Повернення в ПДВ-обліку

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки & бухоблік Вересень, 2019/№ 77
Повернення — невід’ємна складова господарської діяльності кожного підприємства. Як ця стандартна операція відображається в ПДВ-обліку? Про це поговоримо саме зараз!

У ПДВ-обліку стандартне постачання товарів або перерахування авансу за них має наслідком податкові зобов’язання для постачальника (п. 187.1 ПКУ) і податковий кредит для покупця (п. 198.2 ПКУ). Припустимо, що після такого постачання покупець повернув постачальнику відвантажений товар, а постачальник повернув гроші за нього*. Що повинен робити у цьому випадку кожен із платників?

* Якщо покупець повернув товар і зажадав не повернення грошей, а постачання такого ж товару у такій же кількості і за такою ж ціною, РК складатися НЕ повинен. Адже ідеться лише про належне виконання умов договору. Однак, на нашу думку, безпечно обходитися без РК у цій ситуації можна, лише якщо першою подією була оплата (докладніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 32, с. 13).

Загальне правило

Стаття 192 ПКУ перераховує випадки, коли податкові зобов’язання (ПЗ) і податковий кредит (ПК) платника ПДВ підлягають коригуванню. Серед таких випадків п. 192.1 ПКУ називає наступне за постачанням повернення товарів і повернення попередньої оплати за ще не поставлений товар.

Механізм коригування. Підставою для ПДВ-коригування є розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН), зареєстрований у ЄРПН. Такий РК складається постачальником (особою, що склала ПН, яка підлягає коригуванню). А от

реєструвати в ЄРПН РК, складений на повернення товарів, повинен покупець

Адже при поверненні товару чи попередньої оплати РК — завжди зменшуючий (зменшує раніше відображені ПЗ постачальника і ПК покупця).

Строк реєстрації такого РК — протягом 15 календарних днів з дня отримання РК покупцем (п. 201.10 ПКУ). Наразі судова практика дає платникам підстави уникати ЄРПН-штрафів при реєстрації зменшуючого РК у такий строк**. Однак податківці, як і раніше, констатують, що механізму, який би дозволив зафіксувати дату отримання РК, ПКУ не передбачено, тому продовжують рекомендувати при реєстрації РК покупцем діяти «по-старому» — відштовхуватися від дати їх складання (БЗ 101.15). Адже в іншому випадку у продавця виникне показник ∑Перевищ (докладніше про це — нижче).

** Аналіз судової практики на цю тему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 16.

Дата складання РК. На яку дату складати РК при поверненні товарів? Стаття 192 ПКУ прямої відповіді на це запитання не дає. На нашу думку, РК треба складати на першу з подій: на дату повернення товару або на дату повернення грошових коштів. Податківці також згодні із цим (див. лист ДФСУ від 31.08.2017 р. № 1768/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 25, с. 7).

Але є й консультація (БЗ 101.04), де сказано: якщо після постачання оплаченого товару відбувається його повернення і також підлягають поверненню грошові кошти, то продавець складає РК на дату повернення грошових коштів. Тобто ця консультація радить орієнтуватися на дату завершальної події. Тому якщо повернення товару і грошей за такий товар припадають на різні періоди, постачальнику при складанні РК безпечніше орієнтуватися на дату останньої з подій.

Але якщо у вас такі «розриви» відбуваються регулярно, рекомендуємо отримати з цього питання індивідуальну консультацію. Бо ж із ПКУ у загальному випадку не випливає обов’язок постачальника складати РК тільки після того, як відбулися обидві ПДВ-події, пов’язані з поверненням*.

* Докладніше про момент складання РК читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40, с. 4.

Особливості РК при поверненні. РК на повернення товарів чи попередньої оплати складаються із низкою особливостей:

1. У лівому верхньому куті такого РК робимо позначку в полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем)».

2. У графі 2.1 розділу Б такого РК зазначаємо: (1) або код «103» (у разі, якщо відбувається повне повернення, — на суму вартості усієї товарної позиції, що її зазначено у ПН); (2) або код «102» (у разі, якщо повертається частина товару за певною товарною позицією або ж частина попередньої оплати).

