«Бонус Плюс»: особливості обліку

* Інформацію про бонусну програму для користувачів можна знайти тут: bonus.privatbank.ua/ua/faq

Бонус = знижка

Технічна сторона роботи програми «Бонус Плюс» залежить від умов договору з ПриватБанком. Ознайомитися з умовами участі в програмі можна на офіційній сторінці ПриватБанку (privatbank.ua/terms) у розділі 3.6 Эквайринг (п.п. 3.6.1.7 Умов і правил надання банківських послуг, далі — Умови).

У цілому, усе відбувається так. З банківської картки покупця списується повна вартість товару. Протягом декількох днів банк перераховує ці кошти за мінусом утриманих бонусів на рахунок продавця в оплату проданого товару. До речі, розмір бонуса від 0,5 % до 20 % встановлюється на розсуд продавця.

Суму утриманих у продавця бонусів банк зараховує на спецрахунок держателя бонусної платіжної картки. Надалі гроші за покупки за бажанням покупця можна списати або з його основного рахунку, або з бонусного. Причому продавець зобов’язаний запропонувати клієнтові провести оплату саме з бонусного рахунку (звичайно, якщо там достатньо коштів), щоб розплатитися за покупку (п.п. 3.6.1.7.3.1 Умов). До речі, при оплаті з бонусного рахунку покупцеві також будуть нараховані бонуси.

Зверніть увагу:

Тобто, виходячи з умов договору з банком, дійсно, продавець має справу із звичайною знижкою. Причому в загальному випадку при наданні знижки покупцеві продавець прощається з грошовими коштами у розмірі знижки назавжди, а у разі використання програми надана сума знижки зберігається на бонусному рахунку покупця і може повернутися як до того ж самого продавця, так і до іншого учасника програми лояльності. Це відбувається, коли покупець надалі оплачує товар бонусною карткою.

І пам’ятайте: продавцеві заборонено (!) завищувати ціну товару (послуги) при їх оплаті за програмою «Бонус Плюс» порівняно з оплатою готівкою, а також вводити будь-які додаткові комісійні (п.п. 3.6.1.7.3.4 Умов).

По суті, виходить так, що сума знижки (бонусів) піде в рахунок оплати майбутніх постачань. Водночас:

— кошти у розмірі знижки (бонусів) фактично зберігаються на банківському рахунку покупця;

— немає впевненості, що накопичені бонуси (грошові кошти) будуть витрачені саме у цього продавця (зараховані йому на рахунок), а не в інших учасників програми.

А тому враховувати суму утриманих у вигляді бонусів коштів як авансу в рахунок майбутніх постачань ніяких підстав у продавця немає.

Втім, незалежно від того, де покупець витратить свої бонуси, продавець все одно залишається у вигідному становищі. Адже, надаючи знижку за допомогою програми, він ще може розраховувати на збільшення клієнтської бази, товарообігу і на постійність покупців.

Фіскальний чек

При розрахунку будь-якою платіжною карткою покупець отримує під час придбання два документи: чек РРО/ПРРО і квитанцію платіжного термінала. Основним розрахунковим документом є фіскальний чек (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). При цьому квитанція міститиме:

— загальну (повну) суму придбання (без зменшення на бонуси), яка списується з рахунку покупця — держателя платіжної картки;

— суму бонусів (відсоток придбання, який переказується на спеціальний бонусний рахунок держателя платіжної картки і повертається покупцеві як бонуси);

— суму за вирахуванням бонусів, яка надалі зараховується на рахунок суб’єкта господарювання (продавця) за проданий товар.

Облікові тонкощі

Бухоблік. Бонусна знижка надається у момент продажу товарів, тобто в загальному випадку, дохід продавець повинен відображати відразу за вирахуванням знижки. Між тим продавець має справу з такою собі гібридною операцією. А саме: кошти у розмірі знижки фактично списуються з картки покупця і утримуються у вигляді бонусів з продавця як потенційна оплата майбутніх постачань. При цьому продавець відстежує суми утриманої знижки і зарахованих бонусів — ця інформація фіксується в розрахункових документах і у звіті банку. А раз так, логічно відображати такі операції розгорнуто — з використанням субрахунку 704. Тобто на дату проведення розрахунків за товар через РРО:

Зауважимо: якщо покупець вирішить повернути товар, за яким були нараховані бонуси, то повертати йому продавець буде ту суму коштів, яку фактично отримав за проданий товар, тобто суму за вирахуванням бонусів. За банківськими умовами нараховані бонуси при поверненнях не сторнуються (залишаються покупцеві, адже він їх сплатив). Що, втім, можна пояснити, адже покупець на момент повернення товару міг вже витратити бонуси, тобто їх уже назад ніяк не відбереш. Тому і повертають покупцеві гроші в меншій сумі.

