Наслідки втрати неприбуткового статусу

Підстави для виключення

Підстави для виключення ОСББ з неприбуткового Реєстру визначені в п. 16 Порядку № 440 і п.п. 133.4.3 ПКУ. А саме, у випадку:

1) використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених п.п. 133.4.2 ПКУ;

2) розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

3) невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ;

4) внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення неприбуткової організації (у результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

5) за ініціативою неприбуткової організації.

Як бачимо, вийти з неприбуткового Реєстру ОСББ може як добровільно, так і у зв’язку з порушенням вимог ПКУ. Зрозуміло, що втрата неприбуткового статусу загрожує ОСББ значними фінансовими втратами, тому відмовитися від нього за власною ініціативою — це випадок, імовірніше, нереальний.

Наслідки втрати статусу

Порушник неприбуткових умов виключається з Реєстру і вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення.

При цьому присвоєна йому ознака неприбутковості скасовується (п. 17 Порядку № 440):

— з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому сталося недотримання вимог п. 133.4 ПКУ;

— з дати припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

— з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

А ось, власне, сам порядок дій платника при виключенні його з Реєстру залежатиме від того, хто таке порушення виявить: контролюючий орган або ж сам порушник. Причому механізм однаковий для всіх неприбутківців-порушників (102.04 БЗ).

Порушення виявлено самостійно (п.п. 133.4.3 ПКУ). У такому разі порушникові доведеться:

1) подати неприбутковий Звіт за період з початку року (чи з дати отримання неприбуткового статусу, якщо він отриманий пізніше) по останній день місяця порушення. У полі 2 зазначити номер місяця, в якому допущено порушення. Надати його потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця, в якому допущено порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ).

Наприклад, якщо ви порушите вимоги п. 133.4 ПКУ в жовтні 2021 року, Звіт доведеться подавати за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 і не пізніше 20.11.2021. У такому Звіті в полі 2 ви проставляєте номер місяця «10»;

2) зазначити (у частині II Звіту) і сплатити суму самостійно нарахованого зобов’язання з податку на прибуток.

Важливо (!):

Інші операції за місяць порушення на прибуток не оподатковують. Причому подати Звіт необхідно також, якщо статутні документи перестали відповідати вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ, але ось податкові зобов’язання у такому разі нараховувати не потрібно.

Надалі за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому допущено порушення, по 31 грудня звітного року ОСББ зобов’язане:

(1) щокварталу подавати прибуткову декларацію і сплачувати в квартальні строки податок на прибуток (п.п. 49.18.2, п. 57.1 ПКУ) і

(2) щокварталу (разом з декларацією) подавати фінзвітність.

З наступного звітного податкового року ОСББ подає прибуткову декларацію і фінзвітність, сплачує податок у загальному порядку як звичайний платник податку на прибуток (п.п. 133.4.3 ПКУ, 102.04 БЗ).

Порушення виявили контролери (п.п. 133.4.4 ПКУ). Якщо контролери встановлять факт використання доходів ОСББ для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ, вони виключать таку організацію з Реєстру і нарахують зобов’язання з податку на прибуток, штраф і пеню.

Врахуйте: розподіл доходів серед учасників (інших заборонених осіб) — це не що інше, як використання доходів для цілей, не передбачених п.п. 133.4.2 ПКУ.

Тобто і в цьому випадку нарахування зобов’язань, штрафу та пені не уникнути.

Виявивши порушення, контролери нарахують податкові зобов’язання, штраф і пеню на суму всіх операцій починаючи з першого числа місяця, в якому допущено порушення. А ось у разі невідповідності статутних документів податкові зобов’язання/штраф/пеня будуть нараховані тільки починаючи з місяця, наступного за місяцем порушення, тобто з дати виключення організації з Реєстру неприбутківців. Адже в п.п. 133.4.4 ПКУ про таке порушення нічого не сказано*.

* Детальніше про наслідки порушення неприбуткових умов див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 12, с. 4.

Радує, що на період карантину на штрафи і пені накладений мораторій. Тому поки вони порушникові не загрожують (п. 52¹ розд. 10 підрозд. ХХ ПКУ).

Повторна реєстрація неприбутківцем

Після закінчення звітного календарного року, в якому ОСББ було виключено з неприбуткового Реєстру, товариство може подати повторно заяву про включення до Реєстру. До такого висновку фіскали доходять у листі ДФСУ від 19.06.2017 № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Аргументацію знаходимо в п.п. 133.4.3 ПКУ, який говорить про перехід з наступного календарного року на загальні правила оподаткування платника, що порушив умови неприбутковості. Тобто тільки з наступного року ОСББ може відновити свої права та обов’язки, у тому числі й можливість потрапити до неприбуткового Реєстру.

При цьому рішення про включення, повторне включення, відмова про включення (повторне включення) ОСББ до Реєстру контролюючі органи повинні прийняти протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви і документів (п. 8 Порядку № 440), що додаються до нього.