3. У графі 2.2 розділу Б зазначаємо порядковий номер групи коригування. Кількість цих груп залежить від кількості рядків ПН, за якими відбувається повернення. При цьому якщо відбулося повне повернення (тип причини «103»), група коригування складається з одного рядка, а якщо часткове (тип причини «102») — з двох.

4. У графі 7 розділу Б зі знаком «мінус» зазначаємо всю кількість товарної позиції, яку повертаємо, відповідно до даних ПН, у графі 8 — ціну одиниці товарної позиції. При цьому обсяг постачання (зі знаком «мінус») потрапляє до графи 13 розділу Б, а сума ПДВ (теж зі знаком «мінус») — до графи 14. Виняток — РК до ПН, складених до 01.12.2018 р. У таких ПН сума ПДВ у розділі Б не зазначалася, відповідно, у мінусових рядках РК до таких ПН графа 14 теж не заповнюється.

Якщо ідеться про повне повернення, цим усе й обмежується. При частковому поверненні другим рядком у графі 7 зі знаком «плюс» зазначається фактична кількість товарної позиції, яка залишиться у покупця після повернення, а у графі 8 — ціна за одиницю. Таким чином, за підсумком двох рядків РК (відповідно до даних розділу А) сформується зменшуючим на суму повернутих товарів.

Решта граф розділу Б і розділ А заповнюються без особливостей. Аналогічні роз’яснення надають податківці у консультаціях із БЗ 101.16. Докладніше про складання РК при повному і частковому поверненні читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 12, 15.

Повернення із неплатником

Якщо товар повертає покупець — неплатник ПДВ, постачальник при коригуванні своїх ПЗ керується п. 192.2 ПКУ. Зменшувати свої ПЗ при взаємовідносинах з неплатником ПДВ дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. Отже, на відміну від взаємовідносин з платником,

при поверненнях товару неплатником ПДВ для коригування ПЗ наявність обох подій (повернення товару і повернення коштів за нього) є обов’язковим

Без цього зменшити раніше відображені ПЗ не вийде. Це стосується в тому числі й ситуації, коли гроші за повернутий неплатником товар зараховуються в оплату іншого товару, придбаного цим неплатником. При цьому якщо відбувається повернення товару від неплатника і заміна його на такий самий (що характерно для повернень від неплатника — кінцевого споживача), можна, на нашу думку, обійтися й без РК. Ба більше, ч. 7 ст. 8 Закону № 1023 наголошує, що при такій заміні перерахунок вартості первісно поставленого товару не проводиться.

РК до ПН, складеної на неплатника ПДВ, повинні містити позначку у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» із зазначенням типу причини «02» (п. 8 Порядку № 1307). Такий РК реєструється у ЄРПН постачальником (п. 9 Порядку № 1246), про що робиться позначка у лівому верхньому куті РК. Реквізити заголовної частини цього РК, призначені для інформації про покупця, заповнюються як на неплатника (п. 12 Порядку № 1307). В усьому іншому РК на повернення товарів неплатником заповнюється стандартно.

Зверніть увагу! Аналогічним чином складається РК у тому випадку, коли на дату складання ПН покупець був неплатником ПДВ, а на дату складання РК уже платником зареєструвався. Тобто РК при поверненні товарів таким новоспеченим платником усе одно складається як на неплатника (БЗ 101.16).

А от у зворотній ситуації (коли покупець був платником на дату ПН, а на дату повернення товарів чи авансу вже не є платником) податківці не бачать підстав для зменшуючого РК і не дозволяють постачальнику зменшити свої ПЗ (БЗ 101.15, див. також лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1208/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Ця ситуація виглядає для постачальника вкрай несприятливо: скласти РК як на неплатника він не може, адже ПН складено на платника. А скласти РК на платника він теж не може, адже ПДВ-реєстрацію такого платника вже анульовано і він не зможе зареєструвати РК.

