділі 5.4). При цьому повернення грошей можна здійснити двома способами:

1) у безготівковій формі (шляхом переказу коштів на рахунок покупця з використанням ЕПЗ);

2) готівкою через касу (через РРО/ПРРО).

При першому способі порядок розрахунків залежатиме від того, чи є банк-еквайр банком-емітентом ЕПЗ (картки). Якщо так, то торговець перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра, який повертає цю суму покупцю на його ЕПЗ. Можливий також варіант, коли банк-еквайр самостійно (згідно з документами, оформленими торговцем через ПТ) повертає суму покупцю на ЕПЗ, а торговець потім перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра. Крім того, договором може бути передбачено, що банк самостійно списує з рахунку торговця суми коштів, повернені на ЕПЗ покупців.

Якщо емітентом ЕПЗ є не банк-еквайр, то ланцюжок подовжується. Торговець перераховує відповідну суму банку-еквайру, той — банку-емітенту, а останній — покупцеві.

Зверніть увагу: для повернення грошових коштів на ЕПЗ необхідно, щоб, окрім розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі, покупець пред’явив квитанцію ПТ (якщо вона друкувалася окремо), а також платіжну картку. Зазвичай потрібна та картка, з якою здійснювалося списання коштів. Інакше провести операцію через POS-термінал не вдасться.

Другий спосіб повернення коштів — видати готівку зі скриньки РРО/ПРРО з оформленням розрахункового документа. Але! Так можна зробити, тільки якщо цього не забороняють правила платіжної системи або умови договору з банком.

Крім того, такий варіант не вітають податківці. На їхню думку, якщо оплата пройшла через ПТ, то й повернути гроші покупцю можна тільки шляхом зарахування коштів на його картку (див. роз’яснення в підкатегорії 109.02 БЗ). При цьому, хоч готівка й не видається, суму коштів, повернених покупцеві, все одно реєструють у РРО/ПРРО (або в РК). Покупцю видають розрахунковий документ.

Ми ж вважаємо такий висновок податківців занадто категоричним. Адже чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання в праві застосувати в цьому випадку як безготівкову (шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок покупця), так і готівкову форму розрахунку (шляхом видачі грошових коштів з каси підприємства). З нашою думкою солідарний і НБУ (див. лист від 12.10.2016 р. № 57-0002/84778).

висновки

  • Для роботи з ПТ торговець повинен укласти з будь-яким банком договір на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою банківських карток (договір еквайрингу).
  • Торговець, оснащений ПТ, може за рахунок виручки або коштів, отриманих з банку, надавати держателю ЕПЗ послуги видачі готівки, якщо така послуга передбачена правилами відповідної платіжної системи.
  • При проведенні розрахункової операції з використанням ЕПЗ має бути виданий фіскальний чек, а якщо суб’єкт господарювання РРО/ПРРО не застосовує, то інший розрахунковий документ.
  • У разі видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ формується фіскальний чек за формою № ФКЧ-4.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі