Втрати від спрощенки

Збитки минулих років

Платники податку на прибуток мають право зменшувати свій фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років (п.п. 140.4.4 ПКУ). Причому це універсальна різниця, тому її визначають усі без винятку платники — як високо-, так і малодохідники (п.п. 134.1.1 ПКУ). Сума збитків потрапляє у рядок 3.2.4 додатка РІ.

Тобто податкові збитки минулих років зменшують об’єкт оподаткування наступних років до повного погашення таких збитків. Але! Цей принцип спрацьовує, тільки якщо минулі періоди, збитки за які підприємство нині хоче врахувати, це підприємство теж працювало в статусі платника податку на прибуток. Адже

Якщо ж ви перейдете на ЄП, показники збитків буде втрачено. На ЄП об’єктом оподаткування є дохід, а не прибуток (п. 292.1 ПКУ). І показники збитків (як минулорічних, так і поточних) у єдиноподатковій декларації ніде не зазначаються. Тому що на ЄП податковий облік збитків як таких не передбачено.

Іншими словами, якщо ви — платник податку на прибуток і у вас є збитки минулих років, то при переході на ЄП ці збитки згорять. Якщо ви потім знову повернетесь до сплати податку на прибуток, то податкові збитки (які у вас були на момент переходу на ЄП) ви вже не зможете врахувати у зменшення поточного прибутку. Податківці однозначно виступають проти врахування таких збитків (БЗ 102.10).

Логіка їхньої позиції в тому, що платник ЄП звільняється від сплати податку на прибуток (п.п. 1 п. 297.1 ПКУ). А при повторній реєстрації платником податку на прибуток (тобто при переході із ЄП на загальну систему) колишній спрощенець для цілей податковоприбуткового обліку розглядається як новостворений (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). А в новоствореного прибутківця, звичайно, не може бути ніяких минулорічних збитків. Тому сперечатися з податківцями і змагатися за збитки, які у вас були до переходу на ЄП, буде важко.

Також не варто розраховувати, що при поверненні до сплати податку на прибуток ви зможете врахувати ті збитки, які ваше підприємство отримає безпосередньо під час роботи на ЄП. Причина та сама — після повернення із ЄП на загальну систему таке підприємство вважатиметься новоствореним платником. Платник ЄП платником податку на прибуток не є, тому збитки, отримані на ЄП, після переходу на загальну систему податкової ролі не відіграють (див. лист ДФСУ від 04.09.2018 № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Від’ємне значення ПДВ

Ситуація дещо схожа з попередньою. Якщо у платника ПДВ податковий кредит за звітний період перевищує зобов’язання, у нього виникає ПДВ-мінус. За його рахунок можна:

— або зменшити податковий борг, якщо такий борг є (п.п. «а» п. 200.4 ПКУ);

— або заявити бюджетне відшкодування, якщо має на це право (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ);

— або відобразити податковий кредит наступних ПДВ-періодів (п.п. «в» п. 200.4 ПКУ). Це робиться або тоді, коли платник не має права на відшкодування, або коли він не хоче його заявляти. Податковий кредит наступних періодів платник ПДВ відображає у рядку 21 поточної декларації і переносить до рядка 16.1 декларації за наступний період.

Тепер припустимо, що платник ПДВ, в якого є мінус, вирішив перейти на ЄП. Якщо він обрав групу 3 зі ставкою ЄП 3 % — тоді ніяких проблем. Така ставка передбачає сплату ПДВ, тому ПДВ-облік навіть не відчує, що система оподаткування була змінена. Але якщо обрано безПДВшну ставку — доведеться анулювати ПДВ-реєстрацію (п.п. «в» п. 184.1 ПКУ).

Це залежить від того, за рахунок чого такий мінус утворився. Якщо за цим мінусом ви маєте право на відшкодування, але просто не хотіли його заявляти, — можна це зробити в останній ПДВ-декларації перед переходом на ЄП. Тоді це відшкодування від вас нікуди не подінеться. Адже воно надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ (п. 200.12 ПКУ), незалежно від того, залишатиметесь ви платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні (п. 184.9 ПКУ).

Якщо ж у вас є мінус, за яким ви не маєте права заявити бюджетне відшкодування, — можете з ним попрощатися. Ви просто поставите його у вашій останній декларації у рядок 21, і після цього воно назавжди відійде «в небуття», оскільки неоплаченому від’ємному значенню в останній декларації перед ПДВ-розреєстрацією, по суті, немає куди подітися. Воно може тільки відображатися у складі податкового кредиту наступних звітних періодів*.

* Верховний Суд визнає право анульованого ПДВшника дозаявити бюджетне відшкодування за допомогою УР (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 11).

А якщо ви перейшли на сплату ЄП за безПДВшною ставкою, наступних ПДВ-періодів у вас вже ніколи не буде. Навіть якщо ви згодом знову зареєструєтеся платником ПДВ — це буде вже інший платник, з іншим ІПН, і права на ПДВ-мінус, який «завис» на момент ПДВ-розреєстрації при переході на ЄП, у вас вже не буде.

ФОПівські витрати

На відміну від попередніх, ця втрата не така відчутна, але про неї все ж потрібно сказати. ФОП, який працює на загальній системі, звик, що у нього об’єкт оподаткування формується як різниця між виручкою і витратами (п. 177.2 ПКУ). При цьому витрати ФОП-загальносистемник відображає одночасно з одержаним доходом. І якщо ці витрати: (1) підтверджені документами; (2) оплачені грошима.

Припустимо, що ФОП-загальносистемник оплатив свої товари грошима, але на момент переходу на ЄП ще не встиг їх продати. Тоді при продажу таких товарів на ЄП цей ФОП не може відобразити витрати. Навіть якщо йдеться про ФОП, які ведуть облік витрат**. Платник ЄП оподатковує не різницю між виручкою і витратами, а усю виручку (п. 292.1 ПКУ).

** Маємо на увазі ФОП групи 3, які є платниками ПДВ (п. 296.1 ПКУ).

А якщо ФОП продав товар на загальній системі, але його було оплачено постачальнику грошима вже після переходу на ЄП? Тоді, знову ж таки, не вийде врахувати витрати. І фактично ПДФО буде оподатковано усю виручку від такої операції.

Амортизація активів

Амортизація — це особливий різновид витрат. Тому і ФОП, і юрособи, які переходять на ЄП, не зможуть зменшувати свій об’єкт оподаткування на суми нарахованої амортизації. Юрособи, звичайно, нараховуватимуть амортизацію в бухобліку, а ФОП можуть робити це «для себе», однак без податкового сенсу.

Суми амортизації, нарахованої під час перебування на ЄП, не зіграють у зменшення об’єкта оподаткування і після повернення на загальну систему. Податківці констатують: якщо юрособа йде з ЄП, базою податкової амортизації буде бухоблікова балансова вартість необоротних активів на дату переходу (БЗ 102.05). Тобто амортизація, нарахована за час перебування на ЄП, просто втрачається. Те саме відбувається з амортизацією й у ФОП, який повернеться із ЄП на загальну систему.