А якщо на дату повернення товару його оплата ще не відбулася? Тоді формально вимоги п. 192.2 ПКУ не виконуються. Адже неможливо повернути гроші за товар, які покупець ще не заплатив. На щастя, податківці ставляться до ситуації з розумінням і дозволяють постачальнику зменшувати ПЗ при поверненні неплатником ПДВ неоплаченого ним товару (БЗ 101.14). Також податківці дозволяють постачальнику зменшувати ПЗ при поверненні неплатнику авансу, під який ще не відбулося фактичне постачання товарів (БЗ 101.15, див. також листи ДФСУ від 16.02.2018 р. № 652/6/99-95-42-03-15/ІПК і від 06.11.2018 р. № 4723/6/99-95-42-03-15/ІПК).

Повернення у той самий день

Припустимо, що покупець повернув товари у той самий день, у який їх було поставлено. Чи потрібно постачальнику в цьому випадку складати ПН на первісну кількість товару, а потім за допомогою РК «виходити» на фактичну кількість? Чи можна одразу складати ПН виходячи з фактично поставленої кількості товару (а при повному поверненні — не складати ПН взагалі)?

Податківці у своїх усних консультаціях виступають категорично проти «згорнутого» варіанта. Тобто навіть якщо товар повернуто у той самий день, що й відвантажено, — потрібно складати і ПН (на суму первісно поставлених товарів), і зменшуючий РК (на суму повернутих товарів).

Певна логіка тут є. Адже у п. 192.1 ПКУ не конкретизується момент, у який повинно відбутися повернення товару, аби запрацювали «коригувальні» правила. Стаття 192 ПКУ говорить лишень про те, що таке повернення повинно відбутися після постачання товарів. А вже скільки часу минуло між моментом постачання і моментом повернення — п’ять місяців, п’ять днів чи п’ять годин, — принципового значення не має.

До того ж не будемо забувати, що у випадку, коли першою ПДВ-подією є відвантаження, податківці вимагають визначати ПЗ вже на дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку (див. лист ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Відповідно, саме за фактом «вивантаження» товару зі складу постачальника складається «відвантажувальна» ПН. Тому навіть якщо відвантажений товар «з’їздив» до покупця і повернувся на склад постачальника у той самий день, на думку податківців, без РК не обійтися.

Виняток — повернення товарів, на постачання яких складалася зведена ПН. Податківці визнають: у разі якщо до моменту складання такої ПН покупець повернув товари або йому повернуто кошти, суми ПДВ у зведеній ПН зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів. При цьому РК до такої ПН не складається (БЗ 101.15).

Сміливі платники можуть спробувати застосувати цей висновок і до «звичайних» ПН. Адже ПКУ визначає дату виникнення ПЗ, а не час. Тобто почекати, умовно кажучи, до 18:00 (закінчення робочого дня) і скласти ПН на обсяг фактично поставлених покупцю товарів протягом дня (з урахуванням вартості товарів, повернутих у той же день, в який вони були поставлені). Однак навряд чи податківцям це сподобається.

Повернення і роздріб

Нагадаємо, що при постачанні товарів кінцевим споживачам платник ПДВ повинен складати ПН за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку № 1307). Припустимо, що якийсь із кінцевих споживачів повернув товар і, відповідно, виникла потреба відкоригувати ПЗ у «підсумковій» ПН. Як це зробити?

Якщо кінцевий споживач повернув придбаний товар безпосередньо у день продажу (до того, як виконано Z-звіт), можна узагалі обійтися без РК

Адже «підсумкова» ПН складається на підставі даних Z-звіту. Причому у такому Z-звіті враховуються в тому числі й кошти, повернуті покупцю у день продажу за повернутий ним товар. Відповідно, при складанні «підсумкової» ПН суму повернутих коштів (вартість повернутого товару) буде від самого початку враховано в «підсумковій» ПН за день, коли відбулися продаж і повернення товару. Тому жодного РК в цьому випадку складати не треба. Податківці також згодні з цим (БЗ 101.15).

