Спочатку треба зрозуміти, який стосунок ФОП має до автомобіля подружжя. Він може бути придбаний:
1) за спільні кошти подружжя у шлюбі;
2) за особисті кошти одного з подружжя або отриманий у спадок/подарунок;
3) до укладання шлюбу.
Якщо автомобіль придбано за спільні гроші подружжя (п. 1), то він є їхньою спільною сумісною власністю. Якщо йдеться про пп. 2 і 3, то це приватна власність чоловіка або дружини, які придбали/отримали транспортний засіб.
Розпорядження чужою приватною власністю вимагає оформлення. Особливо якщо вона використовується в підприємницькій діяльності. Щодо спільної власності є нюанси.
Вважаємо, що не зайвим буде відобразити автомобіль у формі № 20-ОПП. Це стане додатковим аргументом для фіскалів. Особливо щодо реальності операцій у контрагентів ФОП.
Спільна сумісна власність. За загальним правилом розпорядження майном у спільній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Але якщо хтось із співвласників вчиняє правочин за участю спільного майна, то вважається, що він був вчинений за згодою всіх співвласників (ч. 2 ст. 369 ЦКУ). Хоча інше також може передбачатися законами.
Так, виняток із правила про автоматичне схвалення — випадки, в яких спільне майно задіяне в договорах, що підлягають нотаріальному посвідченню, а право власності або користування — держреєстрації. Тоді дозвіл співвласників має бути письмовим і нотаріально посвідченим.
Перевезення найчастіше не вимагають нотаріально посвідчених договорів. Тому
якщо автомобіль у спільній сумісній власності, то оформляти все письмово у ФОП немає необхідності
Але не виключаємо претензій податківців. Як варіант, дозвіл на використання авто можна оформити й письмово. До речі, визнати недійсним у такому разі договір перевезення може виключно співвласник (ч. 4 ст. 369 ЦКУ).
Також тут не мають виникати податкові наслідки у чоловіка або дружини-неФОП. Попри те, що згідно з ч. 3 ст. 61 СКУ, якщо один з подружжя укладає договір в інтересах сім’ї, гроші, отримані за цим договором, є спільною сумісною власністю подружжя.
Особиста приватна власність. Тут може бути як оренда (платне користування), так і позичка (безоплатне користування). У ситуації з позичкою нотаріальне посвідчення такого договору не знадобиться (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). А ось договір оренди автомобіля з фізособою доведеться посвідчувати нотаріально ☹ (ч. 2 ст. 799 ЦКУ).
Також у випадку з орендою у власника авто виникатиме дохід (доведеться утримати ПДФО і ВЗ). Позичка до цих наслідків не призводить. Але може виникнути дохід у користувача-єдинника (якщо ФОП — єдинник) за п. 292.3 ПКУ.
Хоча згідно зі ст. 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III водію для перевезення потрібні водійське посвідчення, техпаспорт, документ на вантаж (ТТН) та інші документи, передбачені законодавством (наприклад, договір перевезення).