І ще: повернути кошти покупцеві треба тим же способом, яким здійснювалися розрахунки за придбання. Тобто безготівковим через термінал — на картковий рахунок. В усякому разі, на цьому наполягають контролери (109.02 БЗ).

ПДВ. Що стосується нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ при розрахунках карткою, то їх нараховують виходячи з повної вартості товару й одночасно коригують на суму бонусної знижки. Причому таке коригування в підсумковій податковій накладній (ПН) буде відображено згорнуто — тобто показуємо суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки. Адже знижки окремими рядками в ПН не відображають, а зменшують ціну постачання і базу оподаткування у відповідних графах ПН (101.16 БЗ).

При поверненні раніше поставленого товару необхідно відкоригувати нараховані ПЗ, склавши РК до підсумкової ПН, складеної за період такого продажу. Якщо ж повернення товару відбувається в день продажу товарів, то така операція фіксується в Z-звіті і відображається згорнуто в підсумковій ПН — окремо складати РК у такому разі не доведеться (101.15 БЗ)**.

** Про повернення в роздробі також див. «Податки & бухоблік», 2019, № 77, с. 8.

Податок на прибуток. Ніяких податкових коригувань у частині бонусних операцій робити не треба ні малодохіднику, ні високодохіднику. Тобто тут податковоприбутковий облік для усіх прибутківців крокує чітко в ногу з бухобліком.

Єдиний податок. Оскільки дохід єдинника— це дохід, отриманий у грошовій формі, а також у матеріальній і нематеріальній формах, визначених п. 292.3 ПКУ (п. 292.1 ПКУ), під оподаткування єдиним податком потрапить вартість товару за вирахуванням утриманої суми бонуса.

Адже саме ця сума надійде на рахунок продавця.

ПДФО. У загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи включається сума наданої індивідуальної знижки (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). А надана знижка (бонус) такою не є, оскільки надається будь-якому покупцеві — держателю бонусної картки. А раз так, то об’єкта для утримання ПДФО тут немає.

Приклад. (1) Магазин — учасник програми «Бонус Плюс» нараховує бонуси у розмірі 2 % вартості придбання. Денний обсяг продажів з оплатою бонусними картками склав 180000 грн (у тому числі ПДВ — 30000 грн). Із цього обсягу cума бонусів (2 %) склала 3600 грн. Комісія банку за еквайринг — 0,2 %.

(2) Покупець повернув частину товару продажною вартістю 2400 грн (у тому числі ПДВ — 400 грн). При придбанні цього товару розрахунки були проведені бонусною карткою, за що було нараховано 2 % бонусів — 48 грн (2400 грн х 2 %). Бухоблік покажемо в табл. 1.

Таблиця 1. Облік бонусів за програмою «Бонус Плюс»

Альтернативний метод обліку

Незважаючи на очевидність знижкової форми обліку операцій за програмою «Бонус Плюс», є обережні платники, які відображають бонуси в обліку як поточні витрати періоду. Тобто дохід відображають на повну вартість постачання, а у витрати відносять суму утриманих бонусів (недоотриманої виручки). Такі витрати обліковують:

— як комісію банку за розрахункове обслуговування за програмою лояльності (Дт 92) або

— як рекламні витрати (Дт 93).

У такому разі для цілей податковоприбуткового обліку орієнтуємося повністю на бухоблік. А спрощенцю-продавцеві безпечніше включати в єдиноподатковий дохід повну вартість постачання.

Щодо ПДФО, як і при знижковому варіанті обліку, об’єкт для його утримання не виникне.

Що стосується ПДВ-обліку, то база оподаткування ПДВ тут дорівнюватиме повній вартості проданого товару (послуги). Крім того, у разі повернення товару покупцем у продавця виникне проблема з коригуванням ПДВ. Адже повертати покупцеві доведеться кошти за мінусом бонусів. Тобто формально не виконується коригувальна умова — немає повної грошової компенсації вартості товару покупцеві — неплатнику ПДВ (п. 192.2 ПКУ). Тому безболісно зменшити ПЗ навряд чи вийде.

Бухоблік операцій за програмою «Бонус Плюс» альтернативним методом покажемо виходячи з умов прикладу, наведеного вище (див. табл. 2).

Таблиця 2. Облік бонусів альтернативним методом