Інша річ — повернення товару кінцевим споживачем у наступні дні. Тобто Z-звіт виконано, «підсумкову» ПН складено, а тепер із підсумків цієї ПН потрібно «витягнути» вартість повернутого товару. За таких обставин до «підсумкової» ПН потрібно скласти зменшуючий РК. Причому зменшувати ПЗ продавець може, тільки якщо виплатить покупцю (кінцевому споживачу) повну грошову компенсацію вартості повернутого товару. Тобто тут діють загальні «неплатникові» правила (п. 192.2 ПКУ). Податківці — такої ж думки (БЗ 101.15).

РК до «підсумкової» ПН (як і до будь-якої ПН, що не видається покупцю) реєструється самим постачальником (п. 9 Порядку № 1246). Відповідно, у лівому верхньому куті такого РК позначається, що він реєструється постачальником. Також позначається, що РК не підлягає наданню покупцю (тип причини «11»).

Однак скласти РК до «підсумкової» ПН — не так просто, як до «звичайної». Адже у «підсумковій» ПН зазначено номенклатуру всіх поставлених товарів (у деяких випадках — загальний обсяг постачань відповідно до виду діяльності підприємства)*. Тож у абсолютній більшості випадків РК до «підсумкової» ПН — це РК на часткове повернення, тож він буде заповнений у два рядки. Першим рядком «обнуляємо» товарну позицію «підсумкової» ПН, за якою було повернення, а другим рядком зазначаємо фактично реалізований (за мінусом повернутого товару) обсяг постачання за цією позицією. Податківці пропонують аналогічний механізм коригування (БЗ 101.15).

* Докладно про складання «підсумкової» ПН читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 8.

Який код причини коригування зазначати у РК до «підсумкової» ПН? Звичайно, напрошується код «102» — код причини, призначеної для часткового повернення. Однак у «підсумковій» ПН (на відміну від «звичайної») можуть не заповнюватися графи 6 і 7 розділу Б. Про це свідчить консультація податківців із БЗ 101.16 щодо правил складання «підсумкової» ПН. А якщо у «підсумковій» ПН не зазначено кількість і ціну, то й зазначити в РК код причини коригування «102» («зміна кількості») не вийде.

За таких обставин податківці у БЗ 101.15 допускають у графі 2.1 розділу Б РК до «підсумкової» ПН лише: (1) код «103» (для випадків, коли відбулося повне повернення всього обсягу товарної позиції, зазначеної у «підсумковій» ПН) або (2) код «104» (для випадків, коли відбулося часткове повернення товару за певною позицією у «підсумковій» ПН).

Однак код «104» («зміна номенклатури») для нашого коригування виглядатиме дещо дивно. Адже номенклатура постачання, зазначена у «підсумковій» ПН, не змінюється. Тож не виключено, що платнику доведеться повністю обнулити товарну позицію, за якою відбулося повернення (код причини «103»), а потім скласти нову «підсумкову» ПН на ту ж дату за мінусом вартості повернутого товару. Це якщо строки повернення дозволяють зареєструвати таку ПН без штрафів.

Якщо ж повернення відбулося запізно для складання нової ПН — складаємо РК з кодом «104», незважаючи на те, що номенклатура не змінюється. Головне, аби цей РК пройшов ЄРПН-реєстрацію.

Коригування без РК

За певних обставин при поверненні товару або авансу постачальник відмовляється скласти та/або надати йому РК. Покупець за таких обставин постає перед запитанням: чи потрібно йому зменшувати ПК і яким чином?

Податківці у цьому питанні надзвичайно категоричні. Вони заявляють, що покупець повинен зменшувати ПК незалежно від того, отримав він РК чи ні (БЗ 101.15). І якщо постачальник відмовляється надати РК, покупець повинен зменшувати ПК на підставі бухгалтерської довідки (БЗ 101.23).

Аналогічним чином покупець повинен зменшувати свій ПК у тих випадках, коли постачальник фізично не може надати йому РК. Наприклад, у тому випадку, коли на дату повернення ПДВ-реєстрацію постачальника анульовано і він вже не може складати РК до своїх ПН (БЗ 101.15, див. роз’яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 21.03.2018 р.*). А от у зворотній ситуації (коли на дату повернення ПДВ-реєстрацію анульовано у покупця) РК узагалі не складається, адже покупець просто не може його зареєструвати.

* Див.: dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/331155.html

Повернення після 1095 днів

Припустимо, що постачальник відвантажив, а покупець оплатив товар. З моменту першої ПДВ-події минуло 1095 днів. Аж раптом покупець повертає товар, а постачальник повертає йому гроші. Чи можливо тут скласти РК і зменшити ПЗ у загальному порядку? Формально, якщо ПН зареєстрована — для цього немає жодних перешкод. Адже ПКУ встановлює строк 1095 днів саме для реєстрації ПН (див. лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681), а не для складення до неї РК.

Податківці й самі визнають це у БЗ 101.07. Вони наголошують, що ПКУ визначено дату, на яку платник зобов’язаний скласти РК, та строк, протягом якого він зобов’язаний зареєструвати РК в ЄРПН. Натомість нормами ПКУ не визначено строку, протягом якого платник податку має можливість скласти РК до податкової накладної. Верховний Суд також наголошує, що ст. 192 ПКУ не встановлює жодних обмежень у строках, протягом яких можна змінювати ПН за допомогою РК (див. ухвалу ВС від 12.09.2018 р. у справі № 821/820/17**).

** Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/76420928

Однак на практиці ЄРПН не пропускає РК до ПН, з дати складання яких минуло більше 1095 днів. Та й податківці у своїх ІПК продовжують повторювати, що РК до ПН, з дати складання якої минуло більше 1095 днів, не може бути зареєстрований у ЄРПН. На цій підставі, у випадку коли покупець повернув товар, а продавець гроші пізніше, ніж через 1095 днів з дати ПН, вони пропонують відобразити «зворотне постачання». Тобто покупець складає ПН і нараховує ПЗ, а продавець — відображає ПК за такою ПН (див. БЗ 101.15 і лист ДФСУ від 07.03.2019 р. № 950/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

У випадку коли після 1095 днів з дати ПН продавець просто повертає покупцю аванс, під який так і не відбулося постачання, податківці рекомендують покупцю «знімати» ПК бухдовідкою (див. лист ДФСУ від 29.03.2018 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18). А от продавець у такій ситуації, на думку контролерів, узагалі не може зменшити ПЗ. Бо ж РК зареєструвати не виходить, а право зменшувати ПЗ за бухдовідкою податківці за постачальником не визнають (див. лист ДФСУ від 13.11.2018 р. № 4816/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Повернення правонаступником

Покупець — платник ПДВ придбав товар, після чого підприємство було реорганізовано. Вже після реорганізації підприємство-правонаступник повертає постачальнику придбаний раніше товар.

Чи можливе тут коригування (зменшення) ПЗ? У загальному випадку реорганізація підприємства означає, що утворюється новий платник ПДВ (п. 183.17 ПКУ)***. Тобто виходить, що товар постачальнику повертає вже інший платник. Відповідно, жодної можливості зареєструвати зменшуючий РК до ПН, складеної на платника, підданого реорганізації, у постачальника немає.

*** Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 65, с. 30.

Що ж робити? Податківці пропонують простий і, мабуть, оптимальний вихід. Операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з їх постачання. Що цілком виправдано виходячи з того, як п.п. 14.1.191 ПКУ визначає термін «постачання товарів». За результатами такої операції правонаступник нараховує ПЗ, складає ПН та реєструє її в ЄРПН (БЗ 101.15, див. також лист ДФСУ від 20.10.2017 р. № 2311/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Відповідно, постачальник за такою операцією відображає ПК і таким чином компенсує раніше нараховані при постачанні товару ПЗ.

А от якщо реорганізовано продавця — ситуація складніша. Покупець, звісно, може повернути товар правонаступнику. Однак зменшувати ПК такому покупцеві все одно доведеться самостійно. Адже правонаступник не зможе скласти РК до ПН, за якою відображено постачання повернутого товару. Відповідно, зменшити ПЗ за таким поверненням правонаступник теж не зможе (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 24, с. 6).

ЄРПН-блокування і РК

Відбулося відвантаження товару (або отримано аванс). Постачальник склав ПН за «першою подією» (п. 187.1 ПКУ), але при ЄРПН-реєстрації цю ПН було заблоковано. Після цього відбувається повернення товару (або авансу). На момент повернення ПН не розблоковано. За фактом повернення постачальник повинен би скласти РК, однак такий РК не вийде зареєструвати, аж поки не буде зареєстровано ПН, до якої цей РК складено. І якщо РК надіслати покупцеві на реєстрацію при фактичному поверненні, покупець майже гарантовано «попадає» на ЄРПН-штрафи.

Тож у випадку, коли на дату повернення товару ПН заблоковано, рекомендуємо надсилати РК покупцю лише після реєстрації ПН, до якого його складено. І, по суті, це потрібно буде лише продавцю, аби зменшити свої ПЗ. Адже покупець ПК за заблокованою ПН не формував, відповідно, йому при поверненні зменшувати немає чого. Податківці також згодні з цим (БЗ 101.15).

А якщо ПН пройшла ЄРПН-реєстрацію, а от реєстрація РК до неї наштовхнулася на механізм блокування. Оскільки РК на повернення — завжди зменшуючий, то у випадку ЄРПН-блокування цього РК блокуються дії покупця з його реєстрації.

Чи означає це, що розблокуванням такого РК доведеться теж займатися покупцю? Насправді, ні. Податківці із посиланням на п. 13 Порядку №117 наголошують, що пояснення за заблокованим РК повинен подавати продавець (див. роз’яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 20.05.2019 р.*). Тобто той, хто складав заблокований РК.

* Див.: dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/378786.html

Повернення у ПДВ-декларації

У декларації з ПДВ постачальник відображає зменшення ПЗ у рядку 7. У таблиці 1 додатку Д1 постачальник розшифровує РК на повернення, зазначаючи ІПН контрагента (або умовний ІПН, якщо ідеться про РК до ПН, яка не видається покупцю).

Постачальник має право зменшити ПЗ лише в тому ПДВ-періоді, коли відбулася ЄРПН-реєстрація РК (п.п. 192.1.1 ПКУ)

Тобто якщо зменшуючий РК зареєстровано несвоєчасно, зменшувати ПЗ у періоді складання РК постачальник не може**.

** Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40, с. 7.

Причому для максимальної безпеки своєчасною слід вважати ЄРПН-реєстрацію РК у строки, які рахуються від дати його складання продавцем (а не отримання покупцем).

Податківці наголошують: період, у якому постачальник має право зменшити ПЗ, залежить лише від дати ЄРПН-реєстрації РК. І він не залежить від того, скільки часу минуло від складання РК до його отримання покупцем, а також від причин, з яких відбулася затримка з отриманням РК (БЗ 101.23).

Не забувайте також: зменшення ПЗ у декларації до ЄРПН-реєстрації зменшуючого РК або несвоєчасна реєстрація зменшуючого РК завдадуть вам проблеми із показником ∑Перевищ (див. лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17).

Такі проблеми можливі, навіть якщо за новими правилами РК зареєстровано вчасно (протягом 15 днів із дати отримання покупцем), але за старими правилами ЄРПН-реєстрація несвоєчасна.

І якщо від ЄРПН-штрафів можна «відбитися» через суд (див. вище), то у питанні з ∑Перевищ ця недосконалість програмного забезпечення невблаганно «грає» проти платників. Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40, с. 10.

Натомість покупець відображає зменшення ПК у рядку 14 декларації з ПДВ і розшифровує РК (а також інші документи, за якими зменшено ПК, наприклад бухдовідки) у таблиці 2 додатка Д1.

При цьому покупець у будь-якому випадку має відобразити зменшення ПК у декларації за період, коли фактично відбулося повернення. Факт ЄРПН-реєстрації РК для нього значення не має